List Hebrejom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Heb 5, 1-14

1 Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи, 2 котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею, 3 і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи. 4 І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон. 5 Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: "Син мій еси Ти, я сьогоднї породив Тебе." 6 Яко ж і инде глаголе: "Ти еси священик по вік по чину Мелхиседековому." 7 Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом). 8 Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів, 9 і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього, 10 і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому. 11 Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом: 12 Бо коди вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі. 13 Усякий бо, що вживав (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток. 14 Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.

Verš 3

і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.

Lv 9:7 -

Lv 16:6 -

Heb 7:26 - Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,

Verš 4

І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.

2Krn 26:16 -

Ex 28:1 -

1Krn 23:13 -

Verš 5

Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: "Син мій еси Ти, я сьогоднї породив Тебе."

Ž 2:7 -

Sk 13:33 - що його Бог сповнив нам, дітям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогодні родив Тебе.

Heb 1:5 - Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?

Verš 6

Яко ж і инде глаголе: "Ти еси священик по вік по чину Мелхиседековому."

Ž 110:4 -

Heb 7:17 - Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому."

Verš 7

Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом).

Mt 26:39 - І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.

Mt 27:46 - Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?

Mt 27:50 - Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.

Jn 17:1 - Се глаголав Ісус, і вняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.

Verš 8

Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,

Flp 2:6 - котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;

Verš 12

Бо коди вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.

1Kor 3:1 - І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.

Hebr 5,1-3 - Kňazi i veľkňazi sa volili spomedzi ľudí, teda hriešnikov, a tak museli prinášať obety za ľud i za seba.

Hebr 5,4-6 - Kňazskú hodnosť si nik nemôže nárokovať, iba koho Boh povolá ako kedysi Árona (Ex 28, 1; Nm 3, 10 a i.). Aj samého Ježiša Krista, ktorého zrodil ako svojho Syna (Ž 2, 7), Boh urobil veľkňazom, ale nie na spôsob Árona, ale na spôsob Melchizedecha (Ž 110, 4).

Hebr 5,5 - Porov. Ž 2, 7.

Hebr 5,6 - Porov. Ž 110, 4.

Hebr 5,7-10 - Ježiš sa svojím utrpením a smrťou stal pôvodcom a prameňom našej spásy a Boh ho určil za nášho večného Veľkňaza (porov. Flp 2, 5. 11).

Hebr 5,11-14 - Náuka o Kristovej veľkňazskej hodnosti je hlboká a obsažná. Žiaľ, čitatelia ju nemôžu plne pochopiť, a to svojou vinou, lebo sa neusilovali pokročiť vo viere. Treba im ešte znova podávať duchovné mlieko, totiž začiatky kresťanskej náuky, lebo vyššie pravdy, tvrdší pokrm dospelých, by ešte nezniesli.

Hebr 5,13 - Výraz "slovo spravodlivosti" je podľa niektorých náuka, vyhradená dokonalým kresťanom. Túto náuku ide autor vysvetľovať.