2. list Korinťanom

1 (UKR) Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
1 (ROH) Ale sám ja Pavel vás prosím krotkou tichosťou a prívetivosťou Krista, ktorý som, ako hovoria, do tvári pokorný medzi vami, ale neprítomný smelý voči vám.

2 (UKR) благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
2 (ROH) Ale vás prosím, žeby som sa prítomný nemusel osmeliť v sebadôvere, v ktorej myslím odvážiť sa na niektorých, ktorí myslia o nás, ako čo by sme chodili podľa tela.

3 (UKR) Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
3 (ROH) Lebo pravda chodíme v tele, ale nevojujeme podľa tela -

4 (UKR) (бо зброя воювання нашого не тілесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)
4 (ROH) lebo zbrane nášho vojovania nie sú telesné, ale mocné Bohu na borenie pevností -,

5 (UKR) руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
5 (ROH) ktorí boríme úmysly a každú vysokosť, ktorá sa povyšuje proti známosti Božej, a zajímame v plen každú myseľ do poslušnosti Krista

6 (UKR) і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
6 (ROH) hotoví súc pomstiť každý neposluch, keď sa naplní vaša poslušnosť.

7 (UKR) Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, Що, як він Христів, так і ми Христові.
7 (ROH) Či na to, čo je pred očami, hľadíte? Jestli ktosi dôveruje v sebe, že je Kristov, nech zase to myslí u seba, že jako je on Kristov, tak sme aj my Kristovi.

8 (UKR) Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б
8 (ROH) Lebo keby som sa i niečo viacej pochválil ohľadne našej moci, ktorú nám dal Pán - budovať a nie vás boriť, nebudem zahanbený,

9 (UKR) (Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, -
9 (ROH) aby sa nezdalo, jako keby som vás chcel strašiť listami.

10 (UKR) бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, -
10 (ROH) Lebo vraj jeho listy sú ťažké a mocné, ale prítomnosť tela slabá a reč mizerná.

11 (UKR) такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
11 (ROH) Taký človek nech myslí toto: že jakí sme v slove listami, keď sme neprítomní, takí budeme aj prítomní v skutku.

12 (UKR) Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
12 (ROH) Lebo sa neopovažujeme pripočítať seba alebo sa prirovnať niektorým z tých, ktorí sami seba odporúčajú. Ale oni sami seba sami sebou merajúc a sami seba sami so sebou porovnávajúc nerozumejú ničomu.

13 (UKR) Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог,
13 (ROH) Ale my sa nebudeme chváliť do bezmierna, ale podľa miery meradla, ktorým nám Bôh nameral mieru, aby sme dospeli až i k vám.

13 (UKR) міру, щоб досягти і до вас.
14 (ROH) Lebo sa nevystierame nad mieru, jako keby sme neboli dospeli po vás, lebo až i po vás sme prví stihli s evanjeliom Kristovým

14 (UKR) Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістом Христовим.
15 (ROH) nechváliac sa do bezmierna cudzími prácami, ale jako takí, ktorí máme nádej, že keď porastie vaša viera, budeme zveličení medzi vami podľa svojho meradla do hojnosti,

15 (UKR) Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мі рилу нашому надто,
16 (ROH) aby sme zvestovali evanjelium aj v oblastiach ležiacich za vami, a nie aby sme sa chválili cudzím meradlom hotovým.

16 (UKR) щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
17 (ROH) Ale ten, kto sa chváli, nech sa chváli Pánom.

17 (UKR) Хто ж хвалить ся, нехай у Господі хвалить ся.
18 (ROH) Lebo nie ten, kto sám seba odporúča, je dokázaný, ale ten, koho Pán odporúča.

18 (UKR) Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.
19 ----