Evanjelium podľa Matúša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mt 22, 1-46

1 І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи: 2 Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму; 3 і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти. 4 Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє. 5 Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу; 6 а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали. 7 Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх. 8 Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні. 9 Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє. 10 І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей. 11 Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу; 12 і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав, 13 Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів. 14 Багато бо званих, мало ж вибраних. 15 Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові. 16 І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей. 17 Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї? 18 Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри? 19 Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария. 20 І рече до них: Чиє обличче се й надпись? 21 Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові. 22 І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли. 23 Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його, 24 говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїнне братові своєму. 25 Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму; 26 так само й другий брат, і третїй аж до семого. 27 Опісля ж усїх умерла й жінка. 28 Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її. 29 Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої. 30 Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі. 31 Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого: 32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих. 33 І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його. 34 Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того. 35 І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи: 36 Учителю, котора заповідь велика в законі? 37 Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю. 38 Се перва й велика заповідь. 39 Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого. 40 На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять. 41 Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус, 42 глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів. 43 Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи: 44 Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх? 45 Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому? 46 І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.

Verš 32

Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.

Ex 3:6 -

Verš 33

І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.

Mt 7:28 - І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:

Verš 2

Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;

Lk 14:6 - І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.

Zjv 19:7 - Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.

Verš 34

Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.

Mk 12:28 - І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуванне, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

Verš 37

Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.

Dt 6:5 -

Dt 10:12 -

Dt 30:6 -

Lk 10:27 - Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.

Verš 39

Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

Lv 19:18 -

Mk 12:31 - А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

Rim 13:9 - Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.

Gal 5:14 - Увесь бо закон в одному слові сповняється: Люби ближнього твого, як себе самого.

Ef 5:2 - і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

1Sol 4:9 - Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.

Jak 2:8 - Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините;

Verš 41

Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,

Mk 12:35 - І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

Lk 20:41 - Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

Verš 44

Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?

Ž 110:1 -

Sk 2:34 - Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

1Kor 15:25 - Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.

Heb 1:13 - Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?

Heb 10:13 - дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг! Його.

Verš 13

Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 8:12 - а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

Mt 13:42 - та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 24:51 - та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 25:30 - І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

Lk 13:28 - Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.

Verš 14

Багато бо званих, мало ж вибраних.

Mt 20:16 - Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

Verš 15

Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.

Mk 12:13 - І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

Lk 20:20 - І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

Verš 35

І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:

Lk 10:25 - І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу?

Verš 21

Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.

Mt 17:25 - Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?

Rim 13:7 - Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.

Verš 23

Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,

Mk 12:18 - І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

Lk 20:27 - Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

Sk 23:8 - Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, ні ангела, ні духа, а Фарисеї визнають обох.

Verš 24

говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїнне братові своєму.

Dt 25:5 -

Verš 30

Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

1Jn 3:2 - Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.

Mt 22,1-14 - "Lk 14, 16–24

Mt 22,14 - Slovo "mnoho" vyjadruje všeobecnosť, podobne ako v 20, 28. "Málo" zasa znamená, že nie každý spĺňa podmienky na pozvanie k spáse.

Mt 22,15-22 - Mk 12, 13–17; Lk 20, 20–26.

Mt 22,21 - Obraz a nápis na minci mali upozorniť farizejov na skutočný právny stav ich vlasti. Mali si uvedomiť, komu sú politicky podriadení. Všeobecná Ježišova odpoveď o plnení povinnosti voči štátu svedčí o tom, že štát a jeho predstavitelia i podľa Božieho zákona oprávnene žiadajú od podriadených poslušnosť a dane. Podľa Ježišových slov však nijaké ľudské ustanovenie nemôže zrušiť Božie požiadavky, lebo Boha máme poslúchať viac ako ľudí (Sk 4, 19).

Mt 22,23-33 - Mk 12, 18–27; Lk 20, 27–40.

Mt 22,24 - Dt 25, 5.Je to ustanovenie o švagrovskom (levirátskom) manželstve. Saducejmi prednesený údajný prípad chcel zosmiešniť Ježišovu náuku o zmŕtvychvstaní.

Mt 22,32 - Ex 3, 6.Ježiš im odpovedá, že po vzkriesení už nebude manželstvo. Ľudstvo dosiahlo svoj cieľ. Okrem toho ak Boh je Bohom patriarchov, potom patriarchovia žijú, lebo on je Boh živých. Teda jestvuje posmrtný život a vzkriesenie.

Mt 22,34-40 - Mk 12, 28–34; Lk 10, 25–28.

Mt 22,37 - Dt 6, 5.

Mt 22,39 - Lv 19, 18.

Mt 22,41-46 - Mk 12, 35–37; Lk 20, 41–44.

Mt 22,44 - Ž 110, 1.

Mt 22,45 - Odpoveď je jednoduchá. Mesiáš je podľa ľudskej prirodzenosti synom Dávida, podľa božskej prirodzenosti Božím Synom.