výhody registrácie

1. list Korinťanom

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

1Kor 4, 1-21

1 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих. 2 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним. 3 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; ні, я й сам себе не суджу. 4 Бо нічого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог. 5 Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога, 6 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, шо написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого. 7 Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши? 8 Ви вже ситі, вже забагатіли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали! 9 Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям. 10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні. 11 Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось, 12 і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо; 13 нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі. 14 Не на сором вам се пишу, а яко дітей моїх любих остерегаю. 15 Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив). 16 Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми. 17 Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господі, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю. 18 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі. 19 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу. 20 Не в слові бо царство Боже, а в силї. 21 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?

1Kor 4, 1-21





Verš 1
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
Mt 24:45 - Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
2Kor 6:4 - а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,
Kol 1:25 - котрої став я слугою по доморядництву Божому, даному мені про вас, щоб сповнити слово Боже,
Tít 1:7 - Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядннкояі, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

Verš 2
Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
Lk 12:42 - Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?

Verš 4
Бо нічого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
Ex 34:7 -
Jób 9:2 -
Ž 143:2 -

Verš 5
Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,
Mt 7:1 - Не судїть, щоб вас не суджено.
Rim 2:1 - Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судищ; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш, те ж бо саме робиш, судячи (другого).
Dan 7:10 -
Zjv 20:12 - Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то єсть життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по ділам їх.

Verš 6
Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, шо написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
Prís 3:7 -
Rim 12:3 - Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.

Verš 7
Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
Jn 3:27 - Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нічого, коли не буде дано йому з неба.
Jak 1:17 - Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.

Verš 9
Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
Ž 44:22 -
Rim 8:36 - Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
2Kor 4:11 - Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.
Heb 10:33 - то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.

Verš 10
Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
1Kor 2:3 - І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

Verš 11
Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
Sk 23:2 - Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.

Verš 12
і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
Sk 18:3 - А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
Sk 20:34 - Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оці руки мої.
1Sol 2:9 - Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.
2Sol 3:8 - анї їли дармо хлїб у кого; а в труді і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нікого з вас:
Mt 5:44 - Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
Lk 6:28 - благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.
Lk 23:34 - Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Sk 7:60 - Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
Rim 12:14 - Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.

Verš 14
Не на сором вам се пишу, а яко дітей моїх любих остерегаю.
1Sol 2:11 - яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;

Verš 15
Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
Sk 18:11 - І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого.
Gal 4:19 - Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
Flm 1:10 - благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,
Jak 1:18 - Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.

Verš 16
Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
1Kor 11:1 - Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
Flp 3:17 - Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.
1Sol 1:6 - І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,
2Sol 3:9 - не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобати ся нам.

Verš 19
Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
Sk 18:21 - а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
Heb 6:3 - І се зробимо, коли Бог дозволить.
Jak 4:15 - Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.

Verš 20
Не в слові бо царство Боже, а в силї.
1Kor 2:4 - І слово мов, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,
1Sol 1:5 - Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.
2Pt 1:16 - Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.

1Kor 4,6 - Pavol dáva za príklad seba i Apolla v tom, že každý sa má držať zjavenej pravdy a nepovyšovať sa nad iných odvolávaním sa na vyššie poznanie a múdrosť. Apoštoli sú povinní strážiť a vykladať poklady viery bez toho, že by uprednostňovali ľudské mienky.

1Kor 4,9-13 - Apoštol s jemnou iróniou stavia do protikladu svoju apoštolskú službu s mienkou tých korintských veriacich, ktorí si zakladali na vyššom poznaní a ktorým nestačila Kristova náuka.

1Kor 4,17 - "Moje cesty", t. j. spôsob môjho života.

1Kor 4,19 - "Podľa ich moci", čiže čo svojimi slovami dokázali.