Evanjelium podľa Matúša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mt 15, 1-39

1 Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи: 2 Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб. 3 Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого? 4 Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю. 5 Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись, 6 той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого. 7 Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи: 8 Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене. 9 Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих. 10 І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте: 11 Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка. 12 Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились? 13 Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся. 14 Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму. 15 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість. 16 Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму? 17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник; 18 а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка. 19 Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула. 20 Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка. 21 Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони. 22 Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся. 23 Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами. 24 Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого. 25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені. 26 Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам. 27 А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх. 28 Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу. 29 І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там. 30 І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх, 31 так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого. 32 Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі. 33 І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу? 34 І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок. 35 І звелїв народові посідати на землї. 36 І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові. 37 І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів. 38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей. 39 І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські.

Verš 32

Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі.

Mk 8:1 - Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:

Verš 1

Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:

Mk 7:1 - І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.

Verš 4

Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.

Ex 20:12 -

Dt 5:16 -

Ef 6:2 - Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:

Ex 21:17 -

Lv 20:9 -

Prís 20:20 -

Verš 6

той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.

Mk 7:13 - обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.

1Tim 4:3 - що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

2Tim 3:2 - Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбці, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,

Verš 8

Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.

Iz 29:13 -

Ez 33:31 -

Mk 7:6 - Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.

Verš 9

Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.

Kol 2:18 - Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тіла свого,

Kol 2:20 - Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

Kol 2:22 - що все на погибель через надужиток по заповідям і наукам людським?

Verš 10

І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:

Mk 7:14 - І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:

Verš 11

Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.

Sk 10:15 - А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.

Rim 14:17 - Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.

Rim 14:20 - Ради їжи не руйнуй діла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнем.

Tít 1:15 - Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

Verš 13

Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.

Jn 15:2 - Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.

Verš 14

Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.

Iz 42:19 -

Lk 6:39 - Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть ?

Verš 15

Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.

Mk 7:17 - І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.

Verš 19

Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.

Gn 6:5 -

Gn 8:21 -

Prís 6:14 -

Jer 17:9 -

Verš 21

Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.

Mk 7:24 - І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.

Verš 24

Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.

Mt 10:6 - а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,

Sk 13:46 - Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.

Verš 36

І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.

1Sam 9:13 -

Verš 29

І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там.

Mk 7:31 - І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.

Verš 30

І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,

Iz 29:18 -

Iz 35:5 -

Mt 11:5 - сліпі бачять, і криві ходять, прокажеш очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.

Lk 7:22 - І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.

Mt 15,1-20 - Mk 7, 1–23.

Mt 15,2 - "Obyčaje otcov" znamená všelijaké predpisy, popridávané k Mojžišovmu zákonu. Boli to výslovne ľudské predpisy, ktoré zachovávanie zákona neobyčajne sťažovali. Ježiš vytýka, že kvôli predpisom nezachovávajú zákon.

Mt 15,4 - Ex 20, 12; 21, 17; Dt 5, 16.

Mt 15,5-6 - V Kristových časoch Židia mali vo zvyku sľubom venovať Bohu to, čo mali dávať na výživu rodičom. Tak sa syn mohol zbaviť povinnosti vydržiavať svojich rodičov a mohol im odoprieť všetku hmotnú podporu. Takýto sľub Židia pokladali za silnejší ako prirodzenú povinnosť starať sa o rodičov. Kristus takéto počínanie odsudzuje.

Mt 15,8 - Iz 29, 13.

Mt 15,11 - Ježiš učí, že človeka môže naozaj poškvrniť iba hriech, ktorého koreň väzí v neposlušnosti a v zlej žiadostivosti srdca. "Srdce" (v. 18) sa tu berie v semitskom chápaní ako sídlo rozumu a vôle, teda myseľ, duch, vnútro.

Mt 15,14 - Lk 6, 39.

Mt 15,21-28 - Mk 7, 24–30.

Mt 15,32-39 - Mk 8, 1–10.