2. list Korinťanom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

2Kor 11, 1-33

1 Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене. 2 Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа. 3 Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї. 4 Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі. 5 Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів. 6 Хоч бо я й неук словом, та не розумом; ні, ми знані у всьому між вами. 7 Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам? 8 Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам; 9 і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му. 10 (Як) істина Христова є в мені (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських. 11 Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те). 12 Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми. 13 Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими. 14 І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим. 15 Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх. 16 Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж ні хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись. 17 А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певноті похвали. 18 Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь. 19 Радо бо терпите безумних, розумними бувши. 20 Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице. 21 Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь. 22 Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я. 23 Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту. 24 Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я. 25 Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині; 26 у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами; 27 у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі. 28 Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви. 29 Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів? 30 Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї. 31 Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю. 32 У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене; 33 і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.

Verš 32

У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене;

Sk 9:24 - Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.

Verš 2

Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.

Lv 21:13 -

Verš 3

Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.

Gn 3:4 -

Jn 8:44 - Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.

Verš 4

Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.

Gal 1:8 - Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.

Verš 7

Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?

1Kor 9:12 - коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як не будь благовістя Христового.

Verš 9

і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.

Sk 20:33 - Срібла або золота або одежі, - нічого не жадав я.

2Kor 12:13 - Що бо єсть, чим вас упосліджено перед иншими церквами? хиба тим, що я сам не був вам важким? Простіть мені сю кривду

1Sol 2:9 - Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.

2Sol 3:8 - анї їли дармо хлїб у кого; а в труді і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нікого з вас:

Flp 4:15 - Знаєте ж і ви, Филипяне, що в почині благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.

Verš 18

Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.

2Kor 10:13 - Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог,

2Kor 12:5 - Таким хвалити мусь; собою ж не хвалити мусь, а тільки немощами моїми.

Verš 21

Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.

Flp 3:4 - хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш,-

Verš 22

Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.

Sk 22:3 - І рече: Я справді чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож вв всї тепер.

Verš 23

Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.

1Kor 15:10 - Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.

Sk 9:16 - я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.

Sk 21:11 - І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.

2Kor 6:4 - а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,

Verš 24

Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.

Dt 25:3 -

Verš 25

Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;

Sk 16:22 - І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.

Sk 14:19 - Прийшли ж з Антиохиї та Їкониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.

Sk 27:9 - Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже піст минув, то радив Павел,

Sk 27:41 - Попавши ж на місце двоеморське, загрузилй корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.

Verš 28

Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви.

Sk 20:18 - Як же прийшли до него, рече їм: Ви знаєте з первого дня, як прийшов я в Азию, яким робом пробував я з вами всякого часу,

Verš 29

Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?

1Kor 8:13 - Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.

Verš 31

Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.

Rim 1:9 - Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,

Rim 9:1 - Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим,

2Kor 1:23 - Я ж сьвідком Бога призиваю на свою душу, що, щадивши вас, ще не прийшов в Коринт.

Gal 1:20 - Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.

Flp 1:8 - Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.

1Sol 2:5 - Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.

2Kor 11,1 - Pavol je prinútený okolnosťami brániť sa proti nespravodlivým obvineniam protivníkov. Robí to tým, že poukazuje na svoju veľkosť. A to nazýva "nerozumnosťou".

2Kor 11,2 - Vzťah korintskej cirkvi ku Kristovi predstavuje Pavol ako vzťah ženícha a nevesty. Tento obraz je v Starom zákone dosť častý (porov. napr. Iz 62, 4–5).

2Kor 11,2 - Mimoriadny zážitok, o ktorom hovorí Pavol v tretej osobe, odohral sa 14 rokov pred napísaním listu, teda asi roku 43, a je iný ako videnie, ktoré mal niekoľko rokov predtým na ceste do Damasku. Podľa vtedajšej predstavy tretie nebo bolo sídlom Boha, kým prvým nebom bola zemská atmosféra, druhým nebo hviezd.

2Kor 11,5 - "Veľkými apoštolmi" tu nazýva Pavol ironicky pravdepodobne svojich židovčiacich protivníkov. Sú to "falošní apoštoli" (v. 13).

2Kor 11,7 - "Osteň" je bližšie neurčené utrpenie. Mohla to byť dajaká chronická choroba (porov. Gal 4, 14–15), alebo prenasledovanie zo strany Židov (porov. Rim 9, 3).

2Kor 11,8 - Olupovaním nazýva Pavol to, čo prijímal od iných cirkví, len aby mohol slúžiť Korinťanom a nebol im na ťarchu.

2Kor 11,9 - Pavol sa živil prácou svojich rúk (porov. Sk 18, 3) a podporu prijal jedine z Macedónska (porov. Flp 4, 15).

2Kor 11,11 - Azda námietka Pavlových protivníkov.

2Kor 11,16 - Ide o námietky jeho protivníkov.

2Kor 11,20 - Pavol im pripomína zneužívania, ktorých sa dopúšťali tzv. apoštoli.

2Kor 11,23 - Pavol sa chváli utrpeniami, ktoré znášal pre evanjelium. Jeho protivníci sa tiež vychvaľovali, hoci na to nemali dôvod.

2Kor 11,24 - Podľa Dt 25, 3 sa počet úderov pri bičovaní nesmel prekročiť, a preto z opatrnosti dávali o jeden úder menej.

2Kor 11,32 - Aretas IV. (9 pred Kr. – 40 po Kr.) bol nabatejským kráľom; tesť Herodesa Antipasa.

2Kor 11,33 - Porov. Sk 9, 23–25.