List Hebrejom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Heb 4, 1-16

1 Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаеть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись. 2 Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповіді, не зеднавшись з вірою тих, що слухали Його. 3 Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання еьвіту скінчені. 4 Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх." 5 І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій." 6 Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух; 7 то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших." 8 Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того. 9 Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм. 10 Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог. 11 Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство. 12 Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця. 13 І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово. 14 Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання. 15 Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха. 16 Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.

Verš 3

Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання еьвіту скінчені.

Ž 95:11 -

Verš 4

Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."

Gn 2:2 -

Ex 20:11 -

Ex 31:17 -

Verš 7

то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."

Ž 95:7 -

Heb 3:7 - Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

Verš 12

Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.

Kaz 12:11 -

Iz 49:2 -

Ef 6:17 - і шолом спасення візьміть і меч. духовний, котрий єсть слово Боже.

Verš 13

І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

Ž 33:13 -

Verš 14

Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

Heb 3:1 - Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

Heb 6:20 - куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.

Heb 8:1 - Голова ж сказаного - Такого маємо Архиєрея, що сїв по правиції престола величчя на небесах,

Heb 9:11 - Хрйстос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,

Verš 15

Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

Heb 2:18 - У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокущують ся, помогти.

Flp 2:7 - тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,

Iz 53:9 -

2Kor 5:21 - Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

1Pt 2:22 - котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;

1Jn 3:5 - Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.

Verš 16

Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.

Rim 3:25 - котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,

Hebr 4,1 - Povzbudenie na vytrvalosť pokračuje. Pokoj, o ktorom hovorí Boh ústami Dávida, nie je odpočinok v krajine Kanaán, ale pokoj, odpočinutie v Bohu. Veď Boh v tomto žalme vyhlásil už dávno po tom, ako Izraeliti vošli do kanaánskej krajiny, že tí, čo neuveria, nevojdú do jeho pokoja. Teda zaujatie zasľúbenej zeme Jozuom nie je vstupom do pokoja, o ktorom neskôr hovorí Dávid ako o budúcom.

Hebr 4,4 - "Kdesi", t. j. Gn 2, 2. Boží pokoj je pripravený už od stvorenia sveta, keď si Boh na siedmy deň odpočinul od svojich diel.

Hebr 4,9 - Boží pokoj je vyhradený jeho vernému ľudu, Izraelu Nového zákona, ktorý oddane prijme Božie slovo.

Hebr 4,14-16 - K Ježišovi, Božiemu Synovi a Synovi človeka, môžeme mať plnú dôveru, lebo sa stal podobný nám vo všetkom okrem hriechu; je veľkňazom, ale sám prežil a pretrpel naše bolesti, pozná aj naše slabosti, takže úprimne s nami cíti a chce nám pomáhať.

Hebr 4,14 - "Prenikol nebesia" pri svojom vystúpení do neba.