výhody registrácie

Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 24, 1-53

1 (UKR) Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1 (ROH) No, potom v prvý deň týždňa hlboko za svitu prišly k hrobu nesúc voňavé veci, ktoré prihotovily. A išly s nimi aj niektoré iné ženy.

2 (UKR) Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2 (ROH) A našly kameň odvalený od hrobu.

3 (UKR) І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3 (ROH) A keď vošly do vnútra, nenašly tela Pána Ježiša.

4 (UKR) І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4 (ROH) A stalo sa v tom, čo boly nad tým celé bezradné, že hľa, dvaja mužovia sa postavili vedľa nich v rúchu, skvejúcom sa jako blesk.

5 (UKR) Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5 (ROH) A keď sa naľakaly a sklonily tvár k zemi, povedali im: Čo hľadáte živého medzi mŕtvymi?

6 (UKR) Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6 (ROH) Niet ho tu, ale vstal. Rozpamätajte sa, jako vám hovoril, keď ešte bol v Galilei,

7 (UKR) глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.
7 (ROH) keď povedal, že Syn človeka musí byť vydaný do rúk hriešnych ľudí, byť ukrižovaný a tretieho dňa vstať z mŕtvych.

8 (UKR) І згадали слова Його,
8 (ROH) Vtedy sa rozpamätaly na jeho slová.

9 (UKR) і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9 (ROH) A keď sa navrátily od hrobu, zvestovaly to všetko tým jedonástim a všetkým ostatným.

10 (UKR) Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, шо оповідали перед апостолами се.
10 (ROH) A bola to Mária Magdaléna a Johanna a Mária Jakobova a tie ostatné s nimi, ktoré to hovorily apoštolom.

11 (UKR) І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11 (ROH) Ale tie ich slová sa im zdaly jako bájka, a neverili im, tým ženám.

12 (UKR) Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12 (ROH) A Peter vstanúc bežal k hrobu. A keď sa nahnul, videl povoje ležať samé, a odišiel sám v sebe diviac sa tomu, čo sa to stalo.

13 (UKR) І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13 (ROH) A hľa, dvaja z nich išli toho istého dňa do mestečka, vzdialeného šesťdesiat honov od Jeruzalema, ktoré sa menuje Emaus.

14 (UKR) І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14 (ROH) A tí sa shovárali medzi sebou o všetkom tom, čo sa to udialo.

15 (UKR) І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15 (ROH) A stalo sa v tom, keď sa tak shovárali a spolu sa navzájom dopytovali, že i sám Ježiš sa priblížil a išiel s nimi.

16 (UKR) Очі в їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16 (ROH) Ale ich oči boly držané, aby ho nepoznali.

17 (UKR) Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17 (ROH) A povedal im: Aké sú to veci, o ktorých idúci rozjímate medzi sebou a ste smutní?

18 (UKR) Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18 (ROH) A jeden z nich, ktorému bolo meno Kleofáš, odpovedal a riekol mu: Či ty jediný pohostíniš v Jeruzaleme, ktorý si nezvedel, čo sa v ňom stalo po tieto dni?

19 (UKR) І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,
19 (ROH) A on im povedal: A čože? A oni mu povedali: Čo sa stalo s Ježišom Nazarejským, ktorý bol muž prorok, mocný v skutku i v slove pred Bohom a pred všetkým ľudom,

20 (UKR) як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.
20 (ROH) a jako ho vydali najvyšší kňazi a naše kniežatá, aby bol odsúdený na smrť, a ukrižovali ho.

21 (UKR) Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21 (ROH) A my sme sa nadejali, že on je ten, ktorý ide vykúpiť Izraela. No, tomu všetkému je toto už tretí deň, ako sa to stalo.

22 (UKR) тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі
22 (ROH) Ale i z nás niektoré ženy, ktoré boly za svitu pri hrobe, naplnily nás úžasom,

23 (UKR) і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленне ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23 (ROH) ktoré nenajdúc jeho tela prišly a hovorily, že aj videnie anjelov videly, ktorí vraj hovoria, že žije.

24 (UKR) І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так,, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24 (ROH) Potom odišli niektorí z našich k hrobu a našli všetko tak, ako aj tie ženy povedaly, ale jeho nevideli.

25 (UKR) І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25 (ROH) A on im povedal: Ó, nesmyselní a spozdilí srdcom veriť všetkému tomu, čo hovorili proroci!

26 (UKR) Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26 (ROH) Či to azda nemusel trpieť Kristus a tak vojsť do svojej slávy?

27 (UKR) І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.
27 (ROH) A započnúc od Mojžiša a od všetkých prorokov vykladal im, čo kde vo všetkých písmach je napísané o ňom.

28 (UKR) І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.
28 (ROH) A tak sa priblížili k mestečku, do ktorého išli, a on sa robil tak, že pojde ďalej.

29 (UKR) Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29 (ROH) Ale oni ho prinútili hovoriac: Zostaň s nami, lebo sa zvečerieva, a deň sa už nachýlil! A tak vošiel, aby zostal s nimi.

30 (UKR) І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.
30 (ROH) A stalo sa, keď si sadol s nimi za stôl, že vzal chlieb a dobrorečil a lámal a podával im.

31 (UKR) їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31 (ROH) A v tom sa otvorily ich oči, a poznali ho, a on zmiznul od nich.

32 (UKR) І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32 (ROH) Vtedy povedali jeden druhému: Či nehorelo v nás naše srdce, keď nám hovoril na ceste a keď nám otváral písma?

33 (UKR) І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайпять, і тих, що були з ними,
33 (ROH) A vstali v tú istú hodinu a navrátili sa do Jeruzalema. A našli shromaždených tých jedonástich aj tých, ktorí boli s nimi,

34 (UKR) як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.
34 (ROH) ktorí hovorili, že Pán skutočne vstal, a že sa ukázal Šimonovi.

35 (UKR) І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35 (ROH) A oni zase rozprávali, čo zkúsili na ceste, a jako ho poznali pri lámaní chleba.

36 (UKR) Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36 (ROH) A keď hovorili o tom, sám Ježiš sa postavil medzi nimi a povedal im: Pokoj Vám!

37 (UKR) Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37 (ROH) Ale oni, celí naľakaní a prestrašení, domnievali sa, že vidia ducha.

38 (UKR) І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38 (ROH) A on im povedal: Prečo ste predesení, a prečo vzchádzajú také myšlienky vo vašom srdci?

39 (UKR) Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39 (ROH) Vidzte moje ruky i moje nohy, že som ja sám, ten istý. Dotýkajte sa ma a vidzte, lebo duch nemá tela a kostí, a jako vidíte, že ja mám.

40 (UKR) І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40 (ROH) A to povediac ukázal im ruky a nohy.

41 (UKR) Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41 (ROH) A keď ešte neverili od radosti a divili sa, povedal im: Či tu máte niečo na jedenie?

42 (UKR) Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42 (ROH) A oni mu podali kúsok pečenej ryby a medového plásta.

43 (UKR) І взявши, їв перед ними.
43 (ROH) A vzal a pojedol pred nimi.

44 (UKR) Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44 (ROH) A povedal im: Toto sú moje slová, ktoré som vám hovoril, keď som ešte bol s vami, totiž že sa musí naplniť všetko, čo je napísané o mne v zákone Mojžišovom, v prorokoch i žalmoch.

45 (UKR) Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45 (ROH) Vtedy otvoril ich um, aby rozumeli písmam.

46 (UKR) і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46 (ROH) A povedal im: Tak je napísané, a tak musel Kristus trpieť a vstať z mŕtvych tretieho dňa,

47 (UKR) і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47 (ROH) a musí byť kázané v jeho mene pokánie a odpustenie hriechov medzi všetkými národami počnúc od Jeruzalema.

48 (UKR) Ви ж сьвідки сього.
48 (ROH) A vy ste toho svedkami.

49 (UKR) І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49 (ROH) A hľa, ja posielam zasľúbenie svojho Otca na vás, a vy buďte v meste Jeruzaleme, dokiaľ nebudete odiati do moci z výsosti.

50 (UKR) І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50 (ROH) Potom ich vyviedol von až do Betánie a pozdvihnúc svoje ruky dal im požehnanie.

51 (UKR) І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51 (ROH) A stalo sa v tom, keď ich žehnal, že sa bral preč od nich a vznášal sa hore do neba.

52 (UKR) Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52 (ROH) A oni pokloniac sa mu navrátili sa do Jeruzalema s velikou radosťou.

53 (UKR) і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53 (ROH) A boli po celý čas v chráme a chválili Boha a dobrorečili mu. Ameň.


Lk 24, 1-53





Verš 1
Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
Mt 28:1 - Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб.
Mk 16:1 - І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.
Jn 20:1 - Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

Verš 6
Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
Mt 20:18 - Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
Mk 9:31 - Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Mk 10:33 - Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
Lk 9:22 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
Lk 18:31 - Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.

Verš 8
І згадали слова Його,
Jn 2:22 - Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.

Verš 9
і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
Mt 28:8 - І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його.
Mk 16:10 - Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали.

Verš 12
Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
Jn 20:3 - Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
Jn 20:6 - Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

Verš 13
І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
Mk 16:12 - Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село.

Verš 15
І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
Lk 24:36 - Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
Mt 18:20 - Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.

Verš 19
І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,
Lk 7:16 - Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
Jn 4:19 - Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єеи Ти.
Jn 6:14 - Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.

Verš 21
Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;
Sk 1:6 - Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?

Verš 22
тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі
Mt 28:8 - І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його.
Mk 16:10 - Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали.
Jn 20:18 - Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

Verš 26
Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
Iz 50:6 -
Iz 53:5 -
Flp 2:7 - тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
Heb 12:2 - дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.
1Pt 1:11 - дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;

Verš 27
І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.
Gn 3:15 -
Gn 22:18 -
Gn 26:4 -
Gn 49:10 -
Dt 18:15 -
Ž 132:11 -
Iz 7:14 -
Iz 9:5 -
Iz 40:10 -
Jer 23:5 -
Jer 33:14 -
Ez 34:23 -
Ez 37:25 -
Dan 9:24 -
Mi 7:20 -

Verš 29
Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
Gn 19:3 -
Sk 16:15 - Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
Heb 13:2 - Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.

Verš 34
як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.
1Kor 15:5 - і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.

Verš 36
Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
Mk 16:14 - Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстркостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
Jn 20:19 - Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
1Kor 15:5 - і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.

Verš 41
Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
Jn 21:10 - Рече їм Ісус: Принесіть риби, що вловили тепер.

Verš 44
Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
Lk 24:6 - Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
Mt 20:18 - Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
Mk 9:31 - Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Mk 10:33 - Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
Lk 9:22 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
Lk 18:31 - Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.

Verš 46
і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
Ž 22:6 -
Sk 17:3 - виказуючи і доводячи, що треба було Христу постраждати і воскреснути з мертвих, і що се Христос Ісус котрого я звіщаю вам.

Verš 47
і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
Sk 13:38 - Відоме ж нехай буде вам, мужі к брати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;
1Jn 2:12 - Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.
Sk 2:4 - І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

Verš 49
І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
Jn 14:26 - Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадав вам усе, що я глаголав вам.
Jn 15:26 - Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
Jn 16:7 - Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не дійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
Sk 1:4 - і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чуди від мене.
Sk 1:4 - і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чуди від мене.

Verš 50
І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
Sk 1:12 - Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

Verš 51
І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
Mk 16:19 - Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога.
Sk 1:9 - І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.

Lk 24,1-12 - Mt 28, 1-8; Mk 16, 1-8; Jn 20, 1-10.

Lk 24,13 - Stadion = 186 m. 60 stadií je asi 11 km, teda dve-tri hodiny cesty pešo.

Lk 24,35 - Lk tu, zdá sa, myslí na Eucharistiu.

Lk 24,36-43 - Jn 20, 19-23.

Lk 24,40 - Lk píše najmä pre Grékov, ktorí pokladali myšlienku vzkriesenia za absurditu; preto zdôrazňuje fyzickú realitu Ježišovho vzkrieseného tela.

Lk 24,44-49 - Apoštoli budú Ježišovými svedkami po celom svete. Ale aby mohli začať svoju činnosť, musia byť vystrojení darom Ducha, "mocou z výsosti".

Lk 24,50-53 - Mt 28, 18-20; Mk 16, 19-20; Sk 1, 4 a n.

Lk 24,50 - Betánia leží na druhej strane Olivovej hory.

Lk 24,53 - Lukáš začal evanjelium v chráme a tam ho aj končí, vo velebení Boha.