List Rimanom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Rim 7, 1-25

1 (UKR) Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
1 (ROH) Alebo či neviete, bratia, - lebo hovorím znalým zákona - že zákon panuje nad človekom dotiaľ, dokiaľ žije?

2 (UKR) Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.
2 (ROH) Lebo vydatá žena je priviazaná k živému mužovi zákonom. Ale keby muž zomrel, bola by oprostená zákona muža.

3 (UKR) Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
3 (ROH) A tak tedy, kým žije muž, budú ju volať cudzoložnicou, keby bola ženou inému mužovi. Ale keby zomrel muž, slobodná je od zákona, aby nebola cudzoložnicou, keby bola pripojená inému mužovi.

4 (UKR) Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
4 (ROH) Nasledovne, moji bratia, aj vy ste usmrtení zákonu skrze telo Kristovo, aby ste boli vlastníctvom inému, tomu, ktorý to vstal z mŕtvych, aby sme niesli ovocie Bohu.

5 (UKR) Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.
5 (ROH) Lebo keď sme boli v tele, pôsobily v našich údoch vášne rôznych hriechov, vznikajúce skrze zákon, aby sme niesli ovocie smrti.

6 (UKR) Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
6 (ROH) Ale teraz sme oprostení zákona zomrúc tomu, kým sme boli držaní, tak aby sme slúžili v novote ducha a nie v starobe litery.

7 (UKR) Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
7 (ROH) Čo tedy povieme? Že je zákon hriechom? To nech sa nestane! Ale hriechu som nepoznal, iba skrze zákon. Lebo ani o žiadosti by som nebol vedel, keby nehovoril zákon: Nepožiadaš!

8 (UKR) Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
8 (ROH) Ale hriech dostanúc príčinu skrze prikázanie spôsobil vo mne všelijakú žiadosť; lebo bez zákona je hriech mŕtvy.

9 (UKR) Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
9 (ROH) A ja som kedysi žil bez zákona, ale keď prišlo prikázanie, hriech ožil,

10 (UKR) І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
10 (ROH) ale ja som zomrel, a ukázalo sa, že prikázanie, ktoré mi malo byť na život, to isté mi bolo na smrť.

11 (UKR) Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
11 (ROH) Lebo hriech dostanúc príčinu skrze prikázanie zviedol ma a skrzeň zabil.

12 (UKR) Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
12 (ROH) Tak tedy je zákon svätý, i prikázanie je sväté i spravedlivé i dobré.

13 (UKR) Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
13 (ROH) Či tedy to dobré sa mi stalo smrťou? Nech sa nestane! Ale hriech, aby sa ukázal, že je hriechom, ktorý mi skrze to dobré pôsobí smrť, aby bol hriech svrchovane hriešnym skrze prikázanie.

14 (UKR) Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.
14 (ROH) Lebo vieme, že zákon je duchovný, ale ja som telesný, predaný pod hriech.

15 (UKR) Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
15 (ROH) Lebo čo robím, neuznávam; lebo nerobím toho, čo chcem, ale činím to, čo nenávidím.

16 (UKR) Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
16 (ROH) Ale ak činím to, čoho nechcem, súhlasím so zákonom, že je dobrý.

17 (UKR) Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.
17 (ROH) A tak teraz už nerobím toho ja, ale hriech, ktorý prebýva vo mne.

18 (UKR) Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
18 (ROH) Lebo viem, že neprebýva vo mne, to jest v mojom tele, dobré. Lebo chcenie leží pri mne, ale robenia dobrého nenachádzam,

19 (UKR) Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
19 (ROH) lebo nečiním dobrého, ktoré chcem, ale to zlé, ktorého nechcem, to robím.

20 (UKR) Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже .не я те роблю, а гріх, що домує в мені.
20 (ROH) Ale ak činím to, čoho nechcem, nerobím toho už viacej ja, ale to robí hriech, ktorý prebýva vo mne.

21 (UKR) Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
21 (ROH) Tak tedy nachádzam zákon sebe, ktorý chcem činiť dobré, že leží pri mne zlé.

22 (UKR) Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,
22 (ROH) Lebo sa spolu radujem so zákonom Božím podľa vnútorného človeka;

23 (UKR) бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.
23 (ROH) ale vidím iný, cudzí zákon vo svojich údoch, ktorý bojuje proti zákonu mojej mysle a ktorý ma zajíma v rabstvo zákonu hriechu, ktorý to zákon je v mojich údoch.

24 (UKR) Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?
24 (ROH) Biedny ja človek! Kto ma vytrhne z tela tejto smrti?!

25 (UKR) Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.
25 (ROH) Ďakujem Bohu skrze Ježiša Krista, našeho Pána! A tak tedy ja, ten istý, slúžim mysľou zákonu Božiemu a telom zákonu hriechu.

Verš 2

Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.

1Kor 7:39 - Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.

1Kor 7:2 - Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.

1Kor 7:10 - Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.

Verš 3

Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.

Mt 5:32 - Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.

Verš 4

Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

Gal 2:19 - Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.

1Pt 4:1 - Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,

Verš 6

Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

Rim 2:29 - а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї,

2Kor 3:6 - котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.

Verš 7

Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

Rim 3:20 - тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.

Heb 7:18 - Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.

Ex 20:17 -

Dt 5:21 -

Verš 8

Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.

Jn 15:22 - Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.

Rim 4:15 - Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.

Rim 5:20 - Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,

Gal 3:19 - Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїнне, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.

Verš 12

Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.

1Tim 1:8 - Знаємо ж, що закон добрий, кода хто його законно творить,

Verš 14

Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.

Iz 52:3 -

Verš 15

Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.

Gal 5:17 - Бо тіло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.

Verš 18

Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).

Gn 6:5 -

Gn 8:21 -

Verš 22

Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,

Ef 3:16 - щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,

Verš 23

бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.

Rim 7,1-4 - Na príklade o manželstve ukazuje, že pokrstení už nie sú podriadení Mojžišovmu zákonu: Keď žene umrie muž, stane sa slobodnou od manželského zväzku a môže sa vydať za iného a žiť preňho. Tak aj pokrstení, ktorí tajomne zomreli v krste s Kristom, stali sa slobodnými od záväzkov predošlého Zákona a majú žiť so vzkrieseným Kristom a preňho.

Rim 7,5 - "Kým sme boli v tele", t. j. v stave starého človeka, zaťaženého prvotným hriechom, čiže telesní. Hriešne vášne vyvolával Zákon v tom zmysle, že svojimi mnohými príkazmi a zákazmi stával sa príležitosťou alebo podnetom na hriech, nakoľko človek skôr sa kloní k zakázaným veciam. "Ovocie smrti", t. j. skutky, za ktoré je odplatou večná smrť.

Rim 7,6 - "Po novom, v Duchu", t. j. v stave milosti Ducha Svätého. "Nie po starom, podľa litery", t. j. v onom starom stave, keď ste boli pod Zákonom.

Rim 7,7 - Porov. Ex 20, 17. Mojžišov zákon sám osebe je dobrý, ale vlastne on priniesol presné poznanie toho, čo je zlé, zakázané, a pritom neposkytoval človeku potrebné milosti. Kde ho nebolo, svedomie človeka bolo slobodnejšie. Napríklad vnútorné hriechy žiadostivosti by sa nebrali tak vážne, keby Božie prikázanie výslovne nehovorilo: "Nepožiadaš!"

Rim 7,8 - Pavol opisuje dramatický vnútorný rozpor, ktorý človek skusuje sám v sebe.

Rim 7,9 - "Ja" je podľa všetkého štylistickou figúrou a znamená: my, ľudia.

Rim 7,13 - Zákon bol daný Bohom pre dobro človeka, a preto je dobrý a svätý. Sám teda priamo nepôsobí duchovnú smrť. Ale robí to v človeku zdedená náklonnosť na hriech. Tá zneužíva dobré prikázanie a privádza na človeka duchovnú smrť. Boh to dopustil, aby ľudia tým túžobnejšie očakávali Vykupiteľa.

Rim 7,14 - Zákon je duchovný pre svoj pôvod, ako aj preto, že chce človeku mravné dobro. "Ja som telesný", t. j. človek, ktorého ešte nepretvorila Kristova milosť.

Rim 7,15 - Človek je následkom dedičného hriechu tragicky rozorvaný, dá sa zvábiť zlej žiadostivosti (= zákon hriechu), ktorá je v nás zakorenená, hoci na druhej strane súhlasí s Božím zákonom a má v ňom zaľúbenie. Je to pravda, ktorú aj pohanský básnik dobre vycítil, keď povedal: "Vidím, čo je dobré, aj to schvaľujem, ale robím predsa to, čo je horšie…" (Ovídius). To, pravda, neznamená, že by sme neboli zodpovední za svoje hriechy. Apoštol tu chce len ukázať, v akom úbohom stave je hriešnik. Ako Pavol hovorí ďalej, kresťan posilňovaný Božou milosťou môže ovládať a premáhať zlú žiadostivosť.

Rim 7,24-25 - Z tohto biedneho stavu vyráža výkrik skoro zúfalý. A potom ako blesk vnáša svetlo do tragédie ľudskej bytosti slovo o Bohu, ktorý skrze Ježiša Krista vykupuje človeka.