List Rimanom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Rim 11, 1-36

1 Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насіння Авраамового, із роду Беняминового. 2 Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаате, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаеть ся до Бога проти Їзраїля глаголючи: 3 Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї. 4 Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом. 5 Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті. 6 Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом. 7 Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли, 8 (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня. 9 І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм. 10 Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий. 11 Глаголю й питаю теперь: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасенне поганам, щоб завдати їм зависти. 12 Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх? 13 Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю, 14 чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них. 15 Коли бо відкинуттє їх примиренне сьвітові, що ж (буде) прийнятте, коли не життє з мертвих? 16 Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє. 17 Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси, 18 то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе. 19 Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся. 20 Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся. 21 Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить. 22 Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий. 23 І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх. 24 Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї сливини. 25 Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде. 26 І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова; 27 і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх. 28 По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв. 29 Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся. 30 Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих, 31 так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуванне і їх помилувано. 32 Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати. 33 О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досліджені дороги Його! 34 Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був? 35 або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому? 36 Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.

Verš 32

Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.

Gal 3:22 - Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.

Verš 1

Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насіння Авраамового, із роду Беняминового.

Jer 31:37 -

2Kor 11:22 - Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.

Flp 3:5 - обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,

Verš 34

Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?

Iz 40:13 -

1Kor 2:16 - Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його ? Ми ж ум Христів маємо.

Verš 3

Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.

1Kr 19:10 -

Verš 4

Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.

1Kr 19:18 -

Verš 5

Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.

Rim 9:27 - Ісаія ж покликує про Ізраїля: Хочби було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:

Verš 6

Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.

Dt 9:4 -

Verš 7

Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

Rim 9:31 - Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.

Verš 8

(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

Iz 29:10 -

Iz 6:9 -

Ez 12:2 -

Mt 13:14 - І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.

Mk 4:12 - щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.

Lk 8:10 - Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.

Jn 12:40 - Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.

Sk 28:26 - глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:

Verš 9

І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.

Ž 69:22 -

Verš 13

Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,

Sk 9:15 - Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:

Sk 13:2 - Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть мені Варнаву та Савла на діло, до котрого покликав я їх.

Sk 22:21 - І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.

Gal 1:16 - відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,

Gal 2:8 - (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)

Ef 3:8 - Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

1Tim 2:7 - На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

2Tim 1:11 - для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.

Verš 33

О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досліджені дороги Його!

Ž 36:6 -

Verš 17

Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

Jer 11:16 -

Verš 35

або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?

Jób 41:11 -

Verš 23

І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх.

2Kor 3:16 - Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.

Verš 25

Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.

Lk 21:24 - І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

Verš 26

І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;

Ž 14:7 -

Iz 27:9 -

Iz 59:20 -

Jer 31:31 -

2Kor 3:16 - Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.

Heb 8:8 - Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,

Heb 10:16 - "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,

Verš 36

Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.

Prís 16:4 -

1Kor 8:6 - та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.

Rim 11,1 - Vyvolenie Pavla (aj iných obrátených Židov) je dôkazom, že Boh nezavrhol Izrael úplne.

Rim 11,2-3 - "Zvyšok", ktorý si Boh vyvolil, uveril v Ježiša Krista. To sú tí, čo predstavujú pravý Izrael, vyvolený Boží ľud. Už za proroka Eliáša, keď Izraeliti upadli do modloslužby, časť z nich zostala verná Bohu.

Rim 11,2-3 - 1 Kr 19, 10. 14. 18.

Rim 11,4 - 1 Kr 19, 18.

Rim 11,7 - Židia mali Zákon i Prorokov, a predsa ostali hluchí a slepí, keď prišiel prisľúbený Mesiáš. To, čo im malo byť svetlom a príležitosťou na spásu, stalo sa im pre ich neveru tmou a príčinou zavrhnutia.

Rim 11,8 - Dt 29, 3; Iz 29, 10.

Rim 11,9-10 - Ž 69, 23–24.

Rim 11,11-12 - Poblúdenie Židov malo v plánoch Božej prozreteľnosti vyšší cieľ: stalo sa príležitosťou spásy pohanom, lebo apoštoli odmietnutí Židmi obrátili sa k pohanom a hlásali im evanjelium (porov. Sk 13, 46; 28, 28). Čím sa však stanú Židia pre svet, keď ako celok uveria v Ježiša Krista!

Rim 11,13 - "Vám, pohanom", t. j. kresťanom pochádzajúcim z pohanských národov.

Rim 11,15 - Opierajúc sa o argument 12. verša, Pavol ohlasuje prínos židovského národa pre evanjelizáciu sveta. Ich zavrhnutie znamenalo spásu pre pohanov sveta. Ich prijatie bude v porovnaní s predchádzajúcim obdobím akoby vzkriesením z mŕtvych.

Rim 11,17-24 - Ani obrátení pohania sa nemôžu vyvyšovať nad zavrhnutých Židov. Boh ich prijal nie pre ich skutky, ale pre vieru.

Rim 11,25-27 - Až sa splní Boží plán spásy na pohanoch, aj Izrael sa obráti. Na potvrdenie uvádza citát z 59, 20; 27, 9. V zavrhnutí Židov je skryté hlboké tajomstvo. Boh všetkých, Židov aj pohanov, povoláva k spáse. Že väčšia časť Židov neprijala vieru, uľahčilo pohanom, aby oni prijali vieru v Krista. A po čase (Lk 21, 24) bude nasledovať hromadné obrátenie vyvoleného národa.

Rim 11,33-35 - Pavol sa korí tajomstvu Božej múdrosti a oslavuje ju slovami Iz 40, 13; Jer 23, 18; Jób 11, 7–8.