| List HebrejomBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Heb 10, 1-39 |
1 Heb 10, 1 Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих. 2 Heb 10, 2 Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, ніякої совісти за гріхи, раз очистившись. 3 Heb 10, 3 А в них що-року (робить ся) спомни гріхів. 4 Heb 10, 4 Не можна бо щоб кров волова та козлина знимала гріхи. 5 Heb 10, 5 Тим же, входячи усьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси. 6 Heb 10, 6 Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси. 7 Heb 10, 7 Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже." 8 Heb 10, 8 Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся, 9 Heb 10, 9 потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити. 10 Heb 10, 10 По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового. 11 Heb 10, 11 І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів. 12 Heb 10, 12 Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога, 13 Heb 10, 13 дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг! Його. 14 Heb 10, 14 Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих. 15 Heb 10, 15 Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше: 16 Heb 10, 16 "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх, 17 Heb 10, 17 і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже." 18 Heb 10, 18 А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи. 19 Heb 10, 19 Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою, 20 Heb 10, 20 дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тілом своїм, 21 Heb 10, 21 і Єрея великого над домом Божим, 22 Heb 10, 22 приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою; 23 Heb 10, 23 держімо непохибне визнаннє надії (вірен бо Той, хто обіцяв) 24 Heb 10, 24 і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл, 25 Heb 10, 25 не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день. 26 Heb 10, 26 Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи, 27 Heb 10, 27 а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що мав пожерти противників. 28 Heb 10, 28 Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя: 29 Heb 10, 29 Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив? 30 Heb 10, 30 Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх." 31 Heb 10, 31 Страшно впасти в руки Бога живого. 32 Heb 10, 32 Згадайте ж перші днї в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння, 33 Heb 10, 33 то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили. 34 Heb 10, 34 Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жалуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий. 35 Heb 10, 35 Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику. 36 Heb 10, 36 Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє. 37 Heb 10, 37 Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся. 38 Heb 10, 38 "А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його." 39 Heb 10, 39 Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасенне душі.
| | Heb 10, 1-39 |
Verš 1
Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
Kol 2:17 - Се тїнь того, що настане, тїло ж - Христове.
Heb 8:5 - котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню. "Гледи бо", рече, "зроби все по взору, показаному тобі на горі."
Verš 34
Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жалуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
Sk 21:33 - Приступивши ж тисячник узяв його і звелїв закувати в два ланцюги, і питав, хто він такий, і що зробив.
Mt 5:12 - Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
Verš 4
Не можна бо щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
Lv 16:14 -
Nm 19:4 -
Heb 9:13 - Бо коли кров волова та козина і попід з яловиці, окроплюючи осквернених, осьвячує на тілесну чистоту;
Verš 5
Тим же, входячи усьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.
Ž 40:6 -
Iz 1:11 -
Jer 6:20 -
Am 5:21 -
Verš 38
"А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його."
Hab 2:4 -
Rim 1:17 - Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
Gal 3:11 - А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
Verš 10
По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
Heb 9:12 - анї з кровю козлиною, ні телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
Verš 12
Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,
Ž 110:1 -
Sk 2:34 - Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
1Kor 15:25 - Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
Ef 1:20 - котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,
Kol 3:1 - Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.
Heb 1:13 - Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
Verš 16
"Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
Jer 31:31 -
Rim 11:27 - і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
Heb 8:8 - Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,
Verš 19
Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
Jn 10:9 - Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
Jn 14:6 - Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.
Rim 5:2 - через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої;
Ef 2:13 - Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.
Ef 3:12 - в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.
Verš 22
приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
Ez 36:25 -
Verš 36
Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
Lk 21:19 - У терпінню вашому осягнїть душі ваші.
Verš 26
Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
Nm 15:30 -
Mt 12:31 - Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
Heb 6:4 - Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,
2Pt 2:20 - Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.
1Jn 5:16 - Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.
Verš 28
Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
Nm 35:30 -
Dt 17:6 -
Dt 19:15 -
Mt 18:16 - коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.
2Kor 13:1 - Се вже втрете йду до вас. При устах двох сьвідків або трох стане кожне слово.
Verš 30
Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."
Dt 32:35 -
Rim 12:19 - Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.
Dt 32:36 -
Verš 37
Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
Hab 2:3 -
Ag 2:6 -
1Pt 1:6 - Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,
1Pt 5:10 - Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).
Hebr 10,1 - Mojžišov zákon je iba nedokonalým predobrazom dokonalého nového zákona evanjelia.
Hebr 10,5-7 - Ž 40, 7–9.
Hebr 10,11 - Ide tu o kňazov a obety Starého zákona. Je tu vyjadrený protiklad: starozákonní kňazi pri bohoslužbe stáli a ustavične prinášali obety, ktoré nemohli odstrániť hriech; Kristus priniesol iba jedinú obetu, ktorou nás vykúpil z hriechov, a teraz sedí po pravici Boha.
Hebr 10,13 - Ž 110, 1.
Hebr 10,14 - Jedinou obetou na kríži Kristus priviedol kresťanov k dokonalosti, t. j. schopnosti vzdávať Bohu pravú úctu; táto schopnosť pochádza z odpustenia hriechov a svätosti života. Kresťania sa "posväcujú" Kristovou krvou vyliatou za nich.
Hebr 10,16-17 - Jer 31, 33–34.
Hebr 10,19-20 - Ide o nebeskú svätyňu (porov. 9, 24). Vstup do nej sa prirovnáva vstupu cez oponu do jeruzalemskej svätyne. Tento vstup nám umožnil Ježiš Kristus svojím vykupiteľským dielom.
Hebr 10,22-24 - O troch božských čnostiach porov. 1 Kor 13, 3.
Hebr 10,25 - Zhromaždenia (porov. Sk 2, 46; 20, 7; 1 Kor 11, 17–21; 14, 23) sú prejavy spoločného života prvotnej Cirkvi. "Blíži sa deň" je pripomienka na slávny Kristov príchod na konci vekov.
Hebr 10,26 - Zmysel verša je ten istý ako v 6, 4–8. Ak kresťan dobrovoľným hriechom zavrhne Krista, odmietne jeho obetu, potom preňho už niet inej obety.
Hebr 10,28 - Porov. Nm 15, 30; 35, 30; Dt 17, 6.
Hebr 10,30 - Dt 32, 35 n.
Hebr 10,32 - "Osvietenie" – porov. poznámku k 6, 4; Ef 5, 13–14.
Hebr 10,37 - Iz 26, 20; Hab 2, 3 n.