Evanjelium podľa Marka

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mk 9, 1-50

1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі. 2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними. 3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. 4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом. 5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один. 6 Не знав бо, що казати: були бо полякані. 7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте. 8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою. 9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне. 10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути. 11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше? 12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений. 13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него. 14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними. 15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його. 16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними? 17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого. 18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він,і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли. 19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене. 20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись. 21 І спитав батька його: 3 якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку. 22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами. 23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому. 24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству. 25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него. 26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер. 27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав. 28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його. 29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом. 30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав. 31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне. 32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати. 33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували? 34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший. 35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою. 36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм- 37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене. 38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами. 39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене. 40 Хто бо не проти вас, той за вас. 41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї. 42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море. 43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, 44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає. 45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, 46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає. 47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, 48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає. 49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся. 50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.

Verš 1

І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.

Mt 16:28 - Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.

Lk 9:27 - Глаголю ж вам істино: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смертї, аж поки побачять царство Боже.

Verš 2

А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.

Mt 17:1 - А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме,

Lk 9:28 - Було ж після словес тих днїв з вісїм, і взявши Петра, та Йоана, та Якова, зійшов на гору молитись.

Verš 7

І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.

Iz 42:1 -

Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.

Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.

Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,

Lk 3:22 - і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.

Lk 9:35 - І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.

Kol 1:13 - котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,

2Pt 1:17 - Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."

Dt 18:19 -

Verš 9

Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.

Mt 17:9 - І, як сходили вони з гори, нака. зав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нікому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.

Lk 9:36 - А як був голос, знайдено Ісуса одного. І мовчали вони, й нікому не оповідали в ті дні нїчого, що бачили.

Verš 11

І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?

Mal 4:5 -

Mt 11:14 - І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.

Lk 1:17 - І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.

Verš 12

Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.

Ž 22:6 -

Iz 53:4 -

Dan 9:26 -

Verš 13

Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.

Mal 4:5 -

Verš 17

І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.

Mt 17:14 - І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:

Lk 9:37 - Стало ся ж другого дня, як зійшли вони з гори, зустріло Його багато народу.

Verš 20

І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.

Mk 1:26 - І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.

Verš 23

Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.

Lk 17:6 - Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

Verš 28

І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.

Mt 17:19 - Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самоті: Чом не змогли ми вигнати його?

Verš 30

І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.

Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.

Mt 17:22 - Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;

Mt 20:18 - Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;

Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.

Mt 10:33 - А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.

Lk 9:22 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.

Lk 18:31 - Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.

Lk 24:7 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.

Verš 33

І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?

Mt 18:1 - Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?

Lk 9:46 - Постала ж думка між ними, хто був би більший з них.

Lk 22:24 - Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.

Verš 35

І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.

Mt 20:27 - і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,

Mk 10:43 - Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;

Verš 36

І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-

Mk 10:16 - І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.

Verš 37

Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.

Mt 18:5 - І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.

Lk 9:48 - і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймав; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.

Jn 13:20 - Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

Verš 38

Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.

Lk 9:49 - І озвавшись Йоан, каже: Наставниче, ми бачили одного, що в імя Твоє виганяв біси, й заборонили йому; бо не ходить услїд з нами.

Verš 39

Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.

1Kor 12:3 - Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.

Verš 41

Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.

Mt 10:42 - І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втеряє нагороди своєї.

Verš 42

Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.

Mt 18:6 - Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибині морській.

Lk 17:2 - Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

Verš 43

І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,

Dt 13:6 -

Mt 5:30 - І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло.

Mt 18:8 - Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.

Verš 44

де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.

Iz 66:24 -

Verš 49

Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.

Lv 2:13 -

Verš 50

Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.

Mt 5:13 - Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.

Lk 14:34 - Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?

Rim 12:18 - Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

Heb 12:14 - Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

Mk 9,1 - Pozri poznámku k Mt 16, 27-28.

Mk 9,2-8 - Mt 17, 1-8; Lk 9, 28-36; 2 Pt 1, 17-18.

Mk 9,9-13 - Mt 17, 9-13.Pozri poznámku k Mt 17, 10-13.

Mk 9,14-29 - Mt 17, 14-20; Lk 9, 37-42.

Mk 9,30-32 - Mt 17, 22-23; Lk 9, 43-45.

Mk 9,31-32 - Apoštoli si nevedeli predstaviť, ako môže súvisieť utrpenie Mesiáša s uskutočnením jeho vlády.

Mk 9,33-37 - Mt 18, 1-5; Lk 9, 46-48.

Mk 9,38-41 - Lk 9, 49-50; Mt 10, 42.

Mk 9,42-50 - Mt 18, 6-9; Lk 17, 1-2; Mt 5, 13; 5, 29-30; Lk 14, 34.

Mk 9,44 46 - Tieto verše Neovulgáta vynecháva. Grécky text ich nemá. Je to jednoduché opakovanie verša 48: "Kde ich červ neumiera a oheň nezhasína."

Mk 9,48 - Iz 66, 24.

Mk 9,49 - Každá starozákonná obeť, ak mala byť Bohu milá, mala sa konať podľa predpisu (Lv 2, 13) a musela sa osoliť. Podobne aj každý človek, čo chce byť Bohu milý, musí sa uchrániť pred večnou záhubou a musí byť posolený ohňom a soľou, t. j. musí byť očistený ohňom utrpenia a premáhaním seba.