Skutky apoštolov

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Sk 5, 1-42

1 Один же чоловік, на ймя Ананїя, в Сафирою, жінкою своєю, продав маєток, 2 та й приховав з ціни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів. 3 Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю? 4 Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй власті було? На що положив єси в твоєму серці діло таке? Ти обманив не людей, а Бога. 5 Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се. 6 Уставши молодцї, взяли його і винісши поховали. 7 І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся. 8 Озвав ся ж до неї Петр: Скажи мені, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки. 9 Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть. 10 Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її. 11 І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се. 12 Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім. 13 З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ. 14 І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.) 15 Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тінь отїнила кого з них. 16 Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись. 17 Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю, 18 і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю. 19 Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече: 20 Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього. 21 Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх. 22 Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темниці, і вернувшись, оповіли, 23 говорячи; Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в середині не знайшли. 24 Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнівались, що б воно таке було. 25 Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ. 26 Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх. 27 І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей, 28 кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того. 29 Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям. 30 Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві. 31 Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів. 32 І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому. 33 Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх. 34 Уставши ж у раді один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів, 35 і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити. 36 Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо. 37 Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались. 38 А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо ; 39 коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам. 40 Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх. 41 Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими. 42 І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.

Verš 32

І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому.

Jn 15:27 - І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.

Sk 2:4 - І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

Verš 36

Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.

Sk 21:38 - Чи не ти єси Єгиптянин, що перед сими днями зробив бунт та вивів у пустиню чотири тисячі народу розбишацького?

Verš 38

А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо ;

Prís 21:30 -

Iz 8:10 -

Mt 15:13 - Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.

Verš 39

коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.

Sk 9:5 - Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).

Sk 23:9 - Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.

Verš 41

Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.

Mt 5:12 - Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.

Verš 12

Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.

Mk 16:17 - Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганятимуть; мовами заговорять новими;

Sk 2:43 - Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

Verš 16

Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.

Mk 16:17 - Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганятимуть; мовами заговорять новими;

Sk 8:7 - З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.

Sk 16:18 - Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.

Sk 19:12 - так що на недужих вкладали з тіла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.

Verš 19

Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:

Sk 12:7 - І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.

Sk 16:26 - Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.

Verš 26

Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.

Mt 21:26 - коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.

Sk 4:21 - Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.

Verš 28

кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.

Sk 4:18 - І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.

Verš 29

Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.

Sk 4:19 - Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.

Verš 30

Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.

Sk 3:15 - а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.

Dt 21:23 -

Sk 10:39 - І ми сьвідки всього, що Він розбив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.

Sk 13:29 - Як же скінчилось усе, що пре Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;

1Pt 2:24 - котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

Verš 31

Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів.

Sk 2:33 - Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.

Sk 3:15 - а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.

Flp 2:9 - Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,

Sk 5,28 - "Chcete na nás uvaliť krv toho človeka", t. j. chcete nás urobiť zodpovednými za Ježišovu smrť (porov. Mt 27, 25).

Sk 5,34 - Gamaliel, syn Šimona a vnuk Hilela, učiteľ Šavla (Sk 22, 3), bol príslušníkom farizejskej strany. Bol mužom rozvahy a spravodlivého úsudku.

Sk 5,36-37 - Gamaliel spomína dvoch vzbúrencov z nedávnej minulosti, Teudasa a Júdu, ktorí sa vzbúrili na konci kraľovania Herodesa Veľkého (roku 4 po Kr.) alebo krátko po jeho smrti.