| Evanjelium podľa MarkaBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Mk 6, 1-56 |
1 Mk 6, 1 І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слідом за Ним ученики Його. 2 Mk 6, 2 І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум, даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся? 3 Mk 6, 3 Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним. 4 Mk 6, 4 Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй. 5 Mk 6, 5 І не міг там ніякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх. 6 Mk 6, 6 І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи. 7 Mk 6, 7 І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими; 8 Mk 6, 8 і звелїв їм, щоб нічого не брали на дорогу, тільки одну палицю: ні торбини, нї хліба, ні у черес грошей, 9 Mk 6, 9 щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежині. 10 Mk 6, 10 І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля. 11 Mk 6, 11 А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. 12 Mk 6, 12 І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись. 13 Mk 6, 13 І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли. 14 Mk 6, 14 І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него. 15 Mk 6, 15 Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків. 16 Mk 6, 16 Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих. 17 Mk 6, 17 Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темниці за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею. 18 Mk 6, 18 Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого. 19 Mk 6, 19 Іродияда ж лютувала на него, й, хотіла його вбити, та не могла. 20 Mk 6, 20 Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав. 21 Mk 6, 21 Як же настав день нагідний, кали Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським, 22 Mk 6, 22 і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й, тим, що сиділи з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі. 23 Mk 6, 23 І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хочби й половину царства мого. 24 Mk 6, 24 Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя. 25 Mk 6, 25 І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, шоб менї дав зараз на блюді голову Йоана Хрестителя. 26 Mk 6, 26 І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сиділи, не хотів їй відмовити. 27 Mk 6, 27 І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці. 28 Mk 6, 28 І приніс голову його на блюдї, і дав її дівиці, а дївиця дала її матері своїй. 29 Mk 6, 29 І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тіло його, та й положили його в гробі. 30 Mk 6, 30 І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали. 31 Mk 6, 31 І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти. 32 Mk 6, 32 І поплили в пусте місце човном, окроме. 33 Mk 6, 33 І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усіх городів, та й випередили їх, і посходились до Него. 34 Mk 6, 34 І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато. 35 Mk 6, 35 І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, - 36 Mk 6, 36 відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти. 37 Mk 6, 37 Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти? 38 Mk 6, 38 Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі. 39 Mk 6, 39 І звелів їм садовити всіх купа коло купи на зеленій траві, 40 Mk 6, 40 і посідали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням. 41 Mk 6, 41 І, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм. 42 Mk 6, 42 І їли всі, й наситились. 43 Mk 6, 43 І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб. 44 Mk 6, 44 А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка. 45 Mk 6, 45 І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ. 46 Mk 6, 46 І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись. 47 Mk 6, 47 І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі. 48 Mk 6, 48 І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотів минути їх. 49 Mk 6, 49 Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали: 50 Mk 6, 50 всі бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь. 51 Mk 6, 51 І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались. 52 Mk 6, 52 Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх засліплене. 53 Mk 6, 53 І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили. 54 Mk 6, 54 І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його, 55 Mk 6, 55 кинулись по всій тій околиці, та й почади приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть. 56 Mk 6, 56 І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.
| | Mk 6, 1-56 |
Verš 1
І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слідом за Ним ученики Його.
Mt 13:53 - І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
Lk 4:16 - І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
Verš 3
Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
Jn 6:42 - і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
Verš 4
Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй.
Mt 13:57 - І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
Lk 4:24 - Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
Jn 4:44 - Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
Verš 5
І не міг там ніякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
Mt 13:58 - І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
Verš 6
І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
Mt 9:35 - І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
Lk 13:22 - І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
Verš 7
І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
Mt 10:1 - І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
Lk 6:13 - А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
Lk 9:1 - Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усіма бісами, й недуги сцїляти.
Verš 9
щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежині.
Sk 12:8 - І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
Verš 11
А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому.
Mt 10:14 - А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусіть і порох із ніг ваших.
Lk 9:5 - А хто не прийме вас, виходячи з города того, й порох з ваших ніг обтрусїть на сьвідкуванне проти них.
Sk 13:51 - Вони ж обтрусивши порох од ніг своїх на них, пійшли в Іконию.
Sk 18:6 - Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
Mt 10:15 - Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.
Lk 10:12 - Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
Verš 13
І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
Jak 5:14 - Чи хто нездужав між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;
Verš 14
І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
Mt 14:1 - Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
Lk 9:7 - Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманів: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
Verš 17
Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темниці за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
Mt 14:3 - Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
Lk 3:19 - Ірод же четверовластник, докорений від него за Іродияду, жінку Филипа, брата свого, і за все, що коїв лихого Ірод,
Lk 9:9 - І каже Ірод: Йоана я стяв; хто ж се той, про котрого я чую таке? І шукав видїти Його.
Verš 18
Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
Lv 18:16 -
Lv 20:21 -
Verš 20
Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
Mt 14:5 - І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
Mt 21:26 - коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
Verš 21
Як же настав день нагідний, кали Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
Gn 40:20 -
Mt 14:6 - У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
Verš 23
І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хочби й половину царства мого.
Sdc 11:30 -
Verš 27
І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці.
Mt 14:10 - І, пославши, стяв Йоана в темниці.
Verš 30
І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
Lk 9:10 - І вернувшись апостоли, оповідали Йому, що чинили. І взявши їх, пійшов окреме у місце пусте города, званого Витсаїда.
Verš 31
І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.
Mk 3:20 - Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
Verš 32
І поплили в пусте місце човном, окроме.
Mt 14:13 - Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
Lk 9:10 - І вернувшись апостоли, оповідали Йому, що чинили. І взявши їх, пійшов окреме у місце пусте города, званого Витсаїда.
Jn 6:1 - Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського,
Verš 34
І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато.
Mt 9:36 - Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
Mt 14:4 - Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
Jer 23:1 -
Ez 34:2 -
Lk 9:11 - Народ же дознавшись, пійшов слїдом за Ним; і, прийнявши їх, глаголав їм про царство Боже й, кому треба було сцїлення, оздоровлював.
Verš 35
І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, -
Mt 14:15 - Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
Lk 9:12 - День же почав нахилятись; приступивши ж дванадцять, сказали Йому: Відошли народ, щоб, пійшовши кругом по селах та хуторах, відпочили й роздобули харчі; бо ми тут у пустому місці.
Jn 6:5 - Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
Verš 38
Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі.
Mt 14:17 - Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
Lk 9:13 - Рече ж до них: Дайте ви їм їсти. Вони ж сказали: Нема в нас більш, як пять хлібів та дві риби; хиба що пійшовши купимо для всього народу сього їжі.
Jn 6:9 - Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?
Verš 41
І, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм.
Jn 17:1 - Се глаголав Ісус, і вняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
1Sam 9:13 -
Verš 45
І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
Mt 14:22 - І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
Jn 6:17 - і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
Verš 46
І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.
Mt 14:23 - А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
Lk 6:12 - Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
Verš 47
І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі.
Mt 14:23 - А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
Jn 6:16 - Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
Verš 53
І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
Mt 14:34 - І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
Mk 6,1-6 - Mt 13, 53-58; Lk 4, 16-30.
Mk 6,3 - Pozri poznámku k Mt 12, 46.
Mk 6,5 - Pozri poznámku k Mt 13, 58.
Mk 6,7-13 - Mt 10, 1. 5-15; Lk 9, 1-6.
Mk 6,8-9 - Napriek niektorým rozdielom v porovnaní s Mt 10, 10 obsah je ten istý. Mať na cestu iba palicu je práve toľká chudoba, ako ju ani nemať. Apoštol musí byť odpútaný od všetkého. Ježiš ich zveruje Božej prozreteľnosti. Východná pohostinnosť im zabezpečovala jedlo i bývanie, nemali to však zneužívať.
Mk 6,13 - Apoštoli mazali chorých olejom. Tridentský koncil v tom vidí predobraz sviatosti pomazania chorých. Podobne o tom hovorí aj apoštolská konštitúcia Pavla VI. Sacram Unctionem infirmorum.
Mk 6,14-29 - Mt 14, 1-12; Lk 3, 19-20; 9, 7-9.
Mk 6,30-44 - Mt 14, 13-21; Lk 9, 10-17; Jn 6, 1-13.
Mk 6,34 - Podľa paralelného textu sv. Jána (6, 4) toto zázračné rozmnoženie chlebov a rýb sa stalo pred Veľkou nocou. Bola to druhá Veľká noc Kristovho verejného účinkovania.
Mk 6,45-52 - Mt 14, 22-33; Jn 6, 16-21.
Mk 6,48 - "Nad ránom" - doslova "o štvrtej nočnej stráži" (čiže o 3. hod.) Podobne aj u Mt.
Mk 6,53-56 - Mt 14, 34-36.