Verš 9
Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
Jn 14:6 - Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.
Verš 11
Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
Iz 40:11 -
Ez 34:23 -
Heb 13:20 - Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,
1Pt 5:4 - і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.
Verš 12
Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.
Za 11:16 -
Verš 14
Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
2Tim 2:19 - Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
Verš 15
Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
Mt 11:27 - Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Lk 10:22 - Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
Jn 6:46 - Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Jn 7:29 - Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
Verš 16
І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
Ez 37:22 -
Verš 17
За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
Iz 53:12 -
Verš 18
Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
Jn 2:19 - Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
Verš 19
Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
Jn 7:12 - І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.
Jn 9:16 - Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Яв може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
Verš 20
Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
Jn 7:20 - Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
Jn 8:48 - Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
Jn 8:52 - Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
Verš 21
Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?
Ex 4:11 -
Ž 94:9 -
Ž 146:8 -
Verš 23
І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.
1Kr 6:3 -
Sk 3:11 - Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
Sk 5:12 - Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.
Verš 25
Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
Jn 5:36 - Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
Verš 27
Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
Jn 8:47 - Хто від Бога, слова Божі слу. хав. Тому ви не слухаєте, що ви ве від Бога.
Verš 28
І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
Jn 6:39 - Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.
Jn 17:12 - Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
Jn 18:9 - Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.
Verš 30
Я і Отець одно.
Iz 54:5 -
Jn 5:19 - Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
Jn 14:9 - Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Jn 17:5 - А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, І перш нїж сьвіту бути.
Verš 31
Брали тодї знов камінне Жиди, щоб каменувати Його.
Jn 8:59 - Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і дійшов так мимо.
Jn 11:8 - Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
Verš 33
Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
Jn 5:18 - За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Verš 34
Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
Ž 82:6 -
Verš 36
то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?
Jn 6:27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Jn 5:17 - Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
Verš 37
Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.
Jn 15:24 - Коли б діл не вробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же виділи й зненавиділи. мене і Отця мого.
Verš 38
Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
Jn 14:11 - Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж ні, задля діл самих віруйте менї.
Jn 17:21 - щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
Verš 39
Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
Lk 4:29 - і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Jn 8:59 - Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і дійшов так мимо.
Verš 40
та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
Jn 1:28 - Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
Jn 3:23 - Хрестив же й Йоан у Єноні поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
Jn 10,1 - Farizejskí predáci sa hrdo vystatovali, že sú pastiermi ľudu. V tomto podobenstve im Ježiš ukázal, že sú len nájomníkmi, najatými strážcami, ktorým vonkoncom nezáleží na zverenom stáde.
Jn 10,6 - Zaslepeným farizejom (9, 40). Nechápu, že podobenstvo mieri na nich.
Jn 10,10 - Večný život.
Jn 10,11 - Boh sám je pastierom svojho ľudu; v mesiášskych časoch on dá svojmu stádu pastiera (Ez 34, 1 n.). Keď Ježiš hovorí, že je dobrým pastierom, vindikuje si mesiášsku hodnosť.
Jn 10,14 - Nejde tu len o intelektuálne poznanie, ale o lásku. "Poznať" v Písme máva často tento rozmer.
Jn 10,16 - Iné ovce, to sú Nežidia, pohania. Božský pastier zruší všetky národnostné a rasové prekážky a utvorí z nich jedno duchovné stádo - Cirkev.
Jn 10,22 - Tieto sviatky boli v polovici decembra na pamiatku očistenia chrámu za Júdu Machabejského r. 165 pred Kristom.
Jn 10,23 - Bolo to veľké kryté stĺporadie na východnej strane chrámu. Pán sa ta uchýlil, lebo bolo sychravo, ako vôbec cez zimu v Palestíne.
Jn 10,29 - Doslovné znenie: "Čo mi dal môj Otec, je väčšie ako všetko."
Jn 10,30 - Veľmi závažné tvrdenie. Znamená, že Boh Otec a Ježiš sú bytostne jedno, majú tú istú spoločnú božskú prirodzenosť, hoci sa od seba odlišujú ako osoba od osoby.
Jn 10,34 - Ž 82, 6.Keď v Starom zákone Boh sám takto oslovuje svojich zástupcov, sudcov, o čo skôr sa Ježiš - podľa rabínskej doktríny - môže nazývať Božím Synom.
