Jakubov list

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jak 2, 1-27

1 Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого. 2 Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі, 3 і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сідай отут на підніжку моїм, 4 то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками? 5 Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його? 6 Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища? 7 Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо? 8 Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините; 9 коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники. 10 Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий. 11 Хто бо сказав: "Не чини перелюбу," Той сказав і: "Не вбивай." Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону. 12 Так говоріте і так творіте, яко такі, що законом свободним судити метесь. 13 Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд). 14 Ява користь, браттє моє, коди хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його? 15 Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви, 16 а з вас хто, скаже їм: Ідіть з миром, грійтесь 1 годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла; яка (з того) користь? 17 Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі. 18 Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я дїла маю. Покажи менї віру твою з діл твоїх, а я тобі докажу з дїл моїх віру мою. 19 Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять. 20 Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва? 21 Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник? 22 Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і ділами звершилась віра? 23 І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому 23 за праведність, і другом Божим наречено його." 24 Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри? 25 Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою? 26 Яко бо тіло без духа мертва, так і віра без дїл мертва.

Verš 1

Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого.

Lv 19:15 -

Dt 16:19 -

Prís 24:23 -

Mt 22:16 - І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.

Verš 5

Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?

Jn 7:48 - Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?

1Kor 1:26 - Спогляньте бо ва покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

Ex 20:6 -

1Sam 2:30 -

Prís 8:17 -

Mt 5:3 - Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.

Verš 8

Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините;

Lv 19:18 -

Mt 22:39 - Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

Mk 12:31 - А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

Rim 13:9 - Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.

Gal 5:14 - Увесь бо закон в одному слові сповняється: Люби ближнього твого, як себе самого.

Ef 5:2 - і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

1Sol 4:9 - Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.

Verš 10

Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.

Dt 27:26 -

Mt 5:19 - Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.

Gal 3:10 - Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книаї закону, щоб робити те.

Verš 11

Хто бо сказав: "Не чини перелюбу," Той сказав і: "Не вбивай." Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону.

Ex 20:14 -

Mt 5:27 - Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.

Verš 13

Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд).

Mt 6:15 - Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.

Mt 18:35 - Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.

Mk 11:25 - І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.

Lk 16:25 - Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшавть ся, а ти мучиш ся.

Verš 14

Ява користь, браттє моє, коди хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його?

Mt 7:26 - А всякий, хто слухав сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що вбудував свій будинок на піску;

Jak 1:23 - Бо, коли хто слухатель слова, а ие чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.

Verš 15

Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви,

Lk 3:11 - Озвав ся ж і каже їм: Хто має дві одежинї, нехай наділить немаючого; й хто має харч, нехай так само робить.

1Jn 3:17 - Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?

Verš 19

Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять.

Mk 1:24 - кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов еси погубити нас? Знаю Тебе, хто еси: Сьвятий Божий.

Verš 21

Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?

Gn 22:10 -

Verš 23

І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому

Gn 15:6 -

Rim 4:3 - Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.

Gal 3:6 - Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.

Verš 25

Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою?

Joz 2:1 -

Joz 6:23 -

Heb 11:31 - Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.

Jak 2,5 - Porov. 1 Kor 1, 26–38. Boh si práve chudobných a biednych vyvolil za priekopníkov evanjelia. Aj do Cirkvi vstupovali skôr chudobní ako bohatí.

Jak 2,7 - "Vzývať meno." V Starom zákone vzývať Božie meno nad niekým znamenalo vzývať osobitnú Božiu ochranu nad ním. Zároveň takýto človek sa stával vlastníctvom a bol v službe toho, koho meno sa nad ním vzývalo. V Novom zákone vzývaním Ježišovho mena sa človek stáva jeho vlastníctvom a stavia sa do služby Krista, dostáva po ňom aj meno – kresťan (gr. christianós). Jakub tu myslí na obrady krstu.

Jak 2,8 - Lv 19, 18; porov. Mt 22, 39.

Jak 2,10 - "Previnil by sa proti všetkým," pretože všetky prikázania sú výrazom jednej a tej istej Božej vôle, navzájom súvisia a tvoria jeden celok.

Jak 2,11 - Ex 20, 13–14; Dt 5, 17–18.

Jak 2,13 - Proti tomu, kto je nemilosrdný voči bratom, bude aj Boh prísny a spravodlivý. Taký sa nebude môcť spoliehať na Božie milosrdenstvo, ktoré je pre hriešnikov vlastne jedinou nádejou v deň súdu. Vidno tu narážku na jedno z ôsmich blahoslavenstiev.

Jak 2,14-17 - Opravdivá viera sa nevyhnutne prejavuje a uskutočňuje aj vonkajšími skutkami lásky a milosrdenstva, ináč by bola mŕtva. Táto myšlienka sa nijako neprotiví náuke svätého Pavla o ospravedlnení z viery (Rim 3, 21 – 4, 25; Gal 3 a inde). Pavol totiž tvrdí, že nie skutky podľa Mojžišovho zákona nás ospravedlňujú, ale viera a Božia milosť. Tu ide teda o základné ospravedlnenie, ktoré je len začiatkom svätosti a spásy. No na dosiahnutie spásy sú potrebné skutky a zásluhy. Pavol nikde nepíše, že dobré skutky nie sú potrebné. Sama kresťanská viera nie je iba rozumovým postojom, ale znamená prijať Kristovo evanjelium ako program vlastného života a plniť ho (porov. 2 Sol 3, 10–12).

Jak 2,21 - Gn 22, 9; porov. Hebr 11, 17.

Jak 2,23 - Gn 15, 6; porov. Rim 4, 3; Gal 3, 6.

Jak 2,25 - Porov. Joz 2, 1–26; Hebr 11, 31.