Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 8, 1-56

1 І сталось опісля, проходив Він городи й села, проповідуючи й благовіствуючи царство Боже; а дванайцять з ним, 2 і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло, 3 і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого. 4 Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю: 5 Вийшов сїяч сїяти насїннє своє; і, як він сїяв, инше впало край шляху; й попритоптувано його, й птаство небесне пожерло його. 6 А инше впало на камінь; і посходивши, посохло, бо не мало вогкости. 7 А инше впало між тернину; й розвившись тернина в ним, поглушила його. 8 А инше впало на землю добру, й, зійшовши, дало овощ у сотеро. Се промовивши, покликнув: Хто має уші слухати, нехай слухає. 9 Питали ж Його упеники Його, кажучи: Що се за приповість оця? 10 Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли. 11 Єсть же ся приповість: Насіннє, се слово Боже. 12 Ті, що край шляху, се, що слухають; опісля ж приходить диявол, та й забирав слово з серця їх, щоб віруючи не спасли ся. 13 Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають. 14 Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу. 15 Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню. 16 Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло. 17 Нема бо нічого тайного, що не виявить ся, і нїчого втаєного, що не взнавть ся і на яв не вийде. 18 Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не мав і що, здаєть ся, мав, візьметь ся від него. 19 Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом. 20 І сповістили Його, кажучи: Мати Твоя та брати Твої стоять надворі: хочуть Тебе бачити. 21 Він же, озвавшись, рече до них: Мати моя та брати мої ті, хто слово Боже слухав і чинить його. 22 Стало ся ж одного дня, увійшов Він у човен, і ученики Його; й рече до них: Попливемо на той бік озера. І відчалили. 23 Як же плилн, заснув Він; і найшла буря вітряна на озеро, й заливало їх, і були вони в опасностї. 24 Приступивши ж розбудили Його, кажучи: Наставниче, наставниче, погибаємо! Він же вставши, погрозив вітрові та буянню води; й з'пинились, і настала тишина. 25 Рече ж їм: Де ж віра ваша? Вони ж полякані дивувались, кажучи один до одного: Хто ж оце сей, що й вітрам повелівав, і водї, і слухають Його? 26 І переплюш в землю Гадаринську, що по тім боцї Галилеї. 27 Як же вийшов Він на землю, зустрів Його один чоловік з города, що мав біса з давнього часу, й одежі не вдягав, і в хатї не пробував, тільки по гробах. 28 Побачивши ж Ісуса і закричавши, припав до Него, й голосом великим промовив: Що менї і Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? благаю Тебе, щоб мене не мучив. 29 Повелів бо духові нечистому вийти з чоловіка: почасту бо схоплював його; й заковувано його в заліза та пута, й стережено; й, розбиваючи о-кови, бував гнаний од біса в пустиню. 30 Питав же його Ісус, глаголючи: Яке тобі імя? Він же каже: Легион; бо бісів багато ввійшло в него. 31 І благали Його, щоб Він не велїв їм ійти в безодню. 32 Був же там великий гурт свиней, що пас ся на горі; і благали Його, щоб дозволив їм в них увійти. І дозволив їм. 33 Вийшовши ж біси з чоловіка, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в озеро, та й потонув. 34 Побачивши ж пастухи, що сталось, повтікали, й, пійшовши, сповістили по городах і по селах. 35 Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались. 36 Сповістили ж їх і ті, що бачили, як спас ся біснуватий. 37 І благав Його ввесь народ околиці Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся. 38 Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси. Щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи: 39 Вернись до дому твого та розкажи, скільки зробив тобі Господь. І пійшов він по всьому городу, проповідуючи, скільки зробив йому .Ісус. 40 Стало ся ж, як вернувсь Ісус, прийняв Його народ: всі бо дожидали Його. 41 І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його. 42 Бо дочка єдина була в него літ дванайцяти, і та вмирала. Як же йшов Він, народ тиснув ся до Него; 43 і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись, 44 і, приступивши ззаду, приторкнулась до краю одежі Його, й зараз перестала кровотіч її. 45 І рече Ісус: Хто приторкнув ся до мене? Як же всї відпирались, сказав Петр і ті, що з Ним: Наставниче, народ товпить ся та тиснеть ся до Тебе, а Ти кажеш: Хто приторкнувсь до мене? 46 Ісус же рече: Приторкнув ся до мене хтось; я бо чув, що сила вийшла з мене. 47 Бачивши ж жінка, що не втаїть ся, трясучись приступила й, припавши перед Ним, з якої причини приторкнулась до Него, сповістила Його перед усім народом, і як одужала зараз. 48 Він же рече їй: Бодрись, дочко: віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм. 49 Ще Він промовляв, приходить один від шкільного старшини, кажучи Мому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя. 50 Ісус же, дочувши, озвав ся до него, глаголючи: Не бій ся; тільки віруй, то й спасеть ся. 51 Увійшовши ж у господу, не пустив увійти нїкого, тільки Петра, та Якова, таЙоана, та батька дитини й матір. 52 Плакали ж усї й голосили по нїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить. 53 І сьміялись вони з Него, знаючи, що вмерла. 54 Він же, випровадивши надвір усїх, і взявши за руку її, покликнув, глаголючи: Дївчинко, встань. 55 І вернув ся дух її, і встала зараз; і звелїв їй дати їсти. 56 І дивувались родителї її; Він же заповів їм нікому не казати, що сталось.

Verš 2

і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,

Mt 27:55 - Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.

Mk 16:9 - Воскреснувши ж уранці первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигнав сім бісів.

Verš 43

і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,

Mt 9:20 - І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:

Mk 5:25 - Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,

Lv 15:25 -

Verš 4

Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:

Mt 13:3 - І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;

Mk 4:2 - І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:

Verš 37

І благав Його ввесь народ околиці Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся.

Sk 16:39 - І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.

Verš 38

Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси. Щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи:

Mk 5:18 - І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.

Verš 49

Ще Він промовляв, приходить один від шкільного старшини, кажучи Мому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя.

Mk 5:35 - Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?

Verš 9

Питали ж Його упеники Його, кажучи: Що се за приповість оця?

Mt 13:10 - І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?

Mk 4:10 - Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.

Verš 10

Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.

2Kor 3:5 - бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,

Mt 11:25 - І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.

2Kor 3:14 - Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.

Iz 6:9 -

Ez 12:2 -

Mt 13:14 - І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.

Mk 4:12 - щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.

Jn 12:40 - Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.

Sk 28:26 - глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:

Rim 11:8 - (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

Verš 11

Єсть же ся приповість: Насіннє, се слово Боже.

Mt 13:18 - Оце ж послухайте приповістї про сїяча.

Mk 4:13 - І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?

Verš 13

Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають.

Mt 13:20 - А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:

Mk 4:16 - Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,

Verš 14

Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.

Mt 19:23 - Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.

Mk 10:23 - І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!

Lk 18:24 - Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!

1Tim 6:9 - Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

Verš 16

Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.

Mt 5:15 - і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.

Mk 4:21 - І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?

Lk 11:33 - Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.

Verš 17

Нема бо нічого тайного, що не виявить ся, і нїчого втаєного, що не взнавть ся і на яв не вийде.

Jób 12:22 -

Mt 10:26 - Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

Mk 4:22 - Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.

Lk 12:2 - Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

Verš 18

Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не мав і що, здаєть ся, мав, візьметь ся від него.

Mt 13:12 - Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;

Mt 25:29 - Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

Mk 4:25 - Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.

Lk 19:26 - Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

Verš 19

Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом.

Mt 12:46 - Ще ж промовляв Він до людей, ааг ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.

Mt 13:55 - Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?

Mk 3:31 - Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.

Verš 52

Плакали ж усї й голосили по нїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить.

Jn 11:11 - Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.

Verš 21

Він же, озвавшись, рече до них: Мати моя та брати мої ті, хто слово Боже слухав і чинить його.

Jn 15:14 - Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.

2Kor 5:16 - Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

Verš 22

Стало ся ж одного дня, увійшов Він у човен, і ученики Його; й рече до них: Попливемо на той бік озера. І відчалили.

Mt 8:23 - І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.

Mk 4:35 - І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.

Verš 41

І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.

Mt 9:18 - Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.

Mk 5:22 - І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,

Verš 25

Рече ж їм: Де ж віра ваша? Вони ж полякані дивувались, кажучи один до одного: Хто ж оце сей, що й вітрам повелівав, і водї, і слухають Його?

Jób 26:12 -

Ž 107:25 -

Verš 26

І переплюш в землю Гадаринську, що по тім боцї Галилеї.

Mt 8:28 - І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що ніхто не важив ся ходити дорогою тією.

Mk 5:1 - І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.

Lk 8,1-3 - Túto správu o ženách má iba Lukáš. Chce tým zdôrazniť - proti židovskému chápaniu -, že žena je v Božích očiach rovnocenná s mužom. Oceňuje služby, ktoré vykonávali ženy okolo Ježiša a jeho učeníkov pre Božie kráľovstvo.

Lk 8,4-8 - Mt 13, 1-9; Mk 4, 1-9.

Lk 8,9-10 - Mt 13, 10-17; Mk 4, 10-12.

Lk 8,10 - Iz 6, 9.

Lk 8,11-15 - Mt 13, 18-23; Mk 4, 14-20.

Lk 8,16-18 - Mt 5, 15; 10, 26; Mk 4, 21-22. 24-25.

Lk 8,19-21 - Mt 12, 46-50; Mk 3, 31-35.

Lk 8,22-25 - Mt 8, 23-27; Mk 4, 35-41.

Lk 8,26-39 - Mt 8, 28-34; Mk 5, 1-20.

Lk 8,26 - "Gergezský kraj" - variant názvu "gadarský kraj" (Mt 8, 28) alebo "gerazský kraj" (Mk 5, 1). Pozri aj poznámku k Mt 8, 28.

Lk 8,27 - Pozri poznámku k Mk 5, 2. Mt hovorí o dvoch posadnutých, Lk a Mk iba o jednom. Podľa tradičnej mienky robia to pravdepodobne preto, že iba jeden z uzdravených sa hlásil u Ježiša, aby sa mohol stať jeho učeníkom, a tak evanjelisti Mk a Lk si všímajú iba jeho.

Lk 8,30 - Pozri poznámku k Mk 5, 9.

Lk 8,32-33 - Pozri poznámku k Mt 8, 28.

Lk 8,40-46 - Mt 9, 18-26; Mk 5, 21-43.