Verš 32
Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
Oz 7:3 -
Verš 1
Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
Sk 9:15 - Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
Sk 13:2 - Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть мені Варнаву та Савла на діло, до котрого покликав я їх.
Gal 1:15 - Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
Verš 2
(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
Gn 3:15 -
Gn 22:18 -
Gn 26:4 -
Gn 49:10 -
Dt 18:15 -
2Sam 7:12 -
Ž 132:11 -
Iz 4:2 -
Iz 7:14 -
Iz 9:6 -
Iz 40:10 -
Jer 23:5 -
Jer 33:14 -
Ez 34:23 -
Ez 37:24 -
Dan 9:24 -
Mi 7:20 -
Verš 3
про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу,
Mt 1:1 - Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.
Lk 1:32 - Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Sk 2:30 - Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,
Sk 13:23 - Із його ж насіння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спаситедя Ісуса,
2Tim 2:8 - Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
Verš 4
обявленого Сина Божого в силї, до Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
Iz 9:6 -
Iz 44:6 -
Iz 54:5 -
Jn 2:19 - Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
Rim 9:5 - їх і отці, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
1Jn 5:20 - Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали Бога правдивого; і ми в правдивому, в Синї Його Ісусї Христї.
Verš 7
Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впоюй од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
1Kor 1:2 - церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місці, у них і в нас:
Ef 1:1 - Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:
Verš 9
Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
Rim 9:1 - Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2Kor 1:23 - Я ж сьвідком Бога призиваю на свою душу, що, щадивши вас, ще не прийшов в Коринт.
2Kor 11:31 - Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
Gal 1:20 - Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
Flp 1:8 - Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.
1Sol 2:5 - Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.
2Tim 1:3 - Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,
Verš 10
усе в молитвах моїх мелючись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
Rim 15:23 - Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
Rim 15:32 - щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
Verš 11
Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне дла утвердження вашого;
1Sol 3:10 - ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?
Rim 15:29 - Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
Verš 13
Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
1Sol 2:18 - Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.
Verš 14
Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
1Kor 9:16 - Коли бо благовіствую, нема мені слави, примус бо на менї лежить, і горе мені, коли не благовіствую!
Verš 16
Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасенне всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
Ž 40:9 -
2Tim 1:8 - Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,
1Kor 1:18 - Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.
1Kor 15:2 - котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
Verš 17
Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
Rim 3:21 - Тепер же окреме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
Flp 3:9 - та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі,
Hab 2:4 -
Jn 3:36 - Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому.
Gal 3:11 - А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
Heb 10:38 - "А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його."
Verš 19
Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.
Sk 14:17 - Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
Verš 20
Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
Ž 19:1 -
Verš 21
Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
Dt 28:28 -
Verš 23
і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
2Kr 17:29 -
Verš 26
За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;
Lv 18:22 -
Rim 1,1 - Pavol viackrát v listoch zdôrazňuje, že je "povolaný" apoštol, t. j. nie z vlastnej vôle, ale od samého Boha, tak ako ostatní apoštoli, a že je s nimi vo všetkom rovnoprávny. Lebo protivníci zlomyseľne podrývali jeho autoritu u veriacich.
Rim 1,3 - "Podľa tela", t. j. podľa ľudskej prirodzenosti. Kristus ako Boží Syn sa vo svojej moci ukázal po svojom zmŕtvychvstaní.
Rim 1,7 - Veriacich nazýva svätými. Kresťania sú totiž svätým, vyvoleným Božím ľudom.
Rim 1,14 - "Barbarmi" sa rozumejú tie národy, ktoré neprijali grécku kultúru.
Rim 1,16 - Nositeľmi starozákonného zjavenia boli Židia, a preto aj evanjelium sa malo hlásať najprv im a potom pohanom ("Grékom").
Rim 1,17 - Hab 2, 4. Božia spravodlivosť znamená Božiu dobrotu, ktorou chce Boh spasiť ľudí. Nevyhnutnou a jedinou podmienkou prijatia spásy je viera. "Z viery pre vieru" sa vysvetľuje rôzne: môže znamenať z viery Starého zákona k viere Nového zákona; vieru vo fakty i vieru v prísľuby budúcich vecí; nepochybne nezdôrazňuje iba nevyhnutnosť samej viery, ale aj jej rozvíjanie.
Rim 1,20 - Klasický text o možnosti poznať božskú bytosť zo stvorených vecí (porov. Múd 13, 1–9). Boh je neviditeľný, ale ľudský rozum má možnosť poznať ho ako príčinu i cieľ všetkého stvorenstva. V každej stvorenej bytosti môžeme akoby v zrkadle zachytiť odraz jej pôvodcu a stvoriteľa, a tak nepriamo, zdravým usudzovaním poznať jestvovanie Boha a do istej miery aj jeho vlastnosti.
Rim 1,23 - Porov. Ž 106, 20.
Rim 1,24-32 - Odpadnutie od Boha má vždy za následok rastúci mravný úpadok a rozklad ľudskej spoločnosti. "Boh ich vydal", to jest dopustil.
Rim 1,32 - Zloba tých, ktorí aj iných povzbudzujú na zlo a schvaľujú ich zlé skutky, je, prirodzene tým väčšia.