Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 15, 1-32

1 Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його. 2 І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Шо сей грішників приймав і їсть із ними. 3 Сказав же до них приповість сю, глаголючи: 4 Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її? 5 А знайшовши положить на плечї собі, радїючи. 6 І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену. 7 Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше ніж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння. 8 Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде? 9 А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила. 10 Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся. 11 Рече ж: Один чоловік мав два сини, 12 і сказав молодший з них батькові: Отче, дай мені частину маєтку, що впадав мені. І розділив їм прожиток. 13 І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно. 14 Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій; і почав він терпіти недостаток. 15 І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свині. 16 І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й ніхто не давав йому. 17 Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю. 18 Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, 19 і вже недостоен зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх. 20 І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його. 21 Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм. 22 Каже ж батько до слуг своїх: принесіть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги; 23 і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось: 24 бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись. 25 Був же син його старший на полі, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї. 26 І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке. 27 Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв. 28 Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його. 29 Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки літ служу тобі, й нїколи заповіді твоєї не переступив, та, й ніколи мені не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись; 30 як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване. 31 Він же рече йому: Дитино, ти: все зо мною єси, і все, що моє, твоє; 32 веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

Verš 1

Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.

Mt 9:10 - І сталось, як сидів Він за столом у господі, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посідали з Ним і з учениками його.

Mk 2:15 - І сталось, як сидів Він за столом у господі в него, посідало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.

Lk 5:29 - і справив гостину велику Левій Йому у господі своїй, і було там багато митників і инших, що свдїли з ними.

Verš 4

Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?

Mt 18:12 - Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пі йде в гори, й не шукати ме заблудної?

Verš 20

І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його.

Sk 2:39 - Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.

Ef 2:12 - що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.

Ef 2:17 - і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,

Verš 6

І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.

1Pt 2:10 - ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.

Verš 7

Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше ніж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.

Lk 5:32 - Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.

Lk 15,1-7 - Mt 18, 12-14.

Lk 15,8-10 - Jedna drachma mala hodnotu jedného strieborného denára, čo bola jednodenná mzda. Nešlo teda o veľký peniaz, ale pre chudobnú ženu aj to bolo veľa.

Lk 15,11-32 - Podobenstvo o márnotratnom synovi sa považuje za najkrajšie podobenstvo. Zjavuje nám nekonečné Božie milosrdenstvo a lásku. Podobenstvo inak poukazuje aj na vnútorný svet kajúceho hriešnika.

Lk 15,16 - "Struky" sú pravdepodobne plody nejakého stromu v krajoch pri Stredozemnom mori, ktorými kŕmievali zvieratá.

Lk 15,18 - "Proti nebu," t. j. proti Bohu. Židia sa usilovali vyhnúť priamemu menovaniu Boha a radšej z úcty používali opisné výrazy.