List Galaťanom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Gal 4, 1-31

1 Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього, 2 а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця. 3 Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта. 4 Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом, 5 щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє. 6 А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче! 7 Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа. 8 Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами. 9 Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете? 10 Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта. 11 Боюсь за вас, що може марно працював коло вас. 12 Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили. 13 Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше. 14 І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса. 15 Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї. 16 То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду? 17 Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували. 18 Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас. 19 Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас, 20 хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій , бо я в непевности про вас. 21 Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте ? 22 Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної. 23 Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї. 24 Се ж иносказанне; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара. 25 Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаеть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми. 26 А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам. 27 Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка. 28 Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування. 29 Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер. 30 Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної. 31 Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.

Verš 4

Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,

Gn 49:10 -

Dan 9:24 -

Mt 5:17 - Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.

Verš 5

щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.

Jn 1:12 - Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

Gal 3:26 - Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.

Verš 6

А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!

Rim 8:15 - Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!

Verš 8

Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.

1Kor 8:4 - Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иніпого Бога, тільки один.

Verš 9

Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?

Kol 2:20 - Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

Verš 10

Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.

Rim 14:5 - Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день

Kol 2:16 - Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.

Verš 14

І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.

Mal 2:7 -

Mt 10:40 - Хто приймав вас, мене приймає; а хто приймав мене, приймає Того, хто послав мене.

Jn 13:20 - Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

Verš 17

Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.

Rim 10:2 - Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.

2Kor 11:12 - Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.

Verš 19

Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,

1Kor 4:15 - Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).

Flm 1:10 - благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,

Jak 1:18 - Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.

Verš 22

Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.

Gn 16:2 -

Gn 16:15 -

Gn 21:2 -

Sk 7:8 - І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.

Heb 11:11 - Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.

Verš 23

Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.

Jn 8:39 - Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

Rim 9:7 - анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.

Verš 26

А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.

Zjv 21:2 - А я Йоан бачив город той сьвятий, новий Єрусалим, що сходив від Бога з неба, приготований, як невіста украшена чоловікові своєму.

Verš 27

Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.

Iz 54:1 -

Verš 28

Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.

Rim 9:7 - анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.

Verš 29

Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.

Gn 21:9 -

Verš 30

Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.

Gn 21:10 -

Gal 4,3 - Obdobie ľudských dejín do príchodu Krista chápe Pavol ako maloletosť v živote človeka. "Živly sveta" sú pravdepodobne predpisy židovského zákona (vv. 8–10), ktorými Boh vychovával ešte nezrelý ľud. Môžu to byť aj prvky materiálneho sveta, ktoré pohania pokladali za bohov. (v. 8).

Gal 4,4 - "Plnosť času" je čas, ktorý sa začal príchodom Krista, čiže novozákonné obdobie. Boh v Kristovi dal ľuďom plnosť všetkého, čo potrebujú na spásu.

Gal 4,6 - Je to vlastná a výlučná modlitba Božieho Syna, počas jeho pozemského života, ktorá sa stáva vlastnou a charakteristickou modlitbou kresťana prežívajúceho adoptívne Božie synovstvo (porov. Rim 8, 15).

Gal 4,9 - "Boh pozná vás" znamená: "obľúbil si vás, uznal za svojich".

Gal 4,10 - Pavol im vyčíta zachovávanie židovských slávností, ktoré sa im prívrženci židovstva usilovali nanútiť (porov. Kol 2, 16).

Gal 4,12 - Vyzýva ich, aby boli slobodní od zákona ako on, lebo on sa prispôsobil ich slabosti, aby ich získal.

Gal 4,13 - Pravdepodobne tu myslí na nejakú chorobu, ktorá ho mohla postihnúť na druhej apoštolskej ceste (porov. Sk 16,6).

Gal 4,15 - Tieto Pavlove slová niektorí chápu metaforicky, iní doslovne, vzťahujú to na nejakú očnú chorobu, ktorá vyvolala u Galaťanov súcit.

Gal 4,17 - "Chcú vás odlúčiť" od Pavla a tým aj od Krista.

Gal 4,22 - Otrokyňa bola Agar a slobodná Sára. Podľa všeobecného práva iba deti slobodnej, nie otrokyne, mali právo dediť (porov. Gn 16; 21, 1–21). Tieto biblické udalosti dokazujú, že sloboda Božieho prisľúbenia prevyšuje otroctvo zákona. Agar totiž predstavuje Starý zákon, kým Sára Nový.

Gal 4,27 - Iz 54, 1.

Gal 4,30 - Gn 21, 10.