Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 19, 1-48

1 І вийшовши проходив через Єрихон. 2 І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний. 3 бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту. 4 побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити. 5 як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути. 6 І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи. 7 І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину. 8 Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо. 9 Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасенне домові сьому сталось, бо й він син Авраамів: 10 прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше. 11 Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись. 12 Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись. 13 Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду. 14 Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами. 15 І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував. 16 Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин. 17 І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами. 18 І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин. 19 Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами. 20 Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї: 21 боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв. 22 Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв; 23 а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його. 24 І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин. 25 (І казали йому: Пане, має десять мин. 26 Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него. 27 А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною. 28 І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим. 29 І сталось, як наближавсь до Внтфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх, 30 глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть. 31 І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його. 32 Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм. 33 Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля? 34 Вони ж сказали: Господеві його треба. 35 І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. 36 Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі. 37 Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили, 38 говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах! 39 А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм. 40 І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме. 41 І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним, 42 глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми. 43 Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди. 44 І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх. 45 1 ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих, 46 глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників. 47 І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити. 48 І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.

Verš 35

І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.

Jn 12:14 - Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:

2Kr 9:13 -

Verš 38

говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!

Ž 118:26 -

Lk 2:14 - Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.

Ef 2:14 - Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;

Verš 40

І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.

Hab 2:11 -

Verš 9

Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасенне домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:

Lk 13:16 - Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?

Verš 10

прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.

Mt 10:6 - а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,

Mt 15:24 - Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.

Mt 18:11 - Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.

Sk 13:46 - Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.

Verš 12

Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.

Mt 25:14 - Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

Mk 13:34 - Як чоловік, що від'їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував.

Verš 46

глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.

1Kr 8:29 -

Iz 56:7 -

Jer 7:11 -

Mt 21:13 - і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.

Mk 11:17 - І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всіх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.

Verš 44

І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

1Kr 9:7 -

Mi 3:12 -

Mt 24:1 - І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.

Mk 13:2 - А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.

Lk 21:6 - Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.

Verš 22

Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

2Sam 1:16 -

Mt 12:37 - Бо по словам твоїм справдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.

Verš 26

Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

Mt 13:12 - Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;

Mt 25:29 - Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

Mk 4:25 - Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.

Lk 8:18 - Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не мав і що, здаєть ся, мав, візьметь ся від него.

Verš 47

І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.

Mk 11:18 - І чули письменники та архиереї й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.

Jn 7:19 - Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?

Jn 8:37 - Знаю, що ви насїннв Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.

Verš 29

І сталось, як наближавсь до Внтфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,

Mt 21:1 - А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,

Mk 11:1 - І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,

Lk 19,11-27 - Mt 25,14-30.Matúš uvádza iba podobné podobenstvo. - Mína bola minca v hodnote asi 1/2 kg striebra.

Lk 19,28-40 - Mt 21, 1-11; Mk 11, 1-11; Jn 12, 12-19.

Lk 19,38 - Ž 118, 26.

Lk 19,45-48 - Mt 21, 12-13; Mk 11, 15-17; Jn 2, 14-16.Jn hovorí, že Ježiš vyhnal aj na začiatku svojho účinkovania predavačov z chrámu.