Verš 1
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
Mt 27:2 - і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
Mk 15:1 - І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
Jn 18:28 - Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
Verš 2
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
Mt 17:25 - Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
Mt 22:21 - Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
Mk 12:17 - І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
Lk 20:25 - Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові
Rim 13:7 - Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.
Sk 17:7 - Ясон прийняв їх; і всї вони йдуть проти уставів кесаревих, говорячи, що єсть иншій цар, Ісус.
Verš 3
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
Mt 27:11 - Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Mk 15:2 - І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
Jn 18:33 - Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
Verš 7
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
Lk 3:1 - У пятнайцятий же рік правлення Тиверия кесаря, як був ігемоном Понтийський Палат в Юдеї, а четверовластником у Галилеї Ірод, Филип же, брат його, четверовластником в Ітуреї і Трахонській землї, а Лисаний четверовластником в Авилинї,
Verš 8
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
Lk 9:7 - Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманів: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
Verš 12
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
Sk 4:27 - Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
Verš 13
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
Mt 27:23 - Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
Mk 15:14 - Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали : Розпни Його.
Jn 18:38 - Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
Jn 19:4 - Вийшов тоді знов Пидат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому ніякої вини не знаходжу.
Verš 17
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
Mt 27:15 - На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Mk 15:6 - На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
Jn 18:39 - Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
Verš 18
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
Sk 3:14 - Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
Verš 24
Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
Mt 27:26 - Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
Mk 15:15 - Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
Jn 19:16 - Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
Verš 26
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
Mt 27:32 - Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
Mk 15:21 - І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
Verš 30
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
Iz 2:19 -
Oz 10:8 -
Zjv 6:16 - і кажуть скелям і горам: Впадіте на нас, і закрийте нас від лиця Сидячого на престолі, і від гнїва Агнця,
Zjv 9:6 - І шукати муть в днї ті люде смерти, і не знайдуть її; і бажати муть вмерти, і втїкати ме смерть від них.
Verš 31
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
Jer 25:29 -
1Pt 4:17 - Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?
Verš 32
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
Jn 19:18 - Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
Verš 33
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
Mt 27:33 - І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
Mt 27:38 - Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
Mk 15:22 - І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
Jn 19:18 - Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
Verš 34
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Sk 7:60 - Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
1Kor 4:12 - і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
Ž 22:18 -
Mt 27:35 - Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
Mk 15:24 - І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
Jn 19:23 - Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон [намітку]; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
Verš 35
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
Mt 27:39 - Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Mk 15:29 - І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Verš 38
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
Mt 27:37 - і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
Mk 15:26 - І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
Jn 19:19 - Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
Verš 44
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
Mt 27:45 - Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Mk 15:33 - Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
Verš 45
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
Mt 27:51 - І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
Mk 15:38 - І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
Verš 46
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
Ž 31:5 -
Mt 27:50 - Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
Mk 15:37 - Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
Jn 19:30 - Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
Sk 7:59 - і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
Verš 47
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
Mt 27:54 - Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Mk 15:39 - Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
Verš 50
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
Mt 27:57 - Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
Mk 15:43 - прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового.
Jn 19:38 - Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
Verš 53
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
Mt 12:40 - Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
Mt 26:12 - Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
Mt 27:59 - І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
Mk 15:46 - і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
Verš 55
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
Lk 8:2 - і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
Lk 23,1-7 - Mt 27, 11-14; Mk 15, 2-5; Jn 18, 28-38.
Lk 23,7 - Je to Herodes Antipas, vladár Galiley a Zajordánska, syn Herodesa Veľkého. Veľkonočná slávnosť i jeho priviedla do Jeruzalema. Zvedavého vraha Jána Krstiteľa a cudzoložníka Ježiš nepokladal za hodného, aby k nemu prehovoril čo len slovo.
Lk 23,13-24 - Mt 27, 15-26; Mk 15, 6-15; Jn 18, 39-40.
Lk 23,17 - "Bol povinný prepustiť im na sviatky jedného" - dodatok, ktorý sa zdá byť vysvetľujúcou glosou. Je u Mt 27, 15.
Lk 23,26-32 - Mt 27, 31-34; Mk 15, 20-23; Jn 19, 17.
Lk 23,31 - Zmysel Ježišových slov je: Keď sa tak kruto a neúprosne zachádza s nevinným (zelený strom je obraz spravodlivého - Ž 1, 3), o čo prísnejšie a neúprosnejšie budú potrestaní hriešnici, zaťažení ťažkými hriechmi.
Lk 23,33 - "Lebka", čiže Golgota (z aram.) alebo Kalvária (z lat.). Miesto ukrižovania sa tak nazývalo pravdepodobne preto, že malo tvar ľudskej lebky.
Lk 23,33-34 - Mt 27, 35-38; Mk 15, 24-28; Jn 19, 17-24.
Lk 23,35-38 - Mt 27, 39-44; Mk 15, 29-32.
Lk 23,44-46 - Mt 27, 45-50; Mk 15, 33-37; Jn 19, 25-30.
Lk 23,47-49 - Mt 27, 51-56; Mk 15, 38-41; Jn 19, 31-37.
Lk 23,47 - "Keď videl, čo sa stalo" - pri ukrižovaní sa totiž odohrali viaceré pozoruhodné udalosti: nastala tma, Ježiš sa nahlas modlil, ďalej sa udiali ja- vy v prírode, o ktorých hovorí Mt 27, 51-54; Mk 15, 39.
Lk 23,50-56 - Mt 27, 57-61; Mk 15, 42-47; Jn 19, 38-42.
