Verš 1
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
Gal 1:11 - Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
Verš 2
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
Rim 1:16 - Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасенне всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
1Kor 1:21 - Коли бо у премудрості Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зводив Бог дурощами проповіді спасти віруючих.
Verš 3
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
Iz 53:7 -
Dan 9:24 -
Dan 9:26 -
1Kor 5:7 - Очистьте ж старий квас, щоб ви були нове місиво, яко ж ви й є безквасні, бо пасха наша, Христос, заколена за нас.
1Pt 2:24 - котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".
Verš 4
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
Ž 16:10 -
Iz 53:9 -
Jon 1:17 -
Mt 12:40 - Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
Ž 16:10 -
Iz 53:8 -
Mt 12:40 - Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
Verš 5
і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
Lk 24:34 - як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.
Sk 10:41 - не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
Jn 20:19 - Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
Verš 8
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
Sk 9:3 - Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
Sk 9:17 - ІІійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
Sk 23:11 - Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.
1Kor 9:1 - Хиба ж я не апостол? хиба ж я не вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви дїло в Господї?
2Kor 12:2 - Я знаю чоловіка в Христї перед чотирнайцятьма літами (чи в тїлї, не знаю, чи без тіла, не знаю; Бог знає), підхопленого аж до третього неба.
Verš 9
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
Ef 3:8 - Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,
Sk 8:3 - Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволікаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю,
Sk 9:1 - Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
Sk 22:4 - Я сей путь гонив до смерте, вяжучи та віддаючи в темниці чоловіків і жінок;
Sk 26:9 - Менї справдї й самому здавалось, що проти імени Ісуса Назорея треба багато робити.
Gal 1:13 - Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
1Tim 1:13 - мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
Verš 10
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
2Kor 11:23 - Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
2Kor 12:11 - Я зробивсь безумним хвалячись; ви мене примусили; бо треба, щоб я був хвалений од вас; нїчим бо я не гірший од найперших апостолів, хоч я й ніщо.
Verš 20
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
1Pt 1:3 - Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,
Kol 1:18 - І Він голова тїлу і церкві. Він початок, перворідень з мертвих, щоб у всьому Йому передувати.
Zjv 1:5 - і від Ісуса Христа, котрий сьвідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; Йому, милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своїй,
Verš 21
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й вос-кресенне з мертвих.
Gn 2:17 -
Gn 3:6 -
Rim 5:12 - Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла (через того), в кому всі згрішили.
Rim 5:18 - Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.
Rim 6:23 - Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічне в Христї Ісусї, Господі нашім.
Verš 24
Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
1Kor 2:6 - Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що зникають,
Verš 25
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
Ž 110:1 -
Sk 2:34 - Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
Ef 1:20 - котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,
Kol 3:1 - Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.
Heb 1:13 - Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
Heb 10:12 - Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,
Verš 27
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
Ž 8:6 -
Mt 11:27 - Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Mt 28:18 - І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана мені всяка власть на небі й на землі.
Ef 1:22 - і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,
Heb 2:8 - все покорив еси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,
Verš 32
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
Iz 22:13 -
Iz 56:12 -
Verš 35
Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
Ez 37:3 -
Verš 36
Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
Jn 12:24 - Істино, істино глатолю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
Verš 42
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
Dan 12:3 -
Mt 13:43 - Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
Verš 45
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
Gn 2:7 -
Verš 49
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
2Kor 4:11 - Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.
Verš 50
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїнне незотлїння не наслїдить.
Jn 1:13 - що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
Verš 51
Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
1Sol 4:16 - Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
Verš 52
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
Mt 24:31 - І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.
1Sol 4:16 - Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
Verš 53
Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
2Kor 5:4 - Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.
Verš 54
Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїнне і смертне се одягнеть ся в без-смертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Iz 25:8 -
Oz 13:14 -
Heb 2:14 - Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він тав само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,
Verš 57
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
1Jn 5:5 - Хто се, що побіждає сьвіт, як не той, хто вірує, що Ісус Син Божий?
1Kor 15,1-52 - Pod vplyvom gréckej mentality (porov. Sk 17, 32), pre ktorú telo bolo väzením duše, niektorí kresťania v Korinte popierali vzkriesenie mŕtvych. Pavol zdôrazňuje, že vzkriesenie Krista (vv. 1–11) zahrňuje aj vzkriesenie veriacich (vv. 11–32), ktoré sa uskutoční tajomným spôsobom, ale reálne (vv. 35–38).
1Kor 15,3-4 - Vidieť tu náznaky predpavlovskej formuly vyznania viery.
1Kor 15,5 - Zjavenie Kéfasovi čiže Petrovi sa spomína iba v Lk 24, 34.
1Kor 15,6 - Evanjeliá nereferujú o tomto veľkolepom zjavení.
1Kor 15,8 - "Ako nedochôdčaťu" – narážka na anomálny ráz jeho zrodenia sa ku kresťanskému životu, respektíve jeho povolania za apoštola.
1Kor 15,14 - Kristovo zmŕtvychvstanie, ako fakt aj ako tajomstvo, je základom kresťanskej viery i hlásania evanjelia.
1Kor 15,20 - "Prvotina" – ako prvý.
1Kor 15,24 - "Každé kniežatstvo, každú mocnosť a silu", t. j. všetky démonské a ľudské moci, nepriateľské Božiemu kráľovstvu (porov. 1 Kor 2, 6; Kol 2, 15).
1Kor 15,25 - Porov. Ž 110, 1.
1Kor 15,27 - Porov. Ž 8, 7.
1Kor 15,29 - Úplne neznáma prax korintských kresťanov. Pavol o nej nevyslovuje nijaký úsudok, iba konštatuje, že je absurdná, ak niet zmŕtvychvstania.
1Kor 15,32 - Šelmy označujú zúrivých Pavlových nepriateľov. Citácia uvedená v ďalšej vete je z Iz 22, 13.
1Kor 15,33 - Pavol odrádza kresťanov od dôverného styku s pohanmi. Uvádza slová (spamäti) básnika Menandra zo slávnej komédie Tais (3. storočie pred Kr.).
1Kor 15,45 - Citát z Gn 22, 7. Paralelu Adam – Kristus pozri aj v Rim 5, 12 n. Prvý Adam je pôvodcom telesného potomstva. Posledný Adam, čiže Kristus, Boh a človek (v. 47), je pôvodcom duchovného potomstva, pretože ľuďom dáva Boží život.
1Kor 15,51-52 - Porov. 1 Sol 4,15–17. "Všetci sa premeníme": telo tých, čo vtedy budú živí, sa stane osláveným, podobne ako aj telo tých, čo budú vzkriesení.
1Kor 15,54 - Voľný citát z Iz 25, 8.
1Kor 15,55 - Oz 13, 14.
