Verš 2
Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
Mk 14:1 - Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Lk 22:1 - Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Jn 13:1 - Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
Verš 3
Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
Ž 2:2 -
Jn 11:47 - Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Sk 4:27 - Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
Verš 7
приступила да Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
Mk 14:3 - А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
Lk 7:37 - І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
Jn 11:2 - Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
Jn 12:3 - Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та. й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
Verš 11
Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
Dt 15:11 -
Mk 14:7 - Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
Jn 12:8 - Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.
Verš 14
Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиереїв,
Mk 14:10 - А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
Lk 22:4 - І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
Verš 15
каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
Za 11:12 -
Verš 17
У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
Mk 14:12 - І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
Lk 22:7 - Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
Ex 12:17 -
Verš 20
Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
Mk 14:17 - І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
Lk 22:14 - І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
Jn 13:21 - Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
Verš 21
І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
Sk 1:17 - Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
Verš 23
Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
Ž 41:9 -
Lk 22:21 - Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
Jn 13:18 - Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
Verš 26
Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
Mk 14:22 - Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
Lk 22:19 - І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
1Kor 11:23 - Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
Verš 28
се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаеть ся на оставленнє гріхів.
Ex 24:8 -
Verš 30
І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
Mk 14:26 - І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
Lk 22:39 - І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Jn 18:1 - Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
Verš 31
Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада.
Za 13:7 -
Jn 16:32 - Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
Verš 32
По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
Mk 14:28 - Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
Mk 16:7 - Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.
Verš 33
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
Lk 22:33 - Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
Verš 34
Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Jn 13:38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Verš 36
Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
Mk 14:32 - І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
Lk 22:39 - І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Jn 18:1 - Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
Verš 38
Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть. тут, і не спїте зо мною.
Jn 12:27 - Тепер же душа моя стрівожилась, і що мені казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
Verš 39
І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
Lk 22:41 - А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
Mt 20:22 - Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннем, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
Jn 6:38 - Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
Verš 41
Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
Gal 5:17 - Бо тіло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.
Verš 47
Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських.
Mk 14:43 - І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
Lk 22:47 - Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
Jn 18:3 - Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.
Verš 49
І, зараз приступивши до Ісуса, каже; Радуй ся, учителю; та й поцілував Його.
2Sam 20:9 -
Verš 52
Тоді рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всі бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
Gn 9:6 -
Zjv 13:10 - Коли хто веде в полон, то пійде (сам) в полон; коли хто мечем вбиває, то мусить сам бути вбитий мечем. Осьде терпиливість і віра сьвятих.
Verš 54
Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись ?
Ž 22:6 -
Ž 69:1 -
Ž 69:9 -
Lk 24:25 - І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
Verš 56
Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всі ученики, покинувши.Його, повтікали.
Jób 19:13 -
Ž 88:9 -
Verš 57
Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиерея, де письменники та старші зібрались.
Mk 14:53 - І поведи Ісуса до архпєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
Lk 22:54 - Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
Jn 18:12 - Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
Verš 59
Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити.
Mk 14:55 - Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
Sk 6:13 - і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону
Verš 61
говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три дні збудувати її.
Jn 2:19 - Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
Verš 62
І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї про. ти Тебе сьвідкують?
Mk 14:60 - І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
Verš 63
Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
Iz 53:7 -
Mt 27:12 - А, як винуватили Його архиереї та старші, не відказував нічого.
Mt 27:14 - І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
Verš 64
Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
Ž 110:1 -
Dan 7:13 -
Mt 16:27 - Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.
Mt 24:30 - І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
Mk 14:62 - Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
Lk 22:69 - Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
Sk 1:11 - котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
Rim 14:10 - Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.
1Sol 4:16 - Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
Zjv 1:7 - Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.
Verš 66
як вам здаеть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
Lv 24:16 -
Verš 67
Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
Iz 50:6 -
Jób 16:10 -
Jn 19:3 - і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
Verš 68
кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
Lk 22:64 - І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
Verš 69
Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
Mk 14:66 - І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
Lk 22:55 - Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
Jn 18:16 - Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
Jn 18:25 - Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
Verš 75
І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
Mt 26:34 - Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Mk 14:30 - І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
Lk 22:61 - І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
Jn 13:38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Mt 26,1-5 - Mk 14, 1–2; Lk 22, 1–2; Jn 11, 47–53.
Mt 26,6-13 - Mk 14, 3–9; Jn 12, 1–8.
Mt 26,6 - Táto udalosť sa odohrala ešte v sobotu (porov. Jn 12, 1. 12). Sem ju vložili evanjelisti Mt a Mk len asi z tematických a obsahových príčin: spomína Kristov "pohreb" (v. 12).
Mt 26,14-16 - Mk 14, 10–11; Lk 22, 3–8; Jn 13, 27–30.
Mt 26,15 - "Tridsať strieborných" mincí (asi týrskych šekelov). Denár bola rímska strieborná minca. Jeden denár bola priemerná mzda za celodennú nádennícku prácu. Drachma bola grécka minca o niečo hodnotnejšia ako denár. V Rímskej ríši okrem rímskych (cisárskych) mincí boli v obehu aj mince miestne alebo oblastné, akým bol týrsky šekel (štyri drachmy). – Tridsať strieborných bola cena otroka (Ex 21, 32; Zach 11, 12–13). Iba Jozefa, syna Jaku-bovho, predali za dvadsať strieborných mincí (Gn 37, 28).
Mt 26,17-25 - Mk 14, 12–21; Lk 22, 7–14. 21–23; Jn 13, 21–30.
Mt 26,17 - Slávnosť Veľkej noci u Židov trvala osem dní, od 14. do 21. nisana (jarný mesiac, asi druhá polovica marca a prvá polovica apríla). Cez tento čas jedli nekvasený chlieb (azyma, u nás známy ako maces), preto sa u Židov veľkonočné sviatky volajú aj sviatkami Nekvasených chlebov.
Mt 26,26-29 - Mk 14, 22–25; Lk 22, 19–20; 1 Kor 11, 23–25.
Mt 26,26-28 - Týmito slovami Spasiteľ ustanovil Eucharistiu.
Mt 26,29 - Tieto Ježišove slová sa nevzťahujú na eucharistický kalich, ale na ďalší kalich, ktorý patril ešte k veľkonočnej večeri. Nimi vyhlasuje, že na zemi už nebude sláviť veľkonočnú hostinu. Akoby povedal: Terajšia veľkonočná hostina je predobrazom blaženého života v nebi.
Mt 26,30-35 - Mk 14, 26–31; Lk 22, 31–34; Jn 13, 36–38.
Mt 26,30 - Veľkonočná večera sa skončila spievaním žalmov 114–118, 23 a 136.
Mt 26,31 - Zach 13, 7. Odpadnúť znamená pohoršiť sa. Apoštoli si nevedia predstaviť, že Ježiš, ako Boží Syn, sa vydá do rúk nepriateľov.
Mt 26,36-46 - Mk 14, 32–42; Lk 22, 39–46.
Mt 26,47-56 - Mk 14, 43–52; Lk 22, 47–53; Jn 8, 2–11.
Mt 26,57-68 - Mk 14, 53–65; Lk 22, 54–55. 63–71; Jn 18, 12–24.
Mt 26,64 - Dan 7, 13."Sedieť po pravici Moci" znamená vládnuť s Bohom Otcom nad svetom. "Prichádzať na nebeských oblakoch" znamená prichádzať ako sudca. Teda akoby povedal: Moje božstvo je teraz skryté, ale čoskoro zažiari v plnej sláve a velebe.
Mt 26,69-75 - Mk 14, 66–72; Lk 22, 54–62; Jn 18, 17–18. 25–27.
