Verš 1
Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усіма бісами, й недуги сцїляти.
Mt 10:1 - І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
Mk 3:13 - І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
Mk 6:7 - І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
Lk 6:13 - А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
Verš 2
І післав їх проповідувати царство Боже та оздоровлювати недужих.
Mt 10:7 - а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.
Verš 3
І рече до них: Нічого не беріть на дорогу, нї палиці, нї торбини, ні хліба, нї срібла, анї по дві одежині майте.
Mt 10:9 - Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
Mk 6:8 - і звелїв їм, щоб нічого не брали на дорогу, тільки одну палицю: ні торбини, нї хліба, ні у черес грошей,
Lk 22:35 - І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
Verš 5
А хто не прийме вас, виходячи з города того, й порох з ваших ніг обтрусїть на сьвідкуванне проти них.
Mt 10:14 - А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусіть і порох із ніг ваших.
Mk 6:11 - А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому.
Lk 10:11 - І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
Sk 13:51 - Вони ж обтрусивши порох од ніг своїх на них, пійшли в Іконию.
Sk 18:6 - Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
Verš 7
Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманів: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
Mt 14:1 - Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
Mk 6:14 - І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
Verš 10
І вернувшись апостоли, оповідали Йому, що чинили. І взявши їх, пійшов окреме у місце пусте города, званого Витсаїда.
Mk 6:30 - І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
Mt 14:13 - Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
Mk 6:31 - І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.
Verš 12
День же почав нахилятись; приступивши ж дванадцять, сказали Йому: Відошли народ, щоб, пійшовши кругом по селах та хуторах, відпочили й роздобули харчі; бо ми тут у пустому місці.
Mt 14:15 - Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
Mk 6:35 - І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, -
Jn 6:5 - Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
Verš 13
Рече ж до них: Дайте ви їм їсти. Вони ж сказали: Нема в нас більш, як пять хлібів та дві риби; хиба що пійшовши купимо для всього народу сього їжі.
Mt 14:16 - Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
Mk 6:37 - Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
Jn 6:9 - Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?
Verš 16
Узявши ж пять хлібів та дві риби й поглянувши на небо, благословив їх, і ламав, і давав ученикам класти перед народом.
1Sam 9:13 -
Verš 18
І сталось, як Він молив ся на самотї, були з Ним ученики; й спитав їх, глаголючи: Хто я, каже народ?
Mt 16:13 - Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого?
Mk 8:27 - І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
Verš 19
Вони ж озвавшись сказали: Йоан Хреститель; другі: Ілия; инші ж: Що один пророк із старих воскрес.
Mt 14:2 - і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
Verš 20
Рече ж їм: Ви ж, хто я, кажете? Озвав ся ж Петр і сказав: Христос Божий.
Jn 6:69 - і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
Verš 22
глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
Mk 9:31 - Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Mk 10:33 - Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
Lk 18:31 - Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
Lk 24:7 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.
Verš 23
Рече ж до всїх: Коли хто хоче за мною йти, нехай одречеть ся себе й бере хрест, свій щодня, та й іде слїдом за мною.
Mt 10:38 - І хто не візьме хреста свого, й не пійде слідом за мною, недостоея мене.
Mt 16:24 - Рече тоді Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
Mk 8:34 - І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
Lk 14:27 - І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
Verš 24
Хто бо хоче душу свою спасти погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене, той спасе її.
Mt 10:39 - Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.
Mt 16:25 - Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її.
Mk 8:35 - Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
Lk 17:33 - Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
Jn 12:25 - Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.
Verš 26
Хто бо посоромить ся мене й моїх словес, того й Син чоловічий посоромить ся, як прийде в славі своїй, і Отця, і сьвятих ангелів.
Mt 10:33 - А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
Mk 8:38 - Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
Lk 12:9 - Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
2Tim 2:12 - Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
1Jn 2:23 - Всякий, хто відрікаєть ся Сина, той і Отця не має.
Verš 27
Глаголю ж вам істино: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смертї, аж поки побачять царство Боже.
Mt 16:28 - Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.
Mk 9:1 - І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
Verš 28
Було ж після словес тих днїв з вісїм, і взявши Петра, та Йоана, та Якова, зійшов на гору молитись.
Mt 17:1 - А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме,
Mk 9:2 - А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
Verš 35
І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
Iz 42:1 -
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,
Mk 9:7 - І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Lk 3:22 - і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.
Kol 1:13 - котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,
2Pt 1:17 - Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
Dt 18:19 -
Sk 3:22 - Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
Verš 37
Стало ся ж другого дня, як зійшли вони з гори, зустріло Його багато народу.
Mt 17:14 - І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
Mk 9:17 - І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
Verš 44
Повкладуйте в уші ваші слова сї: Син бо чоловічий має бути виданим у руки чоловічі.
Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
Mk 9:31 - Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Verš 45
Вони ж не зрозуміли слова сього, й було воно закрите від них, щоб не постерегли його; а бояли ся питати Його про слово се.
Lk 2:50 - Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,
Lk 18:34 - А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
Verš 46
Постала ж думка між ними, хто був би більший з них.
Mt 18:1 - Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?
Mk 9:33 - І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Lk 22:24 - Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
Verš 48
і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймав; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.
Mt 18:5 - І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.
Mk 9:37 - Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
Jn 13:20 - Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Lk 10:16 - Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
Jn 13:20 - Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Mt 23:11 - Більший же між вами нехай буде вам слугою.
Lk 14:11 - Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
Lk 18:14 - Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
Verš 49
І озвавшись Йоан, каже: Наставниче, ми бачили одного, що в імя Твоє виганяв біси, й заборонили йому; бо не ходить услїд з нами.
Mk 9:38 - Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
Verš 50
І рече до него Ісус: Не боронїть, хто бо не проти нас, той з нами.
Mt 12:30 - Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипав.
Lk 11:23 - Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
Verš 51
І сталось, як сповнились днї взяття Його (вгору), утвердив лице своє йти в Єрусалим,
Mk 16:19 - Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога.
Sk 1:2 - аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
1Tim 3:16 - І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.
Verš 53
І не прийнято Його, бо лице Його було грядуще в Єрусалим.
Jn 4:9 - Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
Verš 54
Бачивши ж ученики Його Яков та Йоан, казали: Господи, хочеш, скажемо, щоб огонь зійшов з неба та й пожер їх, як Ілия зробив?
2Kr 1:10 -
2Kr 1:12 -
Verš 56
Син бо чоловічий не прийшов душі людські погубляти, а спасати. І пійшли в инше село.
Jn 3:17 - Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
Jn 12:47 - І коли хто слухав слова мої, та й не вірує, я не суджу його; бо я прийшов, не щоб судити сьвіт, а щоб спасти сьвіт.
Verš 57
Стало ся ж, як ійшли вони, сказав у дорозї хтось до Него: Пійду слїдом за Тобою, куди б нї пійшов, Господи.
Mt 8:19 - І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слідом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
Verš 59
Рече ж до другого: Йди слідом за мною. Він же каже: Господи, дозволь мені пійти перш поховати батька мого.
Mt 8:21 - Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
Verš 60
Рече ж йому Ісус: Остав мертвим ховати своїх мерців, ти ж іди, проповідуй царство Боже:
Mt 8:22 - Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерці свої.
Verš 61
Рече ж і другий: Пійду слїдом за Тобою, Господи; перше ж дай менї попрощатись із тими, що в дому моїм.
1Kr 19:20 -
Verš 62
Рече ж до него Ісус: Нїхто, положивши руку свою на рало й позираючи назад, не спосібен до царства Божого.
Prís 26:11 -
Flp 3:14 - біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.
Heb 6:5 - і вкусили доброго слова Божого і сили грядущого віка,
2Pt 2:20 - Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.
