výhody registrácie

Evanjelium podľa Marka

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mk 14, 1-72

1 Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити. 2 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі. 3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову. 4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира? 5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй. 6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю ? добре діло вчинила на мені. 7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте. 8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє. 9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її. 10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його. 11 Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити. 12 І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху? 13 І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним, 14 і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти? 15 І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам. 16 І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху. 17 І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма. 18 І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною. 19 Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я? 20 Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску. 21 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той. 22 Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє. 23 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі. 24 І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся. 25 Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому. 26 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну. 27 І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці. 28 Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею. 29 Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я. 30 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене. 31 Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали. 32 І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь. 33 І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу; 34 і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте. 35 І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година. 36 І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти. 37 І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати? 38 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне. 39 І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи. 40 І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати. 41 І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам. 42 Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся. 43 І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших. 44 Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно. 45 І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його. 46 Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його. 47 Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиерейського, й відтяв йому ухо. 48 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?. 49 Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання. 50 І, покинувши Його, всі повтікали. 51 А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни); 52 він же, зоставивши полотно, нагий утік од них. 53 І поведи Ісуса до архпєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники. 54 А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття. 55 Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли. 56 Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх. 57 І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи: 58 Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую. 59 Та й так не сходились сьвідчення їх. 60 І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують? 61 Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного ? 62 Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних. 63 Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків? 64 Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти. 65 І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним. 66 І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських, 67 і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином? 68 Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв. 69 І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них. 70 Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна. 71 Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете. 72 І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.

Mk 14, 1-72





Verš 1
Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Mt 26:2 - Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
Lk 22:1 - Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Jn 11:55 - Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
Jn 13:1 - Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

Verš 3
А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
Mt 26:6 - Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
Lk 7:37 - І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
Jn 11:2 - Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
Jn 12:3 - Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та. й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.

Verš 7
Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
Dt 15:11 -

Verš 10
А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
Mt 26:14 - Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиереїв,
Lk 22:4 - І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.

Verš 12
І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
Mt 26:17 - У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
Lk 22:7 - Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
Ex 12:17 -

Verš 17
І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
Mt 26:20 - Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
Lk 22:14 - І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.

Verš 18
І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
Ž 41:9 -
Sk 1:17 - Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.

Verš 22
Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
Mt 26:26 - Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
Lk 22:19 - І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
1Kor 11:23 - Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,

Verš 27
І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
Mt 26:31 - Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада.
Jn 16:32 - Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
Za 13:7 -

Verš 28
Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
Mt 26:32 - По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
Mt 28:10 - Тоді рече до них Ісус: Не лякайтесь; ійдїть сповістїть братів моїх, щоб ійшли в Галилею; і там мене побачять.
Mk 16:7 - Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.

Verš 30
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
Mt 26:34 - Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Lk 22:34 - Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
Jn 13:38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.

Verš 31
Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
Jn 13:37 - Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

Verš 32
І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
Mt 26:36 - Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
Lk 22:39 - І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Jn 18:1 - Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

Verš 34
і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
Jn 12:27 - Тепер же душа моя стрівожилась, і що мені казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.

Verš 35
І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
Lk 22:41 - А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,

Verš 36
І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
Jn 6:38 - Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

Verš 37
І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
Mt 26:40 - І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
Lk 22:45 - І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,

Verš 38
Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
Gal 5:17 - Бо тіло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.

Verš 43
І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
Mt 26:47 - Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських.
Lk 22:47 - Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
Jn 18:3 - Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.

Verš 45
І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
2Sam 20:9 -

Verš 49
Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
Ž 22:6 -
Ž 69:9 -
Lk 24:25 - І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!

Verš 50
І, покинувши Його, всі повтікали.
Jób 19:13 -
Ž 88:8 -

Verš 53
І поведи Ісуса до архпєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
Mt 26:57 - Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиерея, де письменники та старші зібрались.
Lk 22:54 - Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
Jn 18:13 - і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреем того року.
Jn 18:24 - Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиерея.

Verš 55
Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
Mt 26:59 - Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити.
Sk 6:13 - і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону

Verš 58
Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
Mk 15:29 - І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Jn 2:19 - Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.

Verš 60
І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
Mt 26:62 - І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї про. ти Тебе сьвідкують?

Verš 61
Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного ?
Iz 53:7 -
Sk 8:32 - Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкривав уст своїх.

Verš 62
Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
Dan 7:13 -
Mt 16:27 - Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.
Mt 24:30 - І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
Mt 25:31 - Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
Lk 21:27 - І трдї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.
Sk 1:11 - котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
1Sol 4:16 - Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
2Sol 1:10 - як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.
Zjv 1:7 - Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

Verš 65
І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
Jób 16:10 -
Iz 50:6 -
Jn 19:3 - і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.

Verš 66
І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
Mt 26:58 - Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
Mt 26:69 - Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
Lk 22:55 - Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
Jn 18:16 - Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.

Verš 69
І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
Mt 26:71 - Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
Lk 22:58 - А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
Jn 18:25 - Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.

Verš 72
І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Mt 26:34 - Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Lk 22:61 - І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
Jn 13:38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Jn 18:27 - Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.

Mk 14,1-2 - Mt 26, 2-5; Lk 22, 1-2; Jn 11, 47-53.

Mk 14,1 - Veľká noc a sviatok Nekvasených chlebov boli dva rozdielne sviatky, ktoré však prakticky splývali. Veľká noc sa začínala večer 14. nisana (pre Židov bol vtedy už 15. nisan, lebo nový deň sa začínal večer). Sviatok Nekvasených chlebov trval od 15. do 21. nisana, teda jeden týždeň. Cez týchto 7 dní sa nesmel jesť kysnutý chlieb.

Mk 14,3-9 - Mt 26, 6-13; Jn 12, 1-8.

Mk 14,3 - Z koreňov indickej rastliny nardu pripravovali voňavý olej. Alabaster je jemnozrnný, snehobiely priesvitný sadrovec, z ktorého sa zhotovovali nádobky na voňavé oleje, drahé masti a poháre na pitie. Názov je odvodený od mesta Alabastron v Hornom Egypte, kde sa vyskytuje zvláštna odroda tohto nerastu.

Mk 14,5 - Denár - pozri poznámku k Mt 26, 15.

Mk 14,8 - Pomazanie mŕtvych ako skutok milosrdenstva sa u Židov považoval za niečo lepšie ako almužna.

Mk 14,10-11 - Mt 26, 14-16; Lk 22, 3-6.

Mk 14,12-16 - Mt 26, 17-19; Lk 22, 7-13.

Mk 14,14 - "Pán domu" bol asi otec samého evanjelistu Marka. V jeho dome sa neskôr schádzali prví jeruzalemskí veriaci na bohoslužbu.

Mk 14,17-21 - Mt 26, 20-25; Lk 22, 21-23; Jn 13, 18. 21-23.

Mk 14,18 - Ž 41, 10.

Mk 14,22-25 - Mt 26, 26-29; Lk 22, 15-20; 1 Kor 11, 23-25.

Mk 14,26-31 - Mt 26, 30-35; Lk 22, 31-34.39; Jn 13, 36-38.

Mk 14,27 - Ježiš sa odvoláva na Zachariášovo proroctvo (13, 7).

Mk 14,32-42 - Mt 26, 36-46; Lk 22, 40-45.

Mk 14,36 - Marek zachoval v aramejskom jazyku oslovenie, ktorým Ježiš oslovoval nebeského Otca. Ide o dôverné oslovenie, ako asi naše "otecko".

Mk 14,43-52 - Mt 26, 47-56; Lk 22, 47-53; Jn 18, 2-11.

Mk 14,51-52 - Marek tu opisuje takú udalosť, ktorej musel byť očitým svedkom. Nevylučuje sa, že pozemok Getsemani patril Markovým rodičom, tak ako večeradlo. Marek tam mohol nocovať. Na hlučný príchod vojakov sa prebudil. Prikryl sa plachtou a vyšiel sa pozrieť, čo sa robí. Ježiša práve odvádzali poviazaného, a preto išiel zahalený do plachty za nimi. Aj jeho chceli chytiť, ale ušiel im tak, že im plachtu nechal v rukách.

Mk 14,53-65 - Mt 26, 57-68; Lk 22, 63-71; Jn 18, 13-24.

Mk 14,61 - Výrazy "syn Požehnaného" čiže "Zvelebeného" a "po pravici Moci" sa vtedy používali z úcty k Bohu, ktorého meno nevyslovovali.

Mk 14,62 - Ž 110, 1; Dan 7, 13.

Mk 14,68-72 - Mt 26, 69-75; Lk 22, 55-62; Jn 18, 15-18. 25-27.