Verš 1
Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Ex 12:15 -
Mt 26:2 - Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
Mk 14:1 - Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Verš 2
І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
Ž 2:2 -
Jn 11:47 - Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Sk 4:27 - Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
Verš 3
Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
Mt 26:14 - Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиереїв,
Mk 14:10 - А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
Jn 13:27 - А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
Verš 7
Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
Mt 26:17 - У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
Mk 14:12 - І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
Verš 14
І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
Mt 26:20 - Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
Mk 14:17 - І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
Verš 19
І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
Mt 26:26 - Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
Mk 14:22 - Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
1Kor 11:23 - Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
Verš 21
Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
Mt 26:23 - Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
Mk 14:18 - І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
Jn 13:21 - Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
Verš 22
Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
Ž 41:9 -
Jn 13:18 - Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
Sk 1:6 - Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
Verš 25
Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
Mt 20:25 - Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
Mk 10:42 - Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
Verš 26
Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
1Pt 5:3 - анї пануйте над народом, а взором будьте стада;
Lk 9:48 - і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймав; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.
Verš 27
Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
Mt 20:28 - як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
Jn 13:14 - Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
Flp 2:7 - тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
Verš 29
І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
Lk 12:32 - Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
Verš 30
щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
Mt 19:28 - Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
Zjv 3:21 - Хто побідить, дам йому сїсти зо мною на престолї моїм, яко ж і я побідив, і сїв з Отцем моїм на престолї Його.
Verš 31
Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
1Pt 5:8 - Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;
Verš 34
Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
Mt 26:34 - Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Mk 14:30 - І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
Jn 13:38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Verš 35
І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
Mt 10:9 - Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
Mk 6:8 - і звелїв їм, щоб нічого не брали на дорогу, тільки одну палицю: ні торбини, нї хліба, ні у черес грошей,
Lk 9:3 - І рече до них: Нічого не беріть на дорогу, нї палиці, нї торбини, ні хліба, нї срібла, анї по дві одежині майте.
Verš 37
Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
Iz 53:12 -
Mk 15:28 - І справдилось писанне, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
Verš 39
І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Mt 26:36 - Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
Mk 14:32 - І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
Jn 8:1 - Ісус же пійшов на гору Оливну.
Jn 18:1 - Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
Verš 41
А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
Mt 26:39 - І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
Mk 14:35 - І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
Verš 42
глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
Jn 6:38 - Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
Verš 44
І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
Jn 12:27 - Тепер же душа моя стрівожилась, і що мені казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
Heb 5:7 - Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
Verš 47
Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
Mt 26:47 - Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських.
Mk 14:43 - І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
Jn 18:3 - Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.
Verš 50
І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
Mt 26:51 - І ось один з тих, що з Ісусом, простягти руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
Mk 14:47 - Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиерейського, й відтяв йому ухо.
Verš 52
Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
Mt 26:55 - Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидів я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
Mk 14:48 - І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?.
Verš 54
Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
Mt 26:57 - Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиерея, де письменники та старші зібрались.
Mk 14:53 - І поведи Ісуса до архпєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
Jn 18:12 - Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
Jn 18:24 - Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиерея.
Verš 55
Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
Mt 26:69 - Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
Mk 14:54 - А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
Mk 14:66 - І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
Jn 18:16 - Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
Jn 18:25 - Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
Verš 61
І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
Mt 26:34 - Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Mt 26:75 - І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
Mk 14:72 - І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Jn 13:38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Jn 18:27 - Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.
Verš 63
А чоловіки, що держали Ісуса насьміхалиеь із Него, бючи.
Mt 26:67 - Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
Mk 14:65 - І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
Jób 16:10 -
Iz 50:6 -
Jn 19:3 - і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
Verš 66
А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
Ž 2:2 -
Mt 27:1 - Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
Mk 15:1 - І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
Jn 18:28 - Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
Verš 69
Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
Dan 7:9 -
Mt 16:27 - Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.
Mt 24:30 - І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
Mt 25:31 - Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
Mt 26:64 - Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
Mk 14:62 - Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
Sk 1:11 - котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
1Sol 1:10 - і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва.
Zjv 1:7 - Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.
Lk 22,1-6 - Mt 26, 1-5. 14-16; Mk 14, 1-2. 10-11.
Lk 22,7-13 - Mt 26, 17-19; Mk 14, 12-16.
Lk 22,19-20 - Mt 26, 26-28; Mk 14, 22-24; 1 Kor 11, 23-25.
Lk 22,20 - Kalich premenenia bol kalich po skončení večere, keď sa vzdávali vďaky (porov. gr. eucharistia).
Lk 22,21-23 - Mt 26, 20-25; Mk 14, 17-21; Jn 13, 21-26.
Lk 22,24-27 - Mt 20, 25-28; Mk 10, 42-45.
Lk 22,25 - Niektorí panovníci, napr. egyptský Ptolomeus, boli poctení prívlastkom "euergetés", t. j. dobrodinca vlasti a štátu. Títo panovníci, ináč krutí, si vynucujú úctu, aj keď im podľa skutkov nepatrí. V Ježišovej spoločnosti si treba úctu získať láskou.
Lk 22,28-30 - Mt 19, 28.
Lk 22,31-34 - Mt 26, 31-35; Mk 14, 27-31; Jn 13, 36-38.
Lk 22,31-32 - Tento text zodpovedá Mt 16, 17-19. Ide v ňom o osobitné postavenie Petra aj v kruhu samých apoštolov. Pre Ježišovu modlitbu Šimon sa stane potvrdením a oporou vo viere pre svojich bratov, t. j. apoštolov a všetkých veriacich. Tieto slová naznačujú Petrov najvyšší a neomylný Učiteľský úrad v Cirkvi vo veciach viery a mravov.
Lk 22,35 sl - Až od vás odídem, prídu na vás také veľké prenasledovania, že podľa ľudského súdu by ste si mali kúpiť meč, aj keby ste mali preto predať šaty. Slová o zbrani sa tu nemajú chápať doslovne, ale v prenesenom zmysle. Apoštoli sa majú ozbrojiť duchovnými zbraňami.
Lk 22,37 - Iz 53, 12.
Lk 22,38 - Apoštoli berú Kristove slová doslovne, a preto ho upozorňujú, že majú dva meče. Ježiš vidí, že nechápu správne upozornenie o potrebe sily, a preto ďalší rozhovor krátko ukončí. Nevysvetľuje pravý zmysel svojich slov. Najbližšie udalosti ich aj tak presvedčia o tom, že nemyslel na meče zo železa, ale na duchovnú výzbroj (22, 49-51).
Lk 22,39-46 - Mt 26, 36-46; Mk 14, 32-42.
Lk 22,47-53 - Mt 26, 47-56; Mk 14, 43-50; Jn 18, 3-11.
Lk 22,54-62 - Mt 26, 69-75; Mk 14, 66-72; Jn 18, 15-18. 25-27.
Lk 22,61 - Ježiš pozrel na Petra, keď ho viedli nádvorím od Annáša ku Kajfášovi (porov. Jn 18, 24).
Lk 22,63-71 - Mt 26, 57-68; Mk 14, 53-65; Jn 18, 19-24.
Lk 22,66 - Pretože nočné zasadanie a rozsudok boli nezákonné, zišla sa veľrada ráno ešte raz. Lk nerozlišuje medzi prvým a druhým zasadaním veľrady ako Mk a Mt. On zaznamenáva samu udalosť bez bližšieho určenia.
Lk 22,69 - Ž 110, 1.
