Verš 1
Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.
Ef 6:5 - Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,
Kol 3:22 - Слуги, слухайте у всьому панів по тілу, не перед очима тільки служачи, яко чоловіковгодники, а в простоті серця, боячись Бога;
Tít 2:9 - Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,
1Pt 2:18 - Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
Verš 4
той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,
1Tim 1:4 - анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.
2Tim 2:23 - Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
Tít 3:9 - Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
Verš 5
пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.
1Kor 11:16 - Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
Verš 6
Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.
Prís 15:16 -
Heb 13:5 - Не сріблолюбиві обичаєм, довольні тим, що єсть. Сам бо рече. "Не оставлю тебе, анї покину тебе."
Verš 7
Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.
Jób 1:21 -
Jób 27:19 -
Ž 49:17 -
Verš 8
Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.
Prís 27:26 -
Ž 55:22 -
Mt 6:25 - Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
1Pt 5:7 - всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.
Verš 9
Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.
Prís 11:28 -
Mt 13:22 - А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним.
Jak 5:1 - Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.
Verš 10
Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.
Ex 23:8 -
Dt 16:19 -
Prís 15:16 -
Verš 11
Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.
2Tim 2:22 - Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
Verš 12
Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.
1Tim 1:18 - Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
Verš 13
Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:
1Tim 5:21 - Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).
Dt 32:39 -
1Sam 2:6 -
Mt 27:11 - Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Jn 18:37 - Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
Verš 15
котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;
1Tim 1:17 - Цареві ж вічному нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
Zjv 17:14 - Ті воювати муть з Агнцем, і Агнець побідить їх, бо Він Пан панів і Цар царів, а ті, що з Ним, покликані і вибрані і вірні.
Zjv 19:16 - А ва одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів.
Verš 16
один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.
Ex 33:20 -
Dt 4:12 -
1Jn 4:12 - Бога ніколи нїхто не бачив; коли ж любимо один одного, то Бог у нас пробуває, і любов Його звершена в нас.
Verš 17
Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;
Mk 4:18 - А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
Lk 8:14 - Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.
Verš 19
скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.
Mt 6:20 - Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодії не підкопують ся й не крадуть.
Lk 12:33 - Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
Lk 16:9 - І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
Verš 20
О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,
1Tim 1:4 - анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.
1Tim 4:7 - Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.
2Tim 2:16 - Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
Tít 1:14 - не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.
Tít 3:9 - Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
1Tim 6,1-2 - Pavol tu nerieši sociálny problém otroctva, ale hovorí o povinnostiach kresťanských otrokov v rámci ich sociálneho postavenia. Pavol sa často zaoberal problémom otrokov (1 Kor 7, 21–24; Gal 3, 28; Ef 6, 5–9; Kol 3, 22–25; Tít 2, 9–10; Flm 10–17; porov. 1 Pt 2, 18–20). Kresťanstvo neprinieslo násilné a náhle odstránenie otroctva, ale hlásaním prikázania lásky znútra vytváralo takého ducha, ktorý postupne umožňoval zrušiť ho.
1Tim 6,6 - "Spokojnosť" (gr. autarchéia) tu znamená uspokojenie sa s tým, čo človek má.
1Tim 6,12 - Pravdepodobne ide o vyznanie viery, ktoré zložil Timotej pri krste.
1Tim 6,13 - Timotejovo vyznanie viery má príklad vo svedectve, ktoré vydal Kristus pred Pilátom (Jn 18, 36–37).
1Tim 6,15-16 - Ide o liturgickú doxológiu alebo o fragment liturgického hymnu.
1Tim 6,20 - Timotejovi bolo zverené evanjelium, svätá náuka viery. Falošná veda (gr. gnósis) je tu asi prejav neskoršieho gnostického bludu.
