Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 18, 1-43

1 (UKR) Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
1 (ROH) A povedal im aj podobenstvo na to, že je treba vždycky sa modliť a neustávať.

2 (UKR) глаголючи: Один суддя був у якомусь городі, й Бога ж бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
2 (ROH) Bol vraj v istom meste nejaký sudca, ktorý sa Boha nebál a človeka nehanbil.

3 (UKR) Вдовиця ж була одна у городі тім, і прийшла до него, кажучи: Пометись за мене над противником моїм.
3 (ROH) A bola v tom istom meste jakási vdova, ktorá chodila k nemu a hovorila: Pomsti ma nad mojím protivníkom a vysloboď ma od neho!

4 (UKR) І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
4 (ROH) A nechcel za čas. Ale potom povedal sám v sebe: Hoci sa ani Boha nebojím ani človeka sa nehanbím,

5 (UKR) то, що докучав менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
5 (ROH) ale preto, že mi táto vdova nedá pokoja, pomstím ju, nech mi tu nechodí naveky a netrápi ma.

6 (UKR) Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
6 (ROH) A Pán povedal: Počujte, čo hovorí ten nespravedlivý sudca!

7 (UKR) Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
7 (ROH) A čo by Bôh nepomstil svojich vyvolených, ktorí volajú k nemu dňom i nocou, hoc aj pri nich zhovieva?

8 (UKR) Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
8 (ROH) Ba hovorím vám, že ich pomstí, a to skoro. Avšak keď prijde Syn človeka, či aj najde vieru na zemi?

9 (UKR) Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
9 (ROH) A povedal i proti niektorým, ktorí dúfali v sebe, že sú spravedliví a ostatných nemali za nič, toto podobenstvo:

10 (UKR) Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
10 (ROH) Dvaja mužovia išli hore do chrámu modliť sa. Jeden bol farizeus a druhý publikán.

11 (UKR) фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
11 (ROH) Farizeus si zastal a takto sa modlil u seba: Bože, ďakujem ti, že nie som ako ostatní ľudia, dráči, nespravedliví, cudzoložníci alebo aj ako tento publikán.

12 (UKR) Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.
12 (ROH) Postím sa dva razy do týždňa a dávam desiatky zo všetkých príjmov.

13 (UKR) А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
13 (ROH) A publikán stojac zďaleka nechcel ani len oči pozdvihnúť k nebu, ale sa bil do pŕs a hovoril: Ó, Bože, buď milostivý mne hriešnemu!

14 (UKR) Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
14 (ROH) Hovorím vám, že tento odišiel ospravedlnený dolu do svojho domu a nie tamten. Lebo každý, kto sa povyšuje, bude ponížený; a kto sa ponižuje, bude povýšený.

15 (UKR) Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
15 (ROH) A donášali mu aj nemluvňatá, aby sa ich dotýkal. A keď to videli učeníci, dohovárali im.

16 (UKR) Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
16 (ROH) Ale Ježiš privolajúc si deti povedal: Nechajte dieťatká ísť ku mne a nebráňte im, lebo takých je kráľovstvo Božie.

17 (UKR) Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
17 (ROH) Ameň vám hovorím, že kto by neprijal kráľovstva Božieho jako dieťa, nikdy nevojde do neho.

18 (UKR) І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу.
18 (ROH) A opýtalo sa ho ktorési knieža a rieklo: Dobrý Učiteľu, čo mám činiť, aby som dedične obdržal večný život?

19 (UKR) Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один. Бог.
19 (ROH) A Ježiš mu odpovedal: Čo ma nazývaš dobrým? Nikto nie je dobrý, iba jeden, Bôh.

20 (UKR) Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
20 (ROH) A prikázania vieš: Nezcudzoložíš, nezabiješ, neukradneš, nevydáš falošného svedoctva, cti svojho otca i svoju mať!

21 (UKR) Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
21 (ROH) A on povedal: To všetko som zachoval od svojej mladosti.

22 (UKR) Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.
22 (ROH) A keď to počul Ježiš, povedal mu: Ešte ti jedno chýba: predaj všetko, čo máš, a rozdaj chudobným a budeš mať poklad v nebi a poď, nasleduj ma!

23 (UKR) Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
23 (ROH) Ale on počujúc to veľmi sa zarmútil, lebo bol veľmi bohatý.

24 (UKR) Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
24 (ROH) A keď ho videl Ježiš, že sa veľmi zarmútil, povedal: Ako ťažko vojdú do kráľovstva Božieho tí, ktorí majú majetky!

25 (UKR) Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25 (ROH) Lebo ľahšie je veľblúdovi prejsť cez ihelnú dierku ako bohatému vojsť do kráľovstva Božieho.

26 (UKR) Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
26 (ROH) Vtedy povedali tí, ktorí to počuli: A kto potom môže byť spasený?

27 (UKR) Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
27 (ROH) A on povedal: To, čo je nemožné u ľudí, je možné u Boha.

28 (UKR) Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
28 (ROH) A Peter povedal: Hľa, my sme opustili všetko a išli sme za tebou -.

29 (UKR) Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
29 (ROH) A on im povedal: Ameň vám hovorím, že nieto nikoho, kto by opustil dom alebo rodičov alebo bratov alebo manželku alebo deti pre kráľovstvo Božie,

30 (UKR) та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життв вічне.
30 (ROH) kto by už v tomto čase nedostal mnohonásobne viac a v budúcom veku večného života.

31 (UKR) Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
31 (ROH) A pojmúc si dvanástich povedal im: Hľa, ideme hore do Jeruzalema, a naplní sa Synovi človeka všetko, čo je napísané skrze prorokov;

32 (UKR) Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
32 (ROH) lebo ho vydajú pohanom, naposmievajú sa mu, zhanobia, opľujú

33 (UKR) і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
33 (ROH) a zbičujúc zabijú ho, ale tretieho dňa vstane z mŕtvych.

34 (UKR) А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
34 (ROH) Ale oni neporozumeli ničomu z toho, a bolo skryté pred nimi to slovo, ani nevedeli, čo sa to hovorí.

35 (UKR) Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;
35 (ROH) A stalo sa, keď sa blížil k Jerichu, že nejaký slepý sedel vedľa cesty a žobral.

36 (UKR) чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
36 (ROH) A keď počul zástup, idúci pomimo, vypytoval sa, čo je to?

37 (UKR) Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
37 (ROH) A oznámili mu, že Ježiš Nazarejský ide tade.

38 (UKR) І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
38 (ROH) Vtedy skríkol a povedal: Ježišu, synu Dávidov, zmiluj sa nado mnou!

39 (UKR) А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
39 (ROH) A tí, ktorí išli popredku, dohovárali mu, aby mlčal, ale on tým väčšmi kričal: Synu Dávidov, zmiluj sa nado mnou!

40 (UKR) Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
40 (ROH) Vtedy postál Ježiš a rozkázal, aby ho priviedli k nemu. A keď sa priblížil, opýtal sa ho:

41 (UKR) глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.
41 (ROH) Čo chceš, aby som ti učinil? A on povedal: Pane, aby som videl.

42 (UKR) А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
42 (ROH) A Ježiš mu povedal: Vidz! Tvoja viera ťa uzdravila.

43 (UKR) І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
43 (ROH) A naskutku prezrel a išiel za ním oslavujúc Boha. A všetok ľud vidiac to vzdal chválu Bohu.

Verš 32

Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,

Mt 27:2 - і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.

Lk 23:1 - І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.

Jn 18:28 - Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.

Sk 3:13 - Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.

Verš 1

Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,

Rim 12:12 - в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,

Ef 6:18 - Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,

Kol 4:2 - В молитві кріпіть ся, пильнуюча в ній з подякою,

1Sol 5:17 - Без перестану молїтесь.

Verš 35

Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;

Mt 20:29 - І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу

Mk 10:46 - І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.

Verš 7

Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

Zjv 6:10 - Доки, Владико сьвятий і правдивий, не будеш судити і мстити за кров нашу над тими, що домують на землї?

Verš 11

фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.

Iz 1:15 -

Iz 58:2 -

Zjv 3:17 - Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий.

Verš 14

Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

Jób 22:29 -

Prís 29:23 -

Mt 23:12 - Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.

Lk 14:11 - Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

Jak 4:6 - Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."

Jak 4:10 - Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.

1Pt 5:5 - Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

Verš 15

Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.

Mt 19:13 - Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.

Mk 10:13 - І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.

Verš 16

Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.

Mt 18:3 - і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як діти, то не ввійдете в царство небесне.

Mt 19:14 - Ісус же рече: Пустїть дїток, не з'упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.

1Kor 14:20 - Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.

1Pt 2:2 - Яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне;

Verš 18

І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу.

Mt 19:16 - І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життв вічне?

Mk 10:17 - І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати?

Verš 20

Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.

Ex 20:13 -

Dt 5:17 -

Rim 13:9 - Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.

Ef 6:2 - Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:

Kol 3:20 - Дїти, слухайте родителїв у всьому, се бо угодно Господеві.

Verš 22

Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.

Mt 6:19 - Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодії підкопують ся і крадуть.

Mt 19:21 - Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.

1Tim 6:19 - скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.

Verš 24

Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!

Prís 11:28 -

Mt 19:23 - Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.

Mk 10:23 - І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!

Verš 27

Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.

Jób 42:2 -

Jer 32:17 -

Za 8:6 -

Lk 1:37 - Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.

Verš 28

Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.

Mt 4:20 - Вони ас зараз, покинувши неводи свої, пійшли слідом за Ним.

Mt 19:27 - Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшди сдїдом за Тобою; що ж буде нам?

Mk 10:28 - І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.

Lk 5:11 - І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.

Verš 29

Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,

Dt 33:9 -

Verš 30

та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життв вічне.

Jób 42:12 -

Verš 31

Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.

Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.

Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;

Mt 20:17 - І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:

Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.

Mk 9:31 - Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.

Mk 10:32 - Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:

Lk 9:22 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.

Lk 24:7 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.

Ž 22:6 -

Iz 53:7 -

Lk 18,9-14 - Modlitbe farizeja chýba najpotrebnejšia vlastnosť: pokora, uznanie svojej závislosti od Boha, čo práve obsahovala modlitba mýtnika.

Lk 18,15-17 - Mt 19, 13-15; Mk 10, 13-16.

Lk 18,18-27 - Mt 19, 16-22; Mk 10, 17-22.Mt hovorí o mladíkovi, Mk o nejakom mužovi, kým Lk presne uvádza, že ide o poprednú osobu.

Lk 18,28-30 - Mt 19,27-29; Mk 10,28-30.

Lk 18,31-34 - Mt 20,17-19; Mk 10,32-34.

Lk 18,35-43 - Mt 20,29-34; Mk 10,46-52.O rozdieloch u Mt a u Mk a Lk pozri poznámku k Mk 10,46.