Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 14, 1-35

1 І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його. 2 І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним. 3 І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти? 4 Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив. 5 І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня? 6 І не змогли вони відказати Йому знов проти сього. 7 Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них: 8 Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него, 9 і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти. 10 Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою. 11 Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору. 12 Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати. 13 Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих; 14 то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних. 15 Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім. 16 Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих; 17 і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове. 18 І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї. 19 А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені. 20 А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти. 21 І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди. 22 І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце. 23 І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя. 24 Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері. 25 Ійшло ж із Ним пребагате народу; й обернувшись рече до них: 26 Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути. 27 І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм. 28 Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченне? 29 щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи: 30 Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити. 31 Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него. 32 Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря. 33 Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути, 34 Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити? 35 Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.

Verš 34

Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?

Mt 5:13 - Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.

Mk 9:50 - Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.

Verš 5

І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?

Ex 23:5 -

Dt 22:4 -

Lk 13:15 - Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?

Verš 10

Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.

Prís 25:6 -

Verš 11

Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

Jób 22:29 -

Prís 29:23 -

Mt 23:12 - Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.

Lk 1:51 - Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх ;

Lk 18:14 - Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

Jak 4:6 - Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."

Jak 4:10 - Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.

1Pt 5:5 - Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

Verš 12

Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.

Neh 8:10 -

Prís 3:28 -

Verš 16

Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;

Iz 25:6 -

Mt 22:2 - Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;

Zjv 19:7 - Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.

Zjv 19:9 - І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весілля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.

Verš 26

Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

Dt 13:6 -

Dt 33:9 -

Mt 10:37 - Хто любить батька або матір більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.

Verš 27

І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.

Mt 10:38 - І хто не візьме хреста свого, й не пійде слідом за мною, недостоея мене.

Mt 16:24 - Рече тоді Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.

Mk 8:34 - І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.

Lk 9:23 - Рече ж до всїх: Коли хто хоче за мною йти, нехай одречеть ся себе й бере хрест, свій щодня, та й іде слїдом за мною.

Lk 14,15-24 - Mt 22, 1-10.Hostina je obrazom nebeskej blaženosti. Povolaní sú Židia, ktorí ako vyvolený národ mali prví vstupom do Cirkvi dosiahnuť spásu. Zavolaní z ulíc sú pohania.

Lk 14,25-35 - Mt 10, 37-38; 16, 24; 5, 13; Mk 8, 34; 9, 50.

Lk 14,26 - Výraz "nenávidieť" je semitizmus a znamená "odsunúť do úzadia" (porov. Gn 29, 30.31.33; Dt 21, 15 a nasl.; Sdc 14, 16). Ježiš Kristus žiada, aby ten, čo ho chce nasledovať, dal mu prednosť pred všetkými, aj pred vlastnými pokrvnými.

Lk 14,34 - Pozri poznámku k Mk 9, 49.