Evanjelium podľa Lukáša

1 (UKR) Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейців, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
1 (ROH) Toho istého času tam boli prítomní niektorí, ktorí mu rozprávali o tých Galileanoch, ktorých krv smiešal Pilát s ich obeťami.

2 (UKR) І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали?
2 (ROH) A Ježiš odpovedal a riekol im: A či sa domnievate, že tí Galileania boli hriešni nad všetkých Galileanov, že pretrpeli také veci?

3 (UKR) Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.
3 (ROH) Nie, hovorím vám; ale ak nebudete činiť pokánie, všetci podobne zahyniete.

4 (UKR) Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?
4 (ROH) Alebo tí osemnásti, na ktorých padla veža v Siloe a zabila ich, či sa nazdáte, že oni boli vinní nad všetkých ľudí, ktorí bývajú v Jeruzaleme?

5 (UKR) Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.
5 (ROH) Nie, hovorím vám; ale ak nebudete činiť pokánie, všetci zrovna tak zahyniete.

6 (UKR) Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,
6 (ROH) A povedal toto podobenstvo: Niekto mal fík, zasadený vo svojej vinici. A prišiel hľadajúc na ňom ovocie, ale nenašiel.

7 (UKR) Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?
7 (ROH) Vtedy povedal vinárovi: Hľa, toto už po tri roky prichádzam hľadajúc ovocie na tomto fíku a nenachádzam. Vytni ho; načo ešte i tú zem kazí!

8 (UKR) Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,
8 (ROH) A on odpovedal a riekol mu: Pane, ponechaj ho ešte i tento rok, až ho okopem a pohnojím,

9 (UKR) чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.
9 (ROH) či by na budúce nedoniesol ovocia; a keď nie, potom ho vytneš.

10 (UKR) Навчав же в одній школі по суботам.
10 (ROH) A po tie soboty učil v jednej z tých synagóg.

11 (UKR) І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.
11 (ROH) A hľa, bola tam žena, ktorá mala osemnásť rokov ducha nemoci a bola zohnutá a nemohla sa vzpriamiť nijakým spôsobom.

12 (UKR) Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
12 (ROH) A keď ju videl Ježiš, zavolal ju k sebe a povedal jej: Ženo, sprostená si svojej nemoci!

13 (UKR) І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
13 (ROH) A položil na ňu ruky, a naskutku sa narovnala a oslavovala Boha.

14 (UKR) Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
14 (ROH) Vtedy predstavený synagógy, namrzený, že Ježiš uzdravoval v sobotu, odpovedal a vravel zástupu: Šesť dní jesto, v ktorých sa má pracovať, teda v tých prichádzajte a uzdravujte sa, a nie v sobotný deň!

15 (UKR) Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?
15 (ROH) A Pán mu odpovedal a riekol: Pokrytče, či každý z vás neodväzuje v sobotu svojho vola alebo osla od jasieľ a nevodí napájať?

16 (UKR) Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
16 (ROH) Nuž a táto, ktorá je dcérou Abrahámovou, ktorú bol poviazal satan, hľa, toto už osemnásť rokov, nemala byť vyprostená z toho puta v sobotný deň?

17 (UKR) І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ?
17 (ROH) A keď to hovoril, hanbili sa všetci jeho protivníci, a celý zástup sa radoval všetkým tým slávnym skutkom, ktoré sa dialy od neho.

18 (UKR) Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
18 (ROH) A tedy vravel: Čomu je podobné kráľovstvo Božie, a čomu ho pripodobním?

19 (UKR) Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
19 (ROH) Podobné je horčičnému zrnu, ktoré vzal človek a vrhol do svojej zahrady, a vzrástlo a stalo sa veľkým stromom, a na jeho letorastoch si spravili nebeskí vtáci hniezda.

20 (UKR) І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
20 (ROH) A zase povedal: Čomu mám pripodobniť kráľovstvo Božie?

21 (UKR) Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
21 (ROH) Podobné je kvasu, ktorý vzala žena a zarobila ho do troch mierok múky, až všetko skyslo.

22 (UKR) І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
22 (ROH) A chodil po mestách a mestečkách učiac a bol na ceste do Jeruzalema.

23 (UKR) Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
23 (ROH) A ktosi mu povedal: Pane, či je málo tých, ktorí budú spasení? A on im povedal:

24 (UKR) Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
24 (ROH) Snažte sa vojsť tesnou bránou, lebo mnohí, hovorím vám, budú hľadať vojsť, ale nebudú môcť.

25 (UKR) І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
25 (ROH) Lebo od tej chvíle, keď vstane domáci pán a zamkne dvere, začnete vonku stáť a klepať na dvere a hovoriť: Pane, Pane, otvor nám! A odpovediac povie vám: Neznám vás, odkiaľ ste.

26 (UKR) тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
26 (ROH) Vtedy začnete hovoriť: Jedávali sme pred tebou a pili, a na našich uliciach si učil.

27 (UKR) І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
27 (ROH) A povie: Hovorím vám, neznám vás, odkiaľ ste. Odstúpte odo mňa všetci, činitelia neprávosti!

28 (UKR) Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
28 (ROH) Tam bude plač a škrípanie zubami, keď uvidíte Abraháma, Izáka, Jakoba a všetkých prorokov v kráľovstve Božom a seba von vyhodených.

29 (UKR) І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
29 (ROH) A prijdú od východu aj od západu, od severa aj od juhu a budú stolovať v kráľovstve Božom.

30 (UKR) І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні.
30 (ROH) A hľa, sú poslední, ktorí budú prví, a sú prví, ktorí budú poslední.

31 (UKR) Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
31 (ROH) Toho istého dňa pristúpili niektorí farizeovia a vraveli mu: Vyjdi a idi odtiaľto, lebo Heródes ťa chce zabiť.

32 (UKR) І рече їм: Ідїть та скажіть лисиці тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогодні й завтра, а третього дня скінчаю ся.
32 (ROH) A on im povedal: Iďte a povedzte tej líške, že hľa, vyháňam démonov a uzdravujem dnes i zajtra a tretieho dňa dokončím.

33 (UKR) Тільки ж мушу сьогодні і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
33 (ROH) Avšak musím i dnes i zajtra i pozajtre chodiť, lebo nie je možné, aby zahynul prorok inde než v Jeruzaleme.

34 (UKR) Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати діти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотіли.
34 (ROH) Ó, Jeruzalem, Jeruzalem, ty, ktorý vraždíš prorokov a kameňuješ tých, ktorí bývajú poslaní k tebe! Koľko ráz som chcel shromaždiť tvoje deti tak, ako sliepka svoje kurence pod svoje krýdla! A nechceli ste!

35 (UKR) Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.
35 (ROH) Hľa, zanecháva sa vám váš dom pustý. A ameň vám hovorím, že ma už nikdy neuvidíte, dokiaľ neprijde čas, keď poviete: Požehnaný, ktorý prichádza v mene Pánovom!