Skutky apoštolov

1 (UKR) Агрнппа ж каже до Павла: Дозволяєть ся тобі за себе говорити. Тодї Павел відповів, простягши руку:
1 (ECAV) I povedal Agripa Pavlovi: Smieš hovoriť na svoju obranu. Nato Pavel vystrel ruku a takto sa bránil:

2 (UKR) Про все, в чому винують мене Жиди, царю Агриппо, вважаю себе за щасливого, маючи відповідати сьогоднї перед тобою,
2 (ECAV) Pokladám sa za šťastného, že sa pred tebou, kráľ Agripa, smiem brániť proti všetkému, z čoho ma Židia obviňujú;

3 (UKR) а й надто, що ти сьвідомин всіх звичаїв Жидівських і перепитів. Тим благаю тебе вислухати мене терпиливо.
3 (ECAV) veď ty najlepšie poznáš všetky obyčaje a sporné otázky Židov. Preto prosím ťa, vypočuj ma trpezlivo.

4 (UKR) Яке ж було життє моє з малку від почину між народом моїм у Єрусалимі, знають усї Жиди,
4 (ECAV) Aký bol môj život od mladosti, od prvopočiatku v mojom národe, aj v Jeruzaleme, vedia všetci Židia.

5 (UKR) знаючи мене здавна (коли схочуть сьвідкувати), що жив я Фарисеєм по найдокональшій єресї нашої віри.
5 (ECAV) Veď poznajú ma oddávna - len keby chceli vydať svedectvo - že som žil podľa najprísnejšej strany nášho náboženstva ako farizej.

6 (UKR) А тепер за надїю обітування, зробленого отцям нашим од Бога, стою на суді,
6 (ECAV) A teraz stojím tu obžalovaný pre svoju nádej zasľúbenia, ktorú naši otcovia prijali od Boha,

7 (UKR) котрого дванайцять родів наших, без перестану день і ніч служачи, надїють ся дойти. За сю надїю, царю Агриппо, винуватять мене Жиди.
7 (ECAV) a náš dvanásťkmeňový národ ustavične, dňom-nocou slúžiac Bohu, dúfa, že bude mať účasť na tom zasľúbení. Pre túto nádej, kráľ [Agripa], žalujú Židia na mňa.

8 (UKR) Що? невірним здаєть ся вам (се), що Бог воскрешає мертвих?
8 (ECAV) Ale čo neuveriteľné vidíte v tom, že Boh kriesi mŕtvych?

9 (UKR) Менї справдї й самому здавалось, що проти імени Ісуса Назорея треба багато робити.
9 (ECAV) Aj ja som sa nazdával kedysi, že sa mi treba všemožne protiviť menu Ježiša Nazaretského.

10 (UKR) Що й робив я в Єрусалимі, і многих сьвятих замикав у темниці, прийнявши власть од архивреїв, а як убивали їх, давав мій голос.
10 (ECAV) Aj som to robil v Jeruzaleme a mnohých svätých som pozatváral, keď som dostal moc od veľkňazov. A keď ich mordovali, schvaľoval som to.

11 (UKR) І по всїх школах часто караючи їх, примушував хулити; і превельми лютуючи на них, гонив їх навіть і в чужих городах.
11 (ECAV) Áno, po všetkých synagógach často som ich trestami nútil rúhať sa a v nesmiernej zúrivosti prenasledoval som ich aj po vidieckych mestách.

12 (UKR) І, в сих (мислях) ідучи в Дамаск з властю і наказом од архиєреїв,
12 (ECAV) Keď som takto s mocou a povolením veľkňazov išiel do Damasku,

13 (UKR) ополуднї, парю, в дорозї видів я з неба сьвітло над сявво сонця, осиявше мене й тих, що йшли зо мною.
13 (ECAV) cestou na pravé poludnie som videl, kráľ môj, svetlo z neba, jasnejšie nad slnko, ktoré ma ožiarilo, aj ostatných, ktorí šli so mnou.

14 (UKR) Як же всї ми попадали на землю, почув я голос, що глаголав до мене і промовив Єврейською мовою: Савле, Савле, чого гониш мене? тяжко тобі проти рожна прати (перти).
14 (ECAV) Keď sme všetci padli na zem, počul som hlas, ktorý mi hovoril hebrejskou rečou: Saul, Saul, čo ma prenasleduješ? Ťažko sa ti protiviť ostňu!

15 (UKR) Я ж сказав: Хто єси, Господи? Він же рече: Я, Ісус, котрого ти гониш.
15 (ECAV) Spýtal som sa: Kto si, Pane? A Pán odpovedal: Ja som Ježiš, ktorého prenasleduješ.

16 (UKR) Та встань і стань на ноги твої; на се бо явивсь я тобі, щоб зробити тебе слугою і сьвідком того, що бачив єси, і що обявлю тобі,
16 (ECAV) Ale vstaň a postav sa na nohy, lebo preto som sa ti zjavil, aby som si ťa vyvolil za služobníka a za svedka, aj toho, ako si ma videl, aj toho, ako sa ti ukážem,

17 (UKR) вириваючи тебе від людей і від поган, до котрих тепер тебе посилаю,
17 (ECAV) keď som ťa vytrhol zo (židovského) ľudu a z pohanov, ku ktorým ťa posielam

18 (UKR) відкрити очі їм, щоб обернулись від темряви до сьвітла і від власти сатаниної до Бога, щоб прийняли вони оставленне гріхів і наслїддє між сьвятими вірою в мене.
18 (ECAV) otvárať im oči, aby sa obrátili od tmy ku svetlu a od diabolskej moci k Bohu a tak dosiahli odpustenie hriechov a podiel s tými, čo sú posvätení vierou vo mňa.

19 (UKR) Тим, дарю Агриппо, не протививсь я небесному видінню,
19 (ECAV) Preto, kráľ Agripa, nebol som neposlušný nebeskému videniu,

20 (UKR) а найперш у Дамаску і в Єрусалимі і по всій землі Юдейській та й поганам проповідував, щоб покаялись та обернулись до Бога, роблячи діла, достойні покаяння.
20 (ECAV) ale kázal som najprv tým v Damasku, potom v Jeruzaleme a v celom Judsku, aj pohanom, aby sa kajali, obrátili sa k Bohu, a konali skutky hodné pokánia.

21 (UKR) За се Жиди, вхопивши мене в церкві, хотіли вбити.
21 (ECAV) Pre toto ma Židia zlapali v chráme a pokúsili sa zabiť ma.

22 (UKR) Дізнавши ж помочи від Бога, аж до сего дня стою, сьвідкуючи малому й великому, нічого иншого не говорячи, як що пророки глаголали, що має бути, і Мойеей:
22 (ECAV) Ale Boh mi pomáhal až do dnešného dňa; a tak tu stojím a svedčím malému aj veľkému, a nehovorím nič iné, ako čo aj Mojžiš a proroci predpovedali, že sa stane,

23 (UKR) що мусить пострадати Христос, а будучи первий з воскресення мертвих, має сьвітло проповідувати народові і поганам.
23 (ECAV) už či to, že Kristus musel trpieť to, a či to, že prvý musel vstať z mŕtvych a zvestovať svetlo aj (židovskému) ľudu, aj pohanom.

24 (UKR) Як же він так відповів, сказав Фест голосом великим: Дурієш, Павле; великі науки до дурощів тебе приводять.
24 (ECAV) Keď sa takto bránil, zvolal Festus silným hlasom: Blázniš, Pavel! Tvoja veľká učenosť ženie ťa do bláznovstva.

25 (UKR) Він же рече: Не дурію, вельможний Фесте, а слова правди й розуму глаголю.
25 (ECAV) Ale Pavel povedal: Nebláznim, výborný Festus, ale hovorím pravdivé a rozumné slová.

26 (UKR) Знає бо про се цар, до котрого і промовляю вільно; певен бо я, що нїщо з сего перед ним не втаїлось; бо не в закутку се дїялось.
26 (ECAV) Veď vie o týchto veciach kráľ, pred ktorým tiež otvorene hovorím; neverím, že mu je tajné niečo z toho, lebo sa to nedialo v skrytosti.

27 (UKR) Віруєш, царю Агриппо, пророкам? Знаю, що віруєш.
27 (ECAV) Či veríš prorokom, kráľ Agripa? Viem, že veríš!

28 (UKR) Агриппа ж каже до Павла: О, мало не вговорив єси мене бути Християнином.
28 (ECAV) I povedal Agripa Pavlovi: Bezmála by si ma presvedčil a urobil zo mňa kresťana.

29 (UKR) Павел же рече: Бажав би я від Бога, щоб чи за малий чи за довгий (час) не тільки ти, та й усї, хто чує мене сьогодні, стались такими, як я, окрім оцїх кайданів.
29 (ECAV) A Pavel (odvetil): Žiadal by som si od Boha, aby nielen ty, ale všetci, ktorí ma dnes počúvate, stali ste sa skôr alebo neskôr takými, ako som ja; okrem týchto pút.

30 (UKR) І, як промовив се, устав цар і игемон і Вереникия і ті, що сиділи з ними,
30 (ECAV) Tu vstal kráľ aj vladár a Bernika, podobne ostatní, ktorí sedeli s nimi,

31 (UKR) і, одійшовши на бік, розмовляли між собою, говорячи, що нічого смерти достойного не робить чоловік сей.
31 (ECAV) a pri odchode hovorili medzi sebou: Tento človek nerobí nič, za čo by zasluhoval smrť alebo žalár.

32 (UKR) Агриппа ж каже Фестові: Можна було б випустити сего чоловіка, коли б не покликав ся до кесаря.
32 (ECAV) A Agripa povedal Festovi: Tento človek mohol byť prepustený, keby sa nebol odvolal k cisárovi.