Verš 3
Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.
Kol 2:16 - Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.
Verš 4
Ти хто єси, що судиш чужого слугу? своєму панові стоїть він, або падає. Устоїть же, бо здолїе Бог поставити його.
Jak 4:12 - Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого?
Verš 5
Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день
Gal 4:10 - Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
Kol 2:16 - Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.
Verš 6
Хто вважає на день, Господові вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.
1Kor 10:31 - Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
1Tim 4:3 - що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.
Verš 7
Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.
2Kor 5:15 - і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.
Gal 2:20 - Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
1Sol 5:10 - що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.
1Pt 4:2 - щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.
Verš 10
Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.
Mt 25:31 - Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
2Kor 5:10 - Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
Verš 11
Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.
Iz 45:23 -
Flp 2:10 - щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
Verš 12
Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.
Ž 62:12 -
Jer 17:10 -
Jer 32:19 -
Mt 16:27 - Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.
Rim 2:6 - котрий віддасть кожному по ділам його:
1Kor 3:8 - Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.
2Kor 5:10 - Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
Gal 6:5 - Кожен бо свій тягар нести ме.
Zjv 2:23 - І діти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я досліджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.
Zjv 22:12 - І ось, я прийду хутко, і заплата моя зо мною, щоб віддати кожному, яко ж буде дїло його.
Verš 13
Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.
1Kor 10:32 - Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
2Kor 6:3 - Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
Verš 14
Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.
Mt 15:11 - Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.
Sk 10:15 - А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
1Kor 8:4 - Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иніпого Бога, тільки один.
1Tim 4:4 - Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;
Verš 15
Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.
1Kor 8:11 - І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.
Verš 17
Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.
1Kor 8:8 - Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо.
Verš 20
Ради їжи не руйнуй діла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнем.
Tít 1:15 - Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
Verš 21
Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.
1Kor 8:13 - Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.
Verš 23
Хто ж сумнить ся, чи їсти, осудить ся, бо (їсть) не по вірі; все ж, що не по вірі, гріх.
Tít 1:15 - Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
Rim 14,1-10 - "Slabí vo viere" boli kresťania, ktorí sa úprimne, ale mylne domnievali, že aj ako kresťania musia naďalej dodržiavať predpisy židovského pôvodu o svätení niektorých dní alebo o zdržiavaní sa niektorých pokrmov. Pavol tu nehovorí podrobne o týchto praktikách alebo o ich pôvode. V presvedčení, že ony aj tak časom zaniknú, odporúča ušľachtilý liberálny postoj voči takýmto kresťanom. Každý si, pravda, má utvoriť svedomie isté a správne a prejavovať lásku ku všetkým.
Rim 14,11 - Porov. Iz 49, 18; 45, 23. "Ako že žijem" je zvyčajným výrazom Božej prísahy. Boh prisahá sám na seba, na svoj nemeniteľný večný život.
Rim 14,14 - Nijaký pokrm sám osebe mravne neznečisťuje, ako to vyhlásil už Ježiš Kristus (Mt 15, 11; Mk 7, 18–19; Sk 11, 9). Teda ani pokrmy obetované predtým modlám (porov. 1 Kor 8, 1–6).
Rim 14,22-23 - Apoštol tu uvádza dôležitú zásadu pre všetkých kresťanov, "slabých" i "silných". Jedni i druhí sa musia správať podľa svojho svedomia osvieteného "vierou". Presvedčenie "silných vo viere" je objektívne správne a sú "blažení", že ich netrápia pochybnosti. Ale v konkrétnom živote sa musia riadiť láskou k "slabým", ktorá je nado všetko. – Kto však je "slabý vo viere" a koná ináč, ako mu svedomie káže, čo platí pre každého, teda aj pre "silného vo viere", dopúšťa sa hriechu.
