  | Evanjelium podľa MarkaBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Mk 9, 1-50 |
1 (UKR) І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
1 (ROH) A hovoril im: Ameň vám hovorím, že sú niektorí z tých, ktorí tu stoja, ktorí neokúsia smrti, dokiaľ neuvidia kráľovstva Božieho, prišlého v moci.
2 (UKR) А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
2 (ROH) Potom po šiestich dňoch povolal Ježiš so sebou Petra, Jakoba a Jána a vyviedol ich na vysoký vrch osobitne, samotných. A premenil sa pred nimi,
3 (UKR) І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
3 (ROH) i jeho rúcho stalo sa skvejúcim, veľmi bielym ako sneh, akého bielič na zemi nemôže vybieliť.
4 (UKR) І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
4 (ROH) A ukázal sa im Eliáš s Mojžišom, a shovárali sa s Ježišom.
5 (UKR) І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
5 (ROH) Vtedy odpovedal Peter a riekol Ježišovi: Rabbi, dobre nám je tu byť; urobme tri stány: tebe jeden, Mojžišovi jeden a Eliášovi jeden.
6 (UKR) Не знав бо, що казати: були бо полякані.
6 (ROH) Lebo nevedel, čo by mal hovoriť, pretože boli veľmi poľakaní.
7 (UKR) І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
7 (ROH) A povstal oblak, zatôňujúci ich, a hlas prišiel z oblaku, ktorý hovoril: Toto je ten môj milovaný Syn, jeho počúvajte!
8 (UKR) І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
8 (ROH) A razom, obzrúc sa dookola, nevideli viacej nikoho, iba samého Ježiša so sebou.
9 (UKR) Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
9 (ROH) A keď schádzali s vrchu, prikázal im, aby nikomu nerozprávali o tom, čo videli, iba vraj až potom, keď vstane Syn človeka z mŕtvych.
10 (UKR) І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
10 (ROH) A držali to slovo u seba dopytujúc sa medzi sebou, čo je to vstať z mŕtvych.
11 (UKR) І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
11 (ROH) A opýtali sa ho a riekli: Zákonníci hovoria, že Eliáš musí prijsť prv. -
12 (UKR) Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
12 (ROH) A on im povedal: Eliáš pravda prijde prv a napraví všetko. A jako je napísané o Synovi človeka, že musí mnoho trpieť a byť zavrhnutým?
13 (UKR) Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
13 (ROH) Ale hovorím vám, že aj Eliáš už prišiel, a urobili mu, čo chceli, jako je o ňom napísané.
14 (UKR) І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
14 (ROH) A keď prišli k učeníkom, videli veľký zástup okolo nich a zákonníkov dohadovať sa s nimi.
15 (UKR) І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
15 (ROH) A hneď celý zástup, keď ho uvideli, preľakli sa a pribehnúc pozdravili ho.
16 (UKR) І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
16 (ROH) A opýtal sa ich, (tých zákonníkov): Čo sa s nimi dohadujete?
17 (UKR) І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
17 (ROH) A jeden zo zástupu mu odpovedal: Učiteľu, doviedol som k tebe svojho syna, ktorý má nemého ducha,
18 (UKR) І як схопить його, то рве його, й пінить ся він,і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
18 (ROH) a kdekoľvek ho pochytí, trhá ho, a idú mu peny, škrípe zubami a schne. A povedal som tvojim učeníkom, žeby ho vyhnali, ale nevládali.
19 (UKR) Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
19 (ROH) A on im odpovedal a riekol: Ó, neveriace pokolenie, dokiaľ budem s vami?! Dokiaľ vás ponesiem?! Priveďte ho ku mne!
20 (UKR) І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
20 (ROH) A priviedli ho k nemu. A keď ho uvidel, hneď ním lomcoval duch, a padol na zem, váľal sa a penil.
21 (UKR) І спитав батька його: 3 якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
21 (ROH) A opýtal sa jeho otca: Jako dávno je odvtedy, ako sa mu to stalo? A on povedal: Od detinstva.
22 (UKR) І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
22 (ROH) A mnoho ráz ho aj na oheň hodil aj do vody, len aby ho zahubil. Ale ak môžeš niečo, pomôž nám zľutujúc sa nad nami.
23 (UKR) Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
23 (ROH) Ale Ježiš mu povedal: Ach, to ak môžeš! Všetko je možné veriacemu!
24 (UKR) І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
24 (ROH) Tu hneď skríkol otec mládenca so slzami a povedal: Verím, Pane; pomôž mojej nevere!
25 (UKR) Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
25 (ROH) A keď videl Ježiš, že sa sbieha zástup, pokarhal nečistého ducha a povedal mu: Duchu, nemý a hluchý, ja ti rozkazujem, vyjdi z neho a viacej nevojdeš do neho!
26 (UKR) І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
26 (ROH) A kričiac a veľmi ním lomcujúc vyšiel, a mládenec bol ako mŕtvy, takže mnohí hovorili, že zomrel.
27 (UKR) Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
27 (ROH) Ale Ježiš ho chopil za ruku, pozdvihnul ho, a vstal.
28 (UKR) І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
28 (ROH) A keď vošiel do domu, pýtali sa ho jeho učeníci osobitne: Prečo sme ho my nemohli vyhnať?
29 (UKR) І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
29 (ROH) A povedal im: Toto pokolenie nemôže vyjsť nijakým činom, iba modlitbou a pôstom.
30 (UKR) І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
30 (ROH) Potom vyšli ztadiaľ a išli pomimo cez Galileu, a nechcel, aby to niekto zvedel,
31 (UKR) Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
31 (ROH) lebo učil svojich učeníkov a hovoril im: Syn človeka bude vydaný do rúk ľudí, a zabijú ho. No, keď ho zabijú, tretieho dňa vstane z mŕtvych.
32 (UKR) Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
32 (ROH) Ale oni nerozumeli tomu slovu a báli sa ho opýtať sa.
33 (UKR) І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
33 (ROH) A prišli do Kafarnauma. A keď bol v dome, pýtal sa ich: O čom ste to rozmýšľali medzi sebou na ceste?
34 (UKR) Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
34 (ROH) Ale oni mlčali. Lebo sa shovárali medzi sebou na ceste o tom, ktorý je väčší.
35 (UKR) І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
35 (ROH) A sadnúc si zavolal dvanástich a povedal im: Ak chce niekto byť prvým, bude od všetkých najposlednejším a všetkých služobníkom.
36 (UKR) І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
36 (ROH) Potom vzal dieťa, postavil ho do prostredku medzi nich a vezmúc ho na ramená povedal im:
37 (UKR) Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
37 (ROH) Ktokoľvek by prijal jedno z takýchto detí v mojom mene, mňa prijíma; a ktokoľvek by mňa prijal, nie mňa prijíma, ale toho, ktorý ma poslal.
38 (UKR) Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
38 (ROH) A Ján mu povedal: Učiteľu, videli sme nejakého človeka, ktorý v tvojom mene vyháňa démonov a ktorý nechodí s nami, a zbraňovali sme mu to, pretože nechodí s nami.
39 (UKR) Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
39 (ROH) Ale Ježiš povedal: Nebráňte mu, lebo nieto nikoho, kto by v mojom mene činil divy, a mohol by hneď zle o mne hovoriť.
40 (UKR) Хто бо не проти вас, той за вас.
40 (ROH) Pretože kto nie je proti nám, je za nás.
41 (UKR) Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
41 (ROH) Lebo ktokoľvek by vás pohárom vody napojil v mojom mene, pretože ste Kristovi, ameň vám hovorím, že nestratí svojej odplaty.
42 (UKR) Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
42 (ROH) A ktokoľvek by pohoršil jedného z týchto maličkých, veriacich vo mňa, tomu by lepšie bolo, keby mu bol mlynský kameň zavesený okolo šije, a bol hodený do mora.
43 (UKR) І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
43 (ROH) A keby ťa pohoršovala tvoja ruka, odtni ju; lepšie ti je vojsť do života bezrukému, než aby si mal dve ruky a odišiel do pekla, do toho neuhasiteľného ohňa,
44 (UKR) де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
44 (ROH) kde ich červ nezomiera, a oheň nehasne.
45 (UKR) І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
45 (ROH) A keby ťa pohoršovala tvoja noha, odtni ju; lepšie ti je vojsť do života beznohému, než aby si mal dve nohy a bol hodený do pekla, do toho neuhasiteľného ohňa,
46 (UKR) де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
46 (ROH) kde ich červ nezomiera, a oheň nehasne.
47 (UKR) І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
47 (ROH) A keby ťa pohoršovalo tvoje oko, vylúp ho; lepšie ti je vojsť do kráľovstva Božieho jednookému, než aby si mal dve oči a bol hodený do ohnivého pekla,
48 (UKR) де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
48 (ROH) kde ich červ nezomiera, a oheň nehasne.
49 (UKR) Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
49 (ROH) Lebo každý bude osolený ohňom a každá obeť bude osolená soľou.
50 (UKR) Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
50 (ROH) Soľ je dobrá. Ale keby sa soľ stala neslanou, čím ju osolíte? Majte soľ v sebe a majte pokoj medzi sebou!
| | | Mk 9, 1-50 |
Verš 1
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
Mt 16:28 - Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.
Lk 9:27 - Глаголю ж вам істино: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смертї, аж поки побачять царство Боже.
Verš 2
А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
Mt 17:1 - А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме,
Lk 9:28 - Було ж після словес тих днїв з вісїм, і взявши Петра, та Йоана, та Якова, зійшов на гору молитись.
Verš 7
І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Iz 42:1 -
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,
Lk 3:22 - і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.
Lk 9:35 - І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
Kol 1:13 - котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,
2Pt 1:17 - Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
Dt 18:19 -
Verš 9
Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
Mt 17:9 - І, як сходили вони з гори, нака. зав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нікому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
Lk 9:36 - А як був голос, знайдено Ісуса одного. І мовчали вони, й нікому не оповідали в ті дні нїчого, що бачили.
Verš 11
І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
Mal 4:5 -
Mt 11:14 - І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.
Lk 1:17 - І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
Verš 12
Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
Ž 22:6 -
Iz 53:4 -
Dan 9:26 -
Verš 13
Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
Mal 4:5 -
Verš 17
І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
Mt 17:14 - І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
Lk 9:37 - Стало ся ж другого дня, як зійшли вони з гори, зустріло Його багато народу.
Verš 20
І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
Mk 1:26 - І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.
Verš 23
Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
Lk 17:6 - Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
Verš 28
І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
Mt 17:19 - Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самоті: Чом не змогли ми вигнати його?
Verš 30
І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
Mt 20:18 - Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
Mt 10:33 - А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
Lk 9:22 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
Lk 18:31 - Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
Lk 24:7 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.
Verš 33
І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Mt 18:1 - Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?
Lk 9:46 - Постала ж думка між ними, хто був би більший з них.
Lk 22:24 - Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
Verš 35
І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
Mt 20:27 - і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
Mk 10:43 - Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
Verš 36
І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
Mk 10:16 - І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
Verš 37
Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
Mt 18:5 - І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.
Lk 9:48 - і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймав; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.
Jn 13:20 - Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Verš 38
Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
Lk 9:49 - І озвавшись Йоан, каже: Наставниче, ми бачили одного, що в імя Твоє виганяв біси, й заборонили йому; бо не ходить услїд з нами.
Verš 39
Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
1Kor 12:3 - Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.
Verš 41
Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Mt 10:42 - І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втеряє нагороди своєї.
Verš 42
Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
Mt 18:6 - Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибині морській.
Lk 17:2 - Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
Verš 43
І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
Dt 13:6 -
Mt 5:30 - І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло.
Mt 18:8 - Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.
Verš 44
де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
Iz 66:24 -
Verš 49
Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
Lv 2:13 -
Verš 50
Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Mt 5:13 - Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
Lk 14:34 - Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
Rim 12:18 - Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
Heb 12:14 - Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
Mk 9,1 - Pozri poznámku k Mt 16, 27-28.
Mk 9,2-8 - Mt 17, 1-8; Lk 9, 28-36; 2 Pt 1, 17-18.
Mk 9,9-13 - Mt 17, 9-13.Pozri poznámku k Mt 17, 10-13.
Mk 9,14-29 - Mt 17, 14-20; Lk 9, 37-42.
Mk 9,30-32 - Mt 17, 22-23; Lk 9, 43-45.
Mk 9,31-32 - Apoštoli si nevedeli predstaviť, ako môže súvisieť utrpenie Mesiáša s uskutočnením jeho vlády.
Mk 9,33-37 - Mt 18, 1-5; Lk 9, 46-48.
Mk 9,38-41 - Lk 9, 49-50; Mt 10, 42.
Mk 9,42-50 - Mt 18, 6-9; Lk 17, 1-2; Mt 5, 13; 5, 29-30; Lk 14, 34.
Mk 9,44 46 - Tieto verše Neovulgáta vynecháva. Grécky text ich nemá. Je to jednoduché opakovanie verša 48: "Kde ich červ neumiera a oheň nezhasína."
Mk 9,48 - Iz 66, 24.
Mk 9,49 - Každá starozákonná obeť, ak mala byť Bohu milá, mala sa konať podľa predpisu (Lv 2, 13) a musela sa osoliť. Podobne aj každý človek, čo chce byť Bohu milý, musí sa uchrániť pred večnou záhubou a musí byť posolený ohňom a soľou, t. j. musí byť očistený ohňom utrpenia a premáhaním seba.
