  | Evanjelium podľa LukášaBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Lk 23, 1-56 |
1 (UKR) І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
1 (ROH) A vstalo všetko to množstvo, koľko ich bolo, a odviedli ho k Pilátovi.
2 (UKR) І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
2 (ROH) A začali žalovať na neho a hovorili: Tohoto sme našli jako takého, ktorý prevracia náš národ a bráni dávať cisárovi dane a hovorí o sebe, že je on Kristus, kráľ.
3 (UKR) Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
3 (ROH) A Pilát sa ho opýtal a riekol: Či si ty ten kráľ Židov? A on mu odpovedal a riekol: Ty dobre hovoríš.
4 (UKR) Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
4 (ROH) A Pilát povedal najvyšším kňazom a zástupom: Nenachádzam nijakej viny na tomto človekovi.
5 (UKR) Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
5 (ROH) Ale oni nástojili a hovorili: Búri ľud svojím učením učiac po celom Judsku; započal od Galilee a prišiel až sem.
6 (UKR) Пндат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
6 (ROH) A keď počul Pilát o Galilei, opýtal sa, či je to človek Galilean?
7 (UKR) і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
7 (ROH) A dozvediac sa, že je z panstva Heródesovho, poslal ho hore k Heródesovi, ktorý bol tiež v Jeruzaleme v tých dňoch.
8 (UKR) Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
8 (ROH) A keď videl Heródes Ježiša, zaradoval sa veľmi, lebo ho už od dávna chcel vidieť, pretože mnoho slýchal o ňom a nadejal sa, že ho uvidí učiniť nejaký div.
9 (UKR) Питав же Його словами многимм; Він же нічого не відказав йому.
9 (ROH) A pýtal sa ho mnohými rečami, ale on mu ničoho neodpovedal.
10 (UKR) Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
10 (ROH) A stáli tam najvyšší kňazi a zákonníci prudko na neho žalujúc.
11 (UKR) Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
11 (ROH) A potom, keď ním pohŕdnul Heródes so svojím vojskom a naposmieval sa mu, obliekol ho do skvelého rúcha a poslal ho zpät Pilátovi.
12 (UKR) Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
12 (ROH) A Pilát a Heródes sa stali priateľmi jeden s druhým toho dňa, lebo predtým si boli nepriateľmi.
13 (UKR) Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
13 (ROH) A Pilát si svolal najvyšších kňazov i kniežatá i ľud
14 (UKR) каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
14 (ROH) a povedal im: Doviedli ste mi tohoto človeka, že vraj odvracia ľud, a hľa, ja som sa ho povypytoval pred vami a nenašiel som na tomto človekovi nijakej takej viny, jako na neho žalujete.
15 (UKR) та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
15 (ROH) Ale ani Heródes, lebo som vás poslal hore k nemu, a vidíte, neurobil ničoho takého, čo by bolo hodno smrti.
16 (UKR) То, покаравши, підпущу Його.
16 (ROH) Potrescem ho tedy a prepustím.
17 (UKR) (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
17 (ROH) Lebo na ten sviatok im musel vždy prepustiť jedného väzňa.
18 (UKR) Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
18 (ROH) Ale skríkli, všetko to množstvo, a hovorili: Zahlaď tohoto a prepusti nám Barabáša!
19 (UKR) котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
19 (ROH) Ktorý bol pre jakúsi vzburu, ktorá bola povstala v meste, a pre vraždu hodený do žalára.
20 (UKR) Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
20 (ROH) Vtedy zase prehovoril k nim Pilát chcúc prepustiť Ježiša.
21 (UKR) Вони ж кричали: Розпий, розпни Його!
21 (ROH) Ale oni mu nato volali zpät a hovorili: Ukrižuj, ukrižuj ho!
22 (UKR) Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
22 (ROH) A on im povedal po tretie: Ale čože zlého urobil tento? Nijakej príčiny smrti som nenašiel na ňom. Potrescem ho tedy a prepustím.
23 (UKR) Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
23 (ROH) Ale oni len naliehali velikým hlasom a požadovali, aby bol ukrižovaný, a ich hlasy prevládaly i hlasy najvyšších kňazov.
24 (UKR) Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
24 (ROH) Vtedy usúdil Pilát, aby sa stalo, čo si žiadajú,
25 (UKR) Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
25 (ROH) a prepustil im toho pre vzburu a pre vraždu hodeného do väzenia, ktorého si pýtali, a Ježiša vydal ich ľubovôli.
26 (UKR) І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
26 (ROH) A jako ho viedli, pochytili istého Šimona Cyrenenského, ktorý išiel s poľa, a položili na neho kríž, aby niesol za Ježišom.
27 (UKR) Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
27 (ROH) A išlo za ním veliké množstvo ľudu i žien, ktoré nariekaly a kvílily nad ním.
28 (UKR) І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
28 (ROH) A Ježiš sa obrátil k nim a povedal: Dcéry Jeruzalema, neplačte nado mnou, ale plačte samy nad sebou a nad svojimi deťmi:
29 (UKR) Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
29 (ROH) Lebo hľa, idú dni, v ktorých povedia: Blahoslavené neplodné, a životy, ktoré nerodily, prsia, ktoré nekojily.
30 (UKR) Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
30 (ROH) Vtedy začnú hovoriť vrchom: Padnite na nás! a brehom: Prikryte nás:
31 (UKR) Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
31 (ROH) Lebo ak toto robia na zelenom dreve, čo bude na suchom.
32 (UKR) Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
32 (ROH) A videl s ním aj iných dvoch, zločincov, aby ich zabili.
33 (UKR) І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
33 (ROH) A keď prišli na miesto, zvané Lebka alebo Umrlčia hlava, tam ho ukrižovali, aj tých zločincov, jedného po pravej a druhého po ľavej strane.
34 (UKR) Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
34 (ROH) A Ježiš hovoril: Otče, odpusť im, lebo nevedia, čo robia! A deliac si jeho rúcho hodili oň los.
35 (UKR) І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
35 (ROH) A ľudia stáli a dívali sa. A posmievali sa mu s nimi aj pohlavári a hovorili: Iným spomáhal, nech spomôže sám sebe, ak je on Kristus, ten vyvolený Boží!
36 (UKR) Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
36 (ROH) Aj vojaci sa mu posmievali prichádzajúc a ocot mu podávajúc
37 (UKR) і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
37 (ROH) a hovorili: Ak si ty ten kráľ Židov, spomôžže si!
38 (UKR) Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
38 (ROH) A bol aj nápis napísaný nad ním, písmom gréckym, latinským a hebrejským: Toto je kráľ Židov.
39 (UKR) Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
39 (ROH) A jeden z tých povesených zločincov sa mu rúhal a hovoril: Či nie si ty Kristus? Spomôž sám sebe i nám!
40 (UKR) Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
40 (ROH) A ten druhý odpovedal, karhal ho a riekol: Či sa ani ty nebojíš Boha, pretože si v tom istom odsudku?
41 (UKR) Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
41 (ROH) A my, pravda, spravedlivo, lebo berieme hodnú odplatu za to, čo sme páchali, ale tento neurobil ničoho zlého.
42 (UKR) І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
42 (ROH) A povedal Ježišovi: Rozpomeň sa na mňa, Pane, keď prijdeš vo svojom kráľovstve!
43 (UKR) ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
43 (ROH) A Ježiš mu povedal: Ameň ti hovorím, dnes budeš so mnou v raji.
44 (UKR) Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
44 (ROH) A bolo okolo šiestej hodiny, a povstala tma na celej zemi a trvala až do deviatej hodiny.
45 (UKR) І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
45 (ROH) A slnce sa zatmilo, a chrámová opona sa roztrhla cez poly.
46 (UKR) І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
46 (ROH) A Ježiš zvolal velikým hlasom a povedal: Otče, do tvojich rúk kladiem svojho ducha! A keď to povedal, vypustil dušu.
47 (UKR) Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
47 (ROH) A keď videl stotník, čo sa stalo, oslavoval Boha a povedal: Tento človek bol skutočne spravedlivý.
48 (UKR) І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
48 (ROH) A všetky tie zástupy, ktoré sa boly sišly k tomu divadlu, vidiac, čo sa stalo, všetci sa bili do pŕs a vracali sa zpät do mesta.
49 (UKR) Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
49 (ROH) A všetci jeho známi stáli zďaleka, i ženy, ktoré nasledujúc ho boly prišly s ním od Galilee a dívaly sa na to.
50 (UKR) І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
50 (ROH) A hľa, nejaký muž, menom Jozef, radca, človek, dobrý a spravedlivý,
51 (UKR) (сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
51 (ROH) ktorý nebol pristal na ich radu a na ich skutok, z Arimátie, z mesta Židov, ktorý tiež sám očakával kráľovstvo Božie,
52 (UKR) сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусовогр.
52 (ROH) ten išiel k Pilátovi a vypýtal si telo Ježišovo.
53 (UKR) І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
53 (ROH) A keď ho sňal, zavinul ho do jemného plátna a položil do hrobu, vytesaného v skale, v ktorom ešte nikdy nikto neležal.
54 (UKR) І був день пятниця, а субота сьвітала.
54 (ROH) A bol deň pripravovania, a nastávala sobota.
55 (UKR) Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
55 (ROH) A išli za ním aj ženy, ktoré s ním boly prišly z Galilee, a podívaly sa na hrob, i jako ta bolo položené telo.
56 (UKR) І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
56 (ROH) A navrátiac sa nahotovily voňavých vecí i mastí. Ale cez sobotu odpočívaly podľa prikázania.
| | | Lk 23, 1-56 |
Verš 1
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
Mt 27:2 - і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
Mk 15:1 - І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
Jn 18:28 - Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
Verš 2
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
Mt 17:25 - Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
Mt 22:21 - Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
Mk 12:17 - І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
Lk 20:25 - Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові
Rim 13:7 - Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.
Sk 17:7 - Ясон прийняв їх; і всї вони йдуть проти уставів кесаревих, говорячи, що єсть иншій цар, Ісус.
Verš 3
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
Mt 27:11 - Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Mk 15:2 - І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
Jn 18:33 - Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
Verš 7
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
Lk 3:1 - У пятнайцятий же рік правлення Тиверия кесаря, як був ігемоном Понтийський Палат в Юдеї, а четверовластником у Галилеї Ірод, Филип же, брат його, четверовластником в Ітуреї і Трахонській землї, а Лисаний четверовластником в Авилинї,
Verš 8
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
Lk 9:7 - Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманів: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
Verš 12
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
Sk 4:27 - Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
Verš 13
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
Mt 27:23 - Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
Mk 15:14 - Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали : Розпни Його.
Jn 18:38 - Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
Jn 19:4 - Вийшов тоді знов Пидат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому ніякої вини не знаходжу.
Verš 17
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
Mt 27:15 - На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Mk 15:6 - На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
Jn 18:39 - Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
Verš 18
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
Sk 3:14 - Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
Verš 24
Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
Mt 27:26 - Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
Mk 15:15 - Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
Jn 19:16 - Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
Verš 26
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
Mt 27:32 - Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
Mk 15:21 - І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
Verš 30
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
Iz 2:19 -
Oz 10:8 -
Zjv 6:16 - і кажуть скелям і горам: Впадіте на нас, і закрийте нас від лиця Сидячого на престолі, і від гнїва Агнця,
Zjv 9:6 - І шукати муть в днї ті люде смерти, і не знайдуть її; і бажати муть вмерти, і втїкати ме смерть від них.
Verš 31
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
Jer 25:29 -
1Pt 4:17 - Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?
Verš 32
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
Jn 19:18 - Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
Verš 33
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
Mt 27:33 - І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
Mt 27:38 - Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
Mk 15:22 - І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
Jn 19:18 - Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
Verš 34
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Sk 7:60 - Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
1Kor 4:12 - і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
Ž 22:18 -
Mt 27:35 - Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
Mk 15:24 - І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
Jn 19:23 - Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон [намітку]; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
Verš 35
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
Mt 27:39 - Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Mk 15:29 - І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Verš 38
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
Mt 27:37 - і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
Mk 15:26 - І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
Jn 19:19 - Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
Verš 44
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
Mt 27:45 - Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Mk 15:33 - Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
Verš 45
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
Mt 27:51 - І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
Mk 15:38 - І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
Verš 46
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
Ž 31:5 -
Mt 27:50 - Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
Mk 15:37 - Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
Jn 19:30 - Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
Sk 7:59 - і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
Verš 47
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
Mt 27:54 - Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Mk 15:39 - Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
Verš 50
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
Mt 27:57 - Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
Mk 15:43 - прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового.
Jn 19:38 - Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
Verš 53
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
Mt 12:40 - Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
Mt 26:12 - Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
Mt 27:59 - І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
Mk 15:46 - і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
Verš 55
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
Lk 8:2 - і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
Lk 23,1-7 - Mt 27, 11-14; Mk 15, 2-5; Jn 18, 28-38.
Lk 23,7 - Je to Herodes Antipas, vladár Galiley a Zajordánska, syn Herodesa Veľkého. Veľkonočná slávnosť i jeho priviedla do Jeruzalema. Zvedavého vraha Jána Krstiteľa a cudzoložníka Ježiš nepokladal za hodného, aby k nemu prehovoril čo len slovo.
Lk 23,13-24 - Mt 27, 15-26; Mk 15, 6-15; Jn 18, 39-40.
Lk 23,17 - "Bol povinný prepustiť im na sviatky jedného" - dodatok, ktorý sa zdá byť vysvetľujúcou glosou. Je u Mt 27, 15.
Lk 23,26-32 - Mt 27, 31-34; Mk 15, 20-23; Jn 19, 17.
Lk 23,31 - Zmysel Ježišových slov je: Keď sa tak kruto a neúprosne zachádza s nevinným (zelený strom je obraz spravodlivého - Ž 1, 3), o čo prísnejšie a neúprosnejšie budú potrestaní hriešnici, zaťažení ťažkými hriechmi.
Lk 23,33 - "Lebka", čiže Golgota (z aram.) alebo Kalvária (z lat.). Miesto ukrižovania sa tak nazývalo pravdepodobne preto, že malo tvar ľudskej lebky.
Lk 23,33-34 - Mt 27, 35-38; Mk 15, 24-28; Jn 19, 17-24.
Lk 23,35-38 - Mt 27, 39-44; Mk 15, 29-32.
Lk 23,44-46 - Mt 27, 45-50; Mk 15, 33-37; Jn 19, 25-30.
Lk 23,47-49 - Mt 27, 51-56; Mk 15, 38-41; Jn 19, 31-37.
Lk 23,47 - "Keď videl, čo sa stalo" - pri ukrižovaní sa totiž odohrali viaceré pozoruhodné udalosti: nastala tma, Ježiš sa nahlas modlil, ďalej sa udiali ja- vy v prírode, o ktorých hovorí Mt 27, 51-54; Mk 15, 39.
Lk 23,50-56 - Mt 27, 57-61; Mk 15, 42-47; Jn 19, 38-42.
