Verš 1
Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
Ž 2:2 -
Mk 15:1 - І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
Lk 22:66 - А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
Lk 23:2 - І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
Jn 18:28 - Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
Verš 2
і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
Sk 3:13 - Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
Verš 5
І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
2Sam 17:23 -
Sk 1:18 - Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
Verš 7
Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
Sk 1:19 - І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
Verš 9
Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
Za 11:12 -
Verš 11
Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Mk 15:2 - І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
Lk 23:3 - Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
Jn 18:33 - Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
Verš 13
Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
Mt 26:62 - І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї про. ти Тебе сьвідкують?
Verš 14
І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
Iz 53:7 -
Sk 8:32 - Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкривав уст своїх.
Verš 15
На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Mk 15:6 - На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
Lk 23:17 - (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
Jn 18:39 - Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
Verš 16
Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
Mk 15:7 - Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
Lk 23:19 - котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
Jn 18:40 - Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
Verš 20
Архиереї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
Mk 15:11 - Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
Lk 23:18 - Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
Jn 18:40 - Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
Sk 3:14 - Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
Verš 25
І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
Sk 5:28 - кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.
Verš 27
Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
Mk 15:16 - Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
Jn 19:2 - А воїни сплівши вінець їз тернини, наділи на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
Verš 32
Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
Mk 15:21 - І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
Lk 23:26 - І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
Verš 33
І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
Ž 69:21 -
Mk 15:22 - І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
Lk 23:33 - І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
Jn 19:17 - І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
Verš 35
Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
Mk 15:24 - І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
Jn 19:23 - Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон [намітку]; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
Ž 22:18 -
Verš 37
і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
Mk 15:26 - І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
Lk 23:38 - Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
Jn 19:19 - Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
Verš 38
Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
Iz 53:12 -
Verš 39
Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Ž 22:7 -
Ž 69:20 -
Mk 15:29 - І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Lk 23:35 - І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
Verš 40
і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
Mt 26:61 - говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три дні збудувати її.
Jn 2:19 - Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
Verš 43
Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
Ž 22:8 -
Verš 45
Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Mk 15:33 - Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
Lk 23:44 - Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
Verš 46
Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
Ž 22:1 -
Heb 5:7 - Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
Verš 48
І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
Ž 69:21 -
Jn 19:29 - Стояла ж посудина повна оцту, вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
Verš 50
Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
Lk 23:46 - І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
Verš 51
І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
2Krn 3:14 -
Mk 15:38 - І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
Lk 23:45 - І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
Verš 54
Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Mk 15:39 - Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
Lk 23:47 - Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
Verš 55
Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
Mk 15:40 - Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
Lk 23:49 - Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
Ž 38:11 -
Lk 8:2 - і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
Verš 57
Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
Mk 15:42 - А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
Lk 23:50 - І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
Jn 19:38 - Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
Verš 60
положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
Mk 15:46 - і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
Lk 23:53 - І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
Verš 63
кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
Mt 16:21 - З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
Mt 17:23 - і вбють Його, а третього дня Він устане. І засудили вони вельми.
Mt 20:19 - і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
Mk 8:31 - І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
Mk 10:34 - і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
Lk 9:22 - глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
Lk 18:33 - і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
Lk 24:6 - Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Mt 27,1-2 - Mk 15, 1; Lk 23, 1; Jn 18, 28.
Mt 27,2 - Ak židovská veľrada (sanhedrin) za vlády Rimanov odsúdila niekoho na smrť, rozsudok musel potvrdiť rímsky vladár, iba vtedy sa stal právoplatným. On sa postaral aj o jeho vykonanie.
Mt 27,3-10 - Sk 1, 16–20.
Mt 27,9-10 - Matúš tu spája dve proroctvá. Zachariáš hovorí o 30 strieborných (11, 12–13) a Jeremiáš o obraznom kupovaní. Vzťahuje ich na Krista a dáva ich pod meno známejšieho proroka Jeremiáša, a to azda aj preto, že na tomto mieste chcel viac zdôrazniť kúpu poľa ako jeho cenu.
Mt 27,9 - Zach 11, 12–13.
Mt 27,11-14 - Mk 15, 2–5; Lk 23, 2–5; Jn 18, 29–38.
Mt 27,15-26 - Mk 15, 6–15; Lk 23, 17–25; Jn 18, 39–40.
Mt 27,27-31 - Mk 15, 16–20; Jn 19, 2–3.
Mt 27,27 - Rímsky vladár mal riadne sídlo v Cézarei. Na veľkonočné sviatky, asi z bezpečnostných dôvodov, došiel do Jeruzalema a sídlil v úradnej budove, "v pretóriu"; tam konával aj súdy.
Mt 27,32-34 - Mk 15, 21–32; Lk 23, 26–33; Jn 19, 17–27.
Mt 27,33 - Golgota je aramejské slovo vo význame lebka. Ľud nazýval to miesto "Lebkou", lebo sa podobalo ľudskej lebke.
Mt 27,34 - Ž 69, 22."Žlč" tu netreba rozumieť doslovne. Ide o istú horkú tekutinu (Mk 15, 23), ktorá mala odsúdeného na smrť omámiť, aby necítil hrozné bolesti. Preto Ježiš nápoj okúsil, ale ho neprijal, aby mohol trpieť naplno a pri jasnom vedomí.
Mt 27,35 - Ž 22, 19.
Mt 27,49-50 - Mk 15, 33–37; Lk 23, 44–46; Jn 19, 28–30.
Mt 27,51-56 - Mk 15, 38–41; Lk 23, 47–49.
Mt 27,57-61 - Mk 15, 42–47; Lk 23, 50–56; Jn 19, 38–42.
Mt 27,61 - "Iná Mária," príbuzná Márii, Ježišovej matke, je Kleopasova manželka a matka Jakuba Mladšieho, Ježišovho "brata" (porov. 12, 46).
Mt 27,62 - Prípravným dňom sa volal deň pred sobotou (teda piatok), lebo v ten deň si pripravovali na sviatok všetko potrebné, najmä jedlá, aby podľa zákona nemuseli rušiť sobotňajší odpočinok.
