List Rimanom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Rim 9, 1-33

1 Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим, 2 що великий мені смуток, і без устання болесть серцю моєму. 3 Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по тїлу; 4 вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування; 5 їх і отці, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь. 6 Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всі ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне, 7 анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє. 8 Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полічені в насінне. 9 Слово бо обітування таке! Пори сієї прийду, і буде Сарі син. 10 Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого; 11 ще бо не родились, анї зробили нічого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе). 12 сказано їй, що більший служити ме меншому, 13 яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидів. 14 Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде. 15 Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь. 16 Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога. 17 Глаголе бо писанне й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя мов по всій землі. 18 Тим ж то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює). 19 Скажеш же мені: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його? 20 Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо вробив єси мене так? 21 Або не має впасти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть? 22 Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель, 23 і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу, 24 як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган? 25 Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою. 26 І буде на місцї, де сказано їм: не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого. 27 Ісаія ж покликує про Ізраїля: Хочби було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся: 28 скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землі. 29 І яко ж прорік Ісаія: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі. 30 Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри; 31 Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности. 32 Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання. 33 Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.

Verš 1

Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим,

Rim 1:9 - Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,

2Kor 1:23 - Я ж сьвідком Бога призиваю на свою душу, що, щадивши вас, ще не прийшов в Коринт.

2Kor 11:31 - Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.

Gal 1:20 - Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.

Flp 1:8 - Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.

1Sol 2:5 - Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.

1Sol 5:27 - Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттем.

Verš 3

Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по тїлу;

Ex 32:32 -

Rim 10:1 - Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасенне.

Verš 4

вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;

Dt 7:6 -

Rim 2:17 - Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,

Rim 3:2 - Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.

Ef 2:12 - що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.

Verš 5

їх і отці, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.

Jer 23:6 -

Jn 1:1 - Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

Sk 20:28 - Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

Rim 1:4 - обявленого Сина Божого в силї, до Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

Heb 1:8 - Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.

Verš 6

Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всі ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,

Nm 23:19 -

Rim 3:3 - Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?

2Tim 2:13 - Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.

Jn 8:39 - Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

Rim 2:28 - Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тілу, обрізаннє,

Verš 7

анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.

Gal 4:23 - Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.

Gn 21:12 -

Gal 3:29 - Коди ж ви Христові, то ви насїнне Авраамове, і по обітованню наслїдники.

Heb 11:18 - про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насіннє,"

Verš 8

Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полічені в насінне.

Gal 4:28 - Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.

Verš 9

Слово бо обітування таке! Пори сієї прийду, і буде Сарі син.

Gn 18:10 -

Verš 10

Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;

Gn 25:21 -

Verš 12

сказано їй, що більший служити ме меншому,

Gn 25:23 -

Verš 13

яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидів.

Mal 1:2 -

Verš 14

Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.

Dt 32:4 -

2Krn 19:7 -

Jób 34:10 -

Verš 15

Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.

Ex 33:19 -

Verš 17

Глаголе бо писанне й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя мов по всій землі.

Ex 9:16 -

Verš 20

Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо вробив єси мене так?

Iz 45:9 -

Jer 18:6 -

Verš 21

Або не має впасти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?

2Tim 2:20 - У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

Verš 25

Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.

Oz 2:23 -

Verš 26

І буде на місцї, де сказано їм: не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.

Oz 1:10 -

1Pt 2:10 - ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.

Verš 27

Ісаія ж покликує про Ізраїля: Хочби було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:

Iz 10:22 -

Verš 29

І яко ж прорік Ісаія: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.

Iz 1:9 -

Gn 19:24 -

Iz 13:19 -

Jer 50:40 -

Ez 16:46 -

Verš 31

Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.

Rim 10:2 - Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.

Rim 11:7 - Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

Verš 33

Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.

Ž 118:22 -

Iz 8:14 -

Iz 28:16 -

Mt 21:42 - Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?

1Pt 2:6 - Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."

Ž 2:12 -

Prís 16:20 -

Iz 28:16 -

Jer 17:7 -

Rim 9,1-5 - V úvode tejto časti Apoštol vyjadruje veľkú bolesť nad neverou Židov a vrúcnu túžbu po ich spáse, pričom uznáva ich prednosti a výsady.

Rim 9,3 - Paradoxné vyjadrenie, ktoré zvýrazňuje bezhraničnú lásku Apoštola k svojim súkmeňovcom Izraelitom.

Rim 9,4-5 - "Sú Izraeliti," t. j. majú meno, ktoré dal Boh praotcovi Jakubovi, a z toho pochádzajúce ďalšie privilégiá: adoptívne synovstvo, ktorým sa vyvolený národ stal "prvorodeným" Božím synom (Ex 4, 22); "slávu", ktorou Boh prebýval uprostred svojho ľudu; "zmluvy" s Abrahámom (Gn 15, 1; 15, 17; 17, 1), s Jakubom, Izraelom (Gn 32, 23), s Mojžišom (Ex 24, 7–8), s Dávidom (2 Sam 7, 11–16; Ž 89, 29); zákonodarstvo, ktoré je výrazom Božej vôle; pravú bohoslužbu; mesiášske prisľúbenia; patriarchov, ktorým sa zjavil Boh, a najmä privilégium, že z ich rodu pochádza Kristus.

Rim 9,7 - Pozri Gn 21, 12. Vyvoleným ľudom sú tí, čo sa vierou podobajú Abrahámovi, to je Abrahámovo pokolenie (Gal 3, 7).

Rim 9,8 - Porov. Gal 4, 23. 28.

Rim 9,9 - Gn 18, 10.

Rim 9,12-13 - Pozri Gn 25, 23; Mal 1, 2–3. Prorokovo slovo treba chápať v duchu biblickej hebrejskej reči, kde tento zvrat znamená menej milovať, nedávať prednosť, teda "viac som miloval Jakuba ako Ezaua".

Rim 9,14-18 - Boh je vo svojich rozhodnutiach zvrchovane slobodný. Preto nik nemôže povedať, že je nespravodlivý, keď si vyvolí, koho chce.

Rim 9,15 - Ex 33, 19.

Rim 9,16 - "Beží", t. j. kto sa namáha.

Rim 9,17 - Ex 9, 16.

Rim 9,18 - "Zatvrdzuje, koho chce." V duchu semitizmu Pavol tu pripisuje skutky ľudí predovšetkým Bohu ako prvej príčine. Tým však nemieni pripisovať zlobu skutkov Bohu, ale iba zdôrazniť, že Boh uskutočňuje svoj plán spásy nezávisle od úmyslu ľudí pri ich konaní.

Rim 9,19-21 - Boh je zvrchovaný Pán všetkých bytostí. Pavol tu voľne cituje Iz 29, 16; 45, 9; Múd 12, 12; Jer 18, 6; Sir 33, 13.

Rim 9,22-24 - Nemožno teda nič namietať, ak sa Boh rozhodol, že spravodlivo potresce zaťatých Židov, voči ktorým bol doteraz zhovievavý. A práve tak spravodlivo si počína, keď sa zmilúva nad tými Židmi a pohanmi, ktorí sa otvárajú Kristovmu evanjeliu a ktorých pripravuje na večnú spásu.

Rim 9,22 - "Nádoby hnevu", t. j. hriešnici.

Rim 9,23 - "Nádoby milosrdenstva", t. j. tí, ktorým chce preukázať milosrdenstvo.

Rim 9,25-29 - Pavol citátmi z prorokov dokazuje, že povolanie pohanov je úplne zdarma daným Božím darom, ako aj to, že zvyšok Izraela, verný Pánovi, bude zachránený.

Rim 9,25 - Oz 2, 23–24; 1 Pt 2, 10.

Rim 9,26 - Oz 2, 1.

Rim 9,27 - Oz 2, 1; Iz 10, 22–23.

Rim 9,32 - Porov. Iz 28, 16.

Rim 9,33 - Iz 8, 14.