výhody registrácie

Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 6, 1-49

1 (UKR) І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.

2 (UKR) Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?

3 (UKR) І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднів він і тї, що були з ним:

4 (UKR) як, увійшовши вій у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?

5 (UKR) І рече їм: Син чоловічий - Вів Господь і суботи.

6 (UKR) І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.

7 (UKR) Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.

8 (UKR) Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.

9 (UKR) Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?

10 (UKR) І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.

11 (UKR) Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.

12 (UKR) Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.

13 (UKR) А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:

14 (UKR) Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його. Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,

15 (UKR) Маттея та Тому, Якова Алфєєвого та Симона, на прізвище Зилота,

16 (UKR) Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;

17 (UKR) і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,

18 (UKR) і мучені від духів нечистих; і спїляли ся.

19 (UKR) І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.

20 (UKR) І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

21 (UKR) Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

22 (UKR) Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.

23 (UKR) Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

24 (UKR) Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.

25 (UKR) Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.

26 (UKR) Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.

27 (UKR) Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,

28 (UKR) благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.

29 (UKR) Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.

30 (UKR) Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не доповняй ея.

31 (UKR) І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.

32 (UKR) І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.

33 (UKR) І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.

34 (UKR) І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.

35 (UKR) Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

36 (UKR) Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.

37 (UKR) І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.

38 (UKR) Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

39 (UKR) Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть ?

40 (UKR) Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.

41 (UKR) Чого ж дивиш ся на порошину в оці брата твого, полїна ж у своєму оці не чуєш?

42 (UKR) І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

43 (UKR) Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.

44 (UKR) Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.

45 (UKR) Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.

46 (UKR) На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

47 (UKR) Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:

48 (UKR) подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.

49 (UKR) Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.


Lk 6, 1-49





Verš 1
І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
Dt 23:25 -
Mt 12:1 - Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.
Mk 2:23 - І довелось переходити Йому в суботу через засіви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.

Verš 2
Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
Ex 20:10 -

Verš 3
І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднів він і тї, що були з ним:
1Sam 21:6 -

Verš 4
як, увійшовши вій у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
Lv 24:9 -

Verš 5
І рече їм: Син чоловічий - Вів Господь і суботи.
Mt 12:8 - Бо Син чоловічий - Він Господь і суботи.
Mk 2:28 - Тим Син чоловічий - Господь і суботи.

Verš 6
І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
Mt 12:9 - І, пі йшовши звідтіля, увійшов у школу їх.
Mk 3:1 - І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.

Verš 10
І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
2Sam 13:6 -

Verš 12
Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
Mt 14:23 - А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.

Verš 13
А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
Mt 10:1 - І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
Mk 3:13 - І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
Mk 6:7 - І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
Lk 9:1 - Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усіма бісами, й недуги сцїляти.

Verš 17
і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,
Mt 4:25 - І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.
Mk 3:7 - Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,

Verš 19
І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.
Mk 5:30 - І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?

Verš 20
І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
Mt 5:2 - і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:

Verš 21
Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
Iz 65:13 -
Iz 61:3 -
Iz 66:10 -

Verš 22
Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.
Mt 5:11 - Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
1Pt 2:19 - Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
1Pt 3:14 - Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;
1Pt 4:14 - Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.

Verš 23
Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
Sk 5:41 - Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.
Sk 7:51 - Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.

Verš 24
Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.
Am 6:1 -
Am 6:8 -

Verš 25
Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
Iz 65:13 -
Jak 4:9 - Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.
Jak 5:1 - Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.

Verš 27
Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
Ex 23:4 -
Prís 25:21 -
Mt 5:44 - Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
Rim 12:20 - Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
1Kor 4:12 - і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;

Verš 28
благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.
Lk 23:34 - Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Sk 7:60 - Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.

Verš 29
Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
1Kor 6:7 - І се вже зовсім сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїш кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?

Verš 30
Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не доповняй ея.
Dt 15:7 -
Mt 5:42 - Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.

Verš 31
І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
Mt 7:12 - Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робить їм; се бо єсть закон і пророки.

Verš 32
І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
Mt 5:46 - Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?

Verš 34
І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
Dt 15:8 -
Mt 5:42 - Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.

Verš 35
Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
Mt 5:45 - щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

Verš 37
І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
Mt 7:1 - Не судїть, щоб вас не суджено.
Rim 2:1 - Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судищ; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш, те ж бо саме робиш, судячи (другого).
1Kor 4:5 - Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,

Verš 38
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
Prís 10:22 -
Prís 19:17 -
Mt 7:2 - Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.
Mk 4:24 - І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.

Verš 39
Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть ?
Iz 42:19 -
Mt 15:14 - Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.

Verš 40
Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.
Mt 10:24 - Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
Jn 13:16 - Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
Jn 15:20 - Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.

Verš 41
Чого ж дивиш ся на порошину в оці брата твого, полїна ж у своєму оці не чуєш?
Mt 7:3 - Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

Verš 42
І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
Prís 18:17 -

Verš 43
Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
Mt 7:17 - Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
Mt 12:33 - Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.

Verš 44
Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
Mt 7:16 - Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?

Verš 45
Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
Mt 12:35 - Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.
Mt 12:34 - Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.

Verš 46
На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
Mal 1:6 -
Mt 7:21 - Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
Mt 25:11 - Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Lk 13:25 - І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
Rim 2:13 - (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону справдять ся.
Jak 1:22 - Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.

Verš 47
Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
Mt 7:24 - Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;

Lk 6,1-5 - Mt 12, 1-8; Mk 2, 23-28.

Lk 6,5 - Pozri poznámku k Mt 12, 2.

Lk 6,6-11 - Mt 12,9-14; Mk 3,1-6.

Lk 6,12-16 - Mt 10,1-4; Mk 3,13-19.

Lk 6,17-19 - Mt 4,24-25; Mk 3,7-12.

Lk 6,17 - Je možné, že Ježiš nezišiel celkom z vrchu, ale zostal stáť na nižšie položenej časti svahu, ktorá bola rovná a na ktorej sa poslucháči mohli pohodlne usadiť. Netreba tu teda vidieť protirečenie s Mt 5,1.

Lk 6,20-23 - Mt 5,1.3.6.4. 11-12.Lk podáva skrátene Kristovu reč na vrchu. Vyžadoval to jeho cieľ. Obrátencom z pohanstva nebolo potrebné uvádzať časti, ktoré nemali priamy vzťah k nim. Blahoslavenstvá u Mt nie sú bezprostredne zamerané na poslucháčov (hovorí v 3. osobe), kým u Lukáša sa oslovujú priamo poslucháči.

Lk 6,27-35 - Mt 5,39-48.

Lk 6,36-38 - Mt 7, 1-2; Mk 4, 24.

Lk 6,39-42 - Túto časť zložil Lukáš z niektorých vybraných výrokov z Ježišových rečí.

Lk 6,39 - Mt 15, 14.

Lk 6,40 - Mt 10, 24-25; Jn 13, 16; 15, 20.

Lk 6,41-42 - Mt 7, 3-5.

Lk 6,43-45 - Mt 12, 33-35; 7, 16-18.

Lk 6,46-49 - Mt 7, 24-27.