Verš 3
Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
Lk 6:20 - І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
Verš 4
Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
Lk 6:21 - Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
Verš 5
Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
Ž 37:11 -
Verš 6
Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
Iz 55:1 -
Verš 8
Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
Ž 15:2 -
Ž 24:4 -
Heb 12:14 - Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
Verš 10
Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
2Kor 4:10 - всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,
2Tim 2:12 - Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
1Pt 3:14 - Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;
Verš 11
Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
1Pt 4:14 - Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.
Verš 12
Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
Lk 6:23 - Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
Verš 13
Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
Mk 9:50 - Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Lk 14:34 - Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
Verš 15
і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.
Mk 4:21 - І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
Lk 8:16 - Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.
Lk 11:33 - Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
Verš 16
так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
1Pt 2:12 - і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
Verš 18
Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
Lk 16:17 - Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
Verš 19
Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
Jak 2:10 - Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.
Verš 21
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
Ex 20:13 -
Dt 5:17 -
Verš 25
Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
Lk 12:58 - Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
Ef 4:26 - Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
Verš 27
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
Ex 20:14 -
Dt 5:18 -
Verš 28
Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.
Jób 31:1 -
Ž 119:37 -
Verš 29
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло.
Mt 18:8 - Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.
Mk 9:43 - І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
Verš 31
Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
Dt 24:1 -
Verš 32
Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
Mt 19:7 - Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?
Mk 10:4 - Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
Mk 10:11 - І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
Lk 16:18 - Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
1Kor 7:10 - Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.
Verš 33
Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.
Ex 20:7 -
Lv 19:12 -
Dt 5:11 -
Verš 34
Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;
Jak 5:12 - Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас "так, так, нї, нї", щоб не впали ви в осуд.
Verš 35
нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
Iz 66:1 -
Ž 48:2 -
Verš 38
Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
Ex 21:24 -
Lv 24:20 -
Dt 19:21 -
Verš 39
Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
Prís 24:29 -
Lk 6:29 - Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
Rim 12:17 - Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
1Kor 6:7 - І се вже зовсім сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїш кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
1Sol 5:15 - Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.
1Pt 3:9 - не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.
Verš 42
Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
Dt 15:8 -
Lk 6:35 - Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
Verš 43
Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
Lv 19:18 -
Verš 44
Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
Lk 6:27 - Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
Rim 12:20 - Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
Lk 23:34 - Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Sk 7:60 - Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
1Kor 4:13 - нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.
1Pt 2:23 - котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
Verš 46
Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
Lk 6:32 - І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
Mt 5,1 - Jeden z vrchov pri Kafarnaume.
Mt 5,2 - Reč na vrchu obsahuje podstatné učenie o kresťanskej dokonalosti.
Mt 5,3-12 - Lk 6, 20–23.
Mt 5,3 - "Chudobní v duchu" sú tí, čo nelipnú nezriadene na pozemských bohatstvách a vo svojich časných starostiach a biedach sa s dôverou obracajú na Boha, od ktorého očakávajú svoju spásu. Jedine takí sú schopní prijať nebeské kráľovstvo.
Mt 5,5 - "Zem" je prisľúbená zem. V duchovnom zmysle večná blaženosť, nebeská vlasť. "Tichí" vedia vládnuť nad sebou.
Mt 5,13 - Soľ zachováva pokrmy (hlavne mäso) a dáva im chuť. Apoštoli (ale aj kresťania vôbec) majú zachrániť ľudí pred mravnou skazou a robiť ich milými pred Bohom.
Mt 5,16 - "Zákon a Proroci" je stručné označenie pre celý Starý zákon.
Mt 5,18 - Lk 17, 17.Starý zákon má význam aj v Novom zákone. Z neho napr. poznáme Božiu dobrotu a starostlivosť v diele stvorenia, pád do hriechu, potrebu vykúpenia a prípravu na príchod Mesiáša.
Mt 5,20 - "Spravodlivosť zákonníkov a farizejov" spočívala iba v bezduchom vonkajšom zachovávaní Mojžišovho zákona. Kresťan sa má usilovať zachovávať to, čo vyžaduje duch a obsah príkazu.
Mt 5,21 - Ex 20, 13; 21, 12.
Mt 5,22 - Piate prikázanie v starozákonnom znení zakazovalo iba skutok vraždy. Pán Ježiš toto prikázanie zdokonaľuje tak, že ho rozširuje aj na myšlienky, túžby a slová.
Mt 5,25-26 - Porov. Lk 12, 56–59.
Mt 5,27 - Ex 20, 14.
Mt 5,28 - Pri úplnom vedomí a s vnútornou túžbou dať súhlas na nečistý skutok je ťažkým previnením proti čistote.
Mt 5,29-32 - Porov. Mk 9, 43–47; 10, 11–12; Lk 16, 18.
Mt 5,29-30 - Týmito výrazmi vyjadruje nezmieriteľný postoj k hriechu.
Mt 5,31 - Dt 24, 1.
Mt 5,32 - "Okrem prípadu smilstva" – ide tu o nelegálne manželstvo.
Mt 5,33 - Lv 19, 12.
Mt 5,34 - Nm 30, 3.
Mt 5,38-42 - Lk 6, 29–30.
Mt 5,38 - Ex 21, 24; Lv 24, 20 n.
Mt 5,39 - Uvedené príklady neznamenajú, že máme nechať voľnú cestu šíreniu zla. Naopak – je to požiadavka, aby sme proti zlu bojovali láskou, dobrotou.
Mt 5,41 - Míľa = asi 1,5 km.
Mt 5,43-48 - Porov. Lk 6, 27–28; 32–33.
Mt 5,43 - Lv 19, 18."… a nenávidieť svojho nepriateľa" nie je v Starom zákone. Ale tak vyučovali pravdepodobne zákonníci. Láska k nepriateľovi je čisto kresťanská náuka. Lebo hoci v Mojžišovom zákone bol daný príkaz milovať blížneho (Lv 19, 18), vysvetľovalo sa to tak, že treba milovať len súkmeňovcov, teda Židov, iných už nie.
Mt 5,48 - Pán Ježiš tu kladie pred zrak svojich poslucháčov dokonalosť nebeského Otca síce ako nedosiahnuteľný ideál, ale chce ich tým vyzvať na neustále úsilie o dokonalosť.
