Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 13, 1-35

1 Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейців, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх. 2 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали? 3 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете. 4 Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі? 5 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете. 6 Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов, 7 Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає? 8 Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм, 9 чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її. 10 Навчав же в одній школі по суботам. 11 І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись. 12 Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї. 13 І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога. 14 Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня. 15 Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти? 16 Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй? 17 І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ? 18 Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його? 19 Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його. 20 І знов рече: Кому уподоблю царство Боже? 21 Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все. 22 І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму. 23 Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них: 24 Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють. 25 І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви; 26 тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси. 27 І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду. 28 Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть. 29 І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому: 30 І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні. 31 Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити. 32 І рече їм: Ідїть та скажіть лисиці тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогодні й завтра, а третього дня скінчаю ся. 33 Тільки ж мушу сьогодні і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму. 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати діти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотіли. 35 Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.

Verš 34

Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати діти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотіли.

Mt 23:37 - Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!

Ž 17:8 -

Ž 91:4 -

Verš 35

Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.

Ž 69:25 -

Iz 1:7 -

Jer 7:34 -

Mi 3:12 -

Mt 23:38 - Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.

Sk 1:20 - Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.

Ž 118:26 -

Verš 14

Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.

Ex 20:9 -

Dt 5:13 -

Ez 20:12 -

Verš 15

Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?

Ex 23:5 -

Dt 22:4 -

Lk 14:5 - І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?

Verš 18

Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?

Mt 13:31 - Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.

Mk 4:30 - І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?

Verš 20

І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?

Mt 13:33 - Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.

Verš 22

І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.

Mt 9:35 - І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.

Mk 6:6 - І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.

Verš 24

Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.

Mt 7:13 - Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять:

Verš 25

І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;

Mt 25:11 - Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.

Lk 6:46 - На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

Mt 25:12 - Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

Verš 27

І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.

Mt 7:23 - І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

Ž 6:8 -

Mt 25:12 - Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

Mt 25:41 - Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

Verš 28

Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.

Mt 8:12 - а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

Mt 13:42 - та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 24:51 - та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 8:11 - І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,

Verš 29

І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:

Iz 2:2 -

Mal 1:11 -

Verš 30

І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні.

Mt 19:30 - Тільки ж многі перві будуть останнї, а останні - перві.

Mt 20:16 - Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

Mk 10:31 - Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.

Lk 13,1-5 - Židia videli v nešťastí trest za zvlášť ťažké hriechy. Ježiš sa otázkou podrobnejšie nezaoberá. Vyzýva iba na to, aby nešťastie iných viedlo ľudí k pokániu.

Lk 13,6-9 - Figovník predstavuje židovský národ, o ktorý sa Boh trpezlivo stará. "Tri roky" podľa niektorých sú tri roky Ježišovho účinkovania.

Lk 13,10-17 - Uzdravenie chorej ženy je znakom, že sa blíži spása. Predstavený synagógy nechcel rozpoznať znamenia čias.

Lk 13,18-19 - Mt 13, 31-32; Mk 4, 30-32.

Lk 13,20-21 - Mt 13, 33.

Lk 13,22-30 - Mt 7, 13-14. 22-23; 25, 11-12; 8, 11-12.

Lk 13,23-24 - Porov. poznámku k Mt 7, 13-14.

Lk 13,30 - Mt 19, 30; 20, 16; Mk 10, 31.

Lk 13,31 - Bol to kráľ Herodes Antipas.

Lk 13,33 - Ježiš najprv splní svoju úlohu v stanovenom čase, ktorý mu určil Otec, a len potom ho stihne osud prorokov, smrť v Jeruzaleme.

Lk 13,34-35 - Mt 23, 37-39.

Lk 13,35 - Ž 118, 26.