Evanjelium podľa Matúša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mt 13, 1-58

1 Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря. 2 І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї. 3 І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти; 4 і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його. 5 Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї; 6 як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло. 7 А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його. 8 Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро. 9 Хто мав уші слухати, нехай слухав. 10 І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями? 11 Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано. 12 Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав; 13 Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють. 14 І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете. 15 Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх. 16 Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують. 17 Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули. 18 Оце ж послухайте приповістї про сїяча. 19 Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху. 20 А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю: 21 тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся. 22 А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним. 23 Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро. 24 Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насінне на ниві своїй; 25 як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов. 26 Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль. 27 І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль? 28 Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його? 29 Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали. 30 Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене. 31 Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй. 32 Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його. 33 Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне. 34 Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм: 35 щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта. 36 Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві. 37 Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насінне, се Син чоловічий; 38 а нива, се сьвіт; добре ж насінне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого; 39 ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели. 40 Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього: 41 Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконне, 42 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів. 43 Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає. 44 Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву. 45 Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед; 46 і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її. 47 Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини; 48 як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали. 49 Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних, 50 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів. 51 І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи. 52 Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе. 53 І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля. 54 І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила? 55 Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда? 56 хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него ? 57 І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї. 58 І не зробив там многих чудес через недовірство їх.

Verš 1

Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.

Mk 4:1 - І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.

Lk 8:4 - Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:

Verš 2

І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.

Lk 5:3 - Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.

Verš 10

І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?

Mk 4:10 - Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.

Lk 8:9 - Питали ж Його упеники Його, кажучи: Що се за приповість оця?

Verš 11

Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.

2Kor 3:14 - Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.

Mt 11:25 - І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.

Verš 12

Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;

Mt 25:29 - Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

Mk 4:24 - І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.

Lk 8:18 - Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не мав і що, здаєть ся, мав, візьметь ся від него.

Lk 19:26 - Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

Verš 14

І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.

Iz 6:9 -

Mk 4:12 - щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.

Lk 8:10 - Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.

Jn 12:40 - Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.

Sk 28:26 - глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:

Rim 11:8 - (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

Verš 16

Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.

Lk 10:23 - І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:

Jn 20:29 - Рече йому Ісус: Що видів веи мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.

1Pt 1:8 - Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

Verš 17

Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.

1Pt 1:10 - Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,

Verš 18

Оце ж послухайте приповістї про сїяча.

Mk 4:13 - І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?

Lk 8:11 - Єсть же ся приповість: Насіннє, се слово Боже.

Verš 19

Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.

Mt 4:23 - І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.

Verš 22

А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним.

Mt 19:23 - Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.

Mk 10:23 - І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!

Lk 18:24 - Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!

1Tim 6:9 - Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

Verš 30

Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.

Mt 3:12 - У руці в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

Verš 31

Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.

Mk 4:30 - І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?

Lk 13:18 - Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?

Verš 33

Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.

Lk 13:20 - І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?

Verš 34

Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:

Mk 4:33 - І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.

Verš 35

щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.

Ž 78:2 -

Verš 39

ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.

Joe 3:13 -

Zjv 14:15 - Ще инший ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пішли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землї.

Verš 42

та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 8:12 - а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

Mt 22:13 - Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 24:51 - та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 25:30 - І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

Lk 13:28 - Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.

Verš 43

Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.

Dan 12:3 -

1Kor 15:42 - Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.

Verš 44

Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.

Flp 3:7 - Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.

Verš 50

та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

Mt 13:42 - та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

Verš 53

І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.

Mk 6:1 - І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слідом за Ним ученики Його.

Lk 4:16 - І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.

Verš 54

І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?

Mk 6:2 - І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум, даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?

Verš 55

Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?

Jn 6:42 - і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?

Verš 57

І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.

Mk 6:4 - Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй.

Lk 4:24 - Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

Jn 4:44 - Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

Mt 13,1-9 - Mk 4, 1–9; Lk 8, 4–8.

Mt 13,3 - Podobenstvo je literárny útvar, charakteristický pre evanjeliá. Je to príbeh, udalosť, najčastejšie zo života človeka, pomocou ktorého Ježiš vysvetľuje nadprirodzenú pravdu. Pre podobenstvo je príznačné, že vyzýva poslucháča, aby sa nad ním zamyslel a porovnal s ním svoj život.

Mt 13,10-17 - Mk 4, 10–12. 25; Lk 8, 9–10. 18.

Mt 13,14-15 - Iz 6, 9–10.

Mt 13,16 - Lk 10, 23–24.

Mt 13,18-23 - Mk 4, 13–20; Lk 8, 11–15.

Mt 13,24-30 - Podobenstvo o kúkoli má iba Mt. Odpovedá v ňom na otázku o pôvode zla a o zmysle zla v Cirkvi a vo svete.

Mt 13,31-32 - Mk 4, 30–32; Lk 13, 18–19.

Mt 13,31 - Podobenstvo o vzraste horčičného zrnka znázorňuje rozvoj Božieho kráľovstva na svete od skromných začiatkov až po celosvetovú veľkosť.

Mt 13,33 - Lk 13, 20–21.Cirkev sa nemá len rozšíriť po svete, ale má premeniť najmä vnútorné zmýšľanie ľudí, aby boli Božími deťmi. Podobenstvo vyjadruje vnútornú silu evanjelia. "Miera" je 13,09 l.

Mt 13,34 - Mk 4, 34–35.

Mt 13,35 - Ž 78, 2.

Mt 13,36-43 - Boh trpí na tomto svete dobrých i zlých ľudí a tak to bude až do posledného súdu. Vtedy sa konečne všetko roztriedi. Týmto podobenstvom Kristus poúča, že v jeho Cirkvi budú aj hriešni členovia; ukazuje sa tu božská zhovievavosť, ktorou Boh trpí hriešnikov a dáva im čas na pokánie.

Mt 13,47-50 - Podobenstvo o rybárskej sieti znázorňuje, aký osud čaká dobrých a zlých členov Cirkvi na konci sveta.

Mt 13,53-58 - Mk 6, 1–6; Lk 4, 16. 24.

Mt 13,55-56 - O Ježišových "bratoch" pozri poznámku k 12, 46. Tu spomínané Ježišove "sestry" boli podobne ako "bratia" jeho príbuznými.

Mt 13,58 - Ježiš nekonal zázraky na želanie ľudí. Každý jeho zázrak bol znamením spásy. Konaním zázrakov dokazoval ľuďom, že v ňom sa priblížila spása. Preto na jednej strane sa žiada viera u toho, na kom mal vykonať zázrak, na druhej strane túto vieru zázrakmi udeľoval a zväčšoval. Nerobil preto zázraky tam, kde ho vopred svojou neverou odmietali.