Skutky apoštolov

1 (UKR) Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит.
1 (KAT) Keď sme sa zachránili, dozvedeli sme sa, že ostrov sa volá Malta.

2 (UKR) Чужоземці ж показали нам не мале милосерде: розложнвши бо багатте, прийняли всіх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.
2 (KAT) Domorodci boli k nám neobyčajne ľudskí. Rozložili vatru a všetkých nás prijali, lebo sa blížil dážď a bolo zima.

3 (UKR) Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него.
3 (KAT) Keď Pavol nazbieral hŕbu raždia a prikladal na oheň, hodila sa mu na ruku vretenica, ktorá unikala pred horúčavou.

4 (UKR) Побачивши чужоземці, що зьвірюка висіла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.
4 (KAT) Keď domorodci videli zviera, ako mu visí na ruke, hovorili si: „Tento človek je určite vrah, hoci sa zachránil z mora, pomsta mu nedovolila žiť.“

5 (UKR) Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав ніякого лиха.
5 (KAT) Ale on striasol zviera do ohňa a nič zlé sa mu nestalo.

6 (UKR) Вони ж дожидали, що він мав опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що ніякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог.
6 (KAT) Oni čakali, že opuchne alebo naraz padne a umrie. Ale keď už dlho čakali a videli, že sa s ním nič zlé nedeje, zmenili mienku a hovorili, že je boh.

7 (UKR) Навкруги ж сього місця були землі першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три дні поприятельски гостив.
7 (KAT) V tých miestach mal pozemky náčelník ostrova, menom Publius. Ten nás prijal a tri dni sa láskavo o nás staral ako o hostí.

8 (UKR) І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його.
8 (KAT) Publiov otec práve ležal v horúčke a trápila ho úplavica. Pavol k nemu vošiel, pomodlil sa, vložil naň ruky a uzdravil ho.

9 (UKR) Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись.
9 (KAT) A potom prichádzali aj ostatní chorí z ostrova a uzdravovali sa.

10 (UKR) Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було).
10 (KAT) Tí si nás veľmi uctili, a keď sme odchádzali, dali nám, čo sme potrebovali.

11 (UKR) По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові,
11 (KAT) Po troch mesiacoch sme vyplávali na alexandrijskej lodi, čo zimovala na ostrove a mala v znaku Blížence.

12 (UKR) і припливши в Сиракузу, пробули (там) три дні.
12 (KAT) Prišli sme do Syrakúz a zostali sme tam tri dni.

13 (UKR) А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли,
13 (KAT) Potom sme stade odrazili a dostali sme sa do Régia. Na druhý deň začal viať južný vietor a za dva dni sme došli do Puteol.

14 (UKR) де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сім день; і так прийшли в Рим.
14 (KAT) Tam sme našli bratov, ktorí nás prosili, aby sme u nich zostali sedem dní. A tak sme prišli do Ríma.

15 (UKR) Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.
15 (KAT) Dopočuli sa o nás tamojší bratia a prišli nám naproti až po Appiovo Fórum a k Trom Tabernám. Keď ich Pavol zazrel, vzdával Bohu vďaky a nadobudol úfnosť.

16 (UKR) Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязнику воїводї; Павлу ж дозволено жити окреме з воїном, що стеріг його.
16 (KAT) Keď sme prišli do Ríma, dovolili Pavlovi bývať oddelene len s vojakom, čo ho strážil.

17 (UKR) Стало ся ж по трох днях, скликав Павел первих із Жидів, і, як посходились вони, рече до них: Мужі брати, нічого не зробивши противного народові або звичаям отцївським, передай я, яко вязник, у рука Римлянам.
17 (KAT) O tri dni zvolal popredných Židov. Keď sa zišli, povedal im: „Bratia, ja som nič neurobil ani proti ľudu, ani proti otcovským zvykom, a predsa ma v Jeruzaleme uväznili a vydali do rúk Rimanov.

18 (UKR) Розпитавши вони мене, хотїли випустити, бо ніякої вини смерти не було в мені.
18 (KAT) Oni ma vypočuli a chceli ma prepustiť, lebo som neurobil nič, za čo by som si zasluhoval smrť.

19 (UKR) Як же противились Жиди, був я змушений покликатись до кесаря, не яко би мав чим обвинувати нарід мій.
19 (KAT) Ale Židia boli proti tomu a bol som donútený odvolať sa na cisára; ale nie že by som chcel niečo žalovať na svoj národ.

20 (UKR) Тим же скликав я вас, щоб побачити вас та поговорити, бо за надію Ізраїлеву залізом сим оковано мене.
20 (KAT) Pre toto som sa chcel stretnúť a hovoriť s vami. Lebo pre nádej Izraela som sputnaný touto reťazou.“

21 (UKR) Вони ж промовили до него: Ми анї письма про тебе не одержували з Юдеї, анї прийшовши хто з братів, звістив або сказав про тебе що лихе.
21 (KAT) Oni mu odpovedali: „My sme nedostali ani list o tebe z Judey, ani neprišiel nik z bratov a neohlásil, ani nehovoril o tebe nič zlé.

22 (UKR) Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.
22 (KAT) Ale radi by sme od teba počuli, ako zmýšľaš, lebo je nám známe o tejto sekte, že jej všade odporujú.“

23 (UKR) Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеевого й з пророків, од ранку до вечера.
23 (KAT) Určili mu deň a mnoho ich prišlo k nemu na byt. On im od rána až do večera vysvetľoval, svedčil o Božom kráľovstve a presviedčal ich o Ježišovi z Mojžišovho zákona a z Prorokov.

24 (UKR) І деякі увірували в слова його, а инші не увірували.
24 (KAT) Niektorí verili tomu, čo hovoril, iní zasa neverili.

25 (UKR) І, будучи в незгоді між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,
25 (KAT) Keď sa nevedeli medzi sebou dohodnúť, rozišli sa a Pavol povedal iba toto slovo: „Dobre povedal Duch Svätý skrze proroka Izaiáša vašim otcom:

26 (UKR) глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:
26 (KAT) »Choď k tomu ľudu a povedz: Budete počúvať, a nepochopíte, budete hľadieť, a neuvidíte.

27 (UKR) бо серце сього народу затверділо, й ушима тяжко чують, і очі свої позаплющували, щоб не виділи очима, і ушима не чули, і серцем не розуміли, і не навернулись, щоб я сцїлив їх.
27 (KAT) Lebo otupelo srdce tohto ľudu: ušami ťažko počujú a oči si zažmúrili, aby azda očami nevideli a ušami nepočuli, aby srdcom nechápali a neobrátili sa - aby som ich neuzdravil.«

28 (UKR) Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасенне Боже вони чути муть.
28 (KAT) Nech je vám teda známe, že sa táto Božia spása posiela pohanom. Oni budú počúvať.“

29 (UKR) І, як промовив сї слова, пійшли Жиди, маючи велике змаганнє між собою.
29 (KAT) (Ako to povedal, Židia od neho odišli, ale medzi sebou sa veľmi dohadovali.)

30 (UKR) Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хаті своїй, і приймав усїх, хто приходив до него,
30 (KAT) Pavol potom zostal celé dva roky vo svojom najatom byte a prijímal všetkých, čo k nemu prichádzali.

31 (UKR) проповідуючи царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією сьміливостю, без заборони.
31 (KAT) Ohlasoval Božie kráľovstvo a učil o Pánu Ježišovi Kristovi so všetkou odvahou a bez prekážky.