Evanjelium podľa Marka

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mk 12, 1-44

1 І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав. 2 І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього. 3 Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні. 4 І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннем, пробили йому голову, й відослали зневаженого. 5 І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали. 6 Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого. 7 Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство. 8 І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника. 9 Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим. 10 Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла? 11 Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших. 12 І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли. 13 І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом. 14 Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати? 15 Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив. 16 Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве. 17 І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому. 18 І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи: 19 Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму. 20 Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння; 21 і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так. 22 І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка. 23 Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку. 24 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої? 25 Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах. 26 Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? 27 Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь. 28 І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуванне, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь? 29 Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть; 30 і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь. 31 А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема. 32 І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив еси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він; 33 і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти. 34 І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати. 35 І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів? 36 Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх." 37 Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо. 38 І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах, 39 та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах; 40 що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд. 41 І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато. 42 І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг. 43 І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону. 44 Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

Verš 1

І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.

Mt 21:33 - Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.

Lk 20:9 - Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

Ž 80:8 -

Iz 5:1 -

Jer 2:21 -

Jer 12:10 -

Verš 35

І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

Mt 22:41 - Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,

Lk 20:41 - Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

Verš 36

Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

Ž 110:1 -

Sk 2:34 - Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

1Kor 15:25 - Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.

Heb 1:13 - Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?

Heb 10:13 - дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг! Його.

Verš 38

І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

Mt 23:5 - Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,

Lk 11:43 - Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.

Lk 20:46 - Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;

Verš 7

Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

Ž 2:8 -

Gn 37:18 -

Mt 26:3 - Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,

Jn 11:53 - 3 того ж дня нарадились, щоб убити Його.

Verš 40

що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

Mt 23:14 - Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.

Lk 20:47 - що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

2Tim 3:6 - Бо з таких ті, що влазять у домп і полонять женщин, отягчнених гріхами, що водять ся всякими похотьми,

Tít 1:11 - їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

Verš 41

І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

Lk 21:1 - Поглянувши ж добачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.

2Kr 12:9 -

Verš 10

Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

Ž 118:22 -

Iz 28:16 -

Mt 21:42 - Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?

Lk 20:17 - Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

Sk 4:11 - Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;

Rim 9:33 - Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.

1Pt 2:6 - Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."

Verš 43

І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

2Kor 8:12 - Бо коли в кого в охота, то вона приятна по тому, як хто мав, а не по тому, як хто не мав.

Verš 13

І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

Mt 22:15 - Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.

Lk 20:20 - І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

Verš 17

І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

Mt 17:25 - Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?

Mt 22:21 - Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.

Rim 13:7 - Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.

Verš 18

І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

Mt 22:23 - Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,

Lk 20:27 - Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

Sk 23:8 - Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, ні ангела, ні духа, а Фарисеї визнають обох.

Verš 19

Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.

Dt 25:5 -

Verš 25

Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

Mt 22:30 - Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

1Jn 3:2 - Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.

Verš 26

Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

Ex 3:6 -

Mt 22:31 - Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:

Sk 7:32 - Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.

Heb 11:16 - Нині ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.

Verš 28

І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуванне, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

Mt 22:34 - Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.

Lk 10:25 - І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу?

Verš 29

Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;

Dt 6:4 -

Dt 10:12 -

Lk 10:27 - Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.

Verš 31

А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

Lv 19:18 -

Mt 22:39 - Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

Rim 13:9 - Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.

Gal 5:14 - Увесь бо закон в одному слові сповняється: Люби ближнього твого, як себе самого.

Jak 2:8 - Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините;

Mk 12,1-12 - Mt 21, 33-46; Lk 20, 9-19.Podobenstvo o vysadení a zariadení vinice je postavené na Iz 5, 2. Prorok tu rozpráva o židovskom národe ako o Božej vinici. Takto im dáva vedieť, že v podobenstve sa hovorí o nich.

Mk 12,10-11 - Ž 118, 22-23.

Mk 12,13-17 - Mt 22, 15-22; Lk 20, 20-26.

Mk 12,16 - Pozri poznámku k 22, 21.

Mk 12,18-27 - Mt 22, 23-33; Lk 20, 27-40.

Mk 12,19 - Dt 25, 5.

Mk 12,26 - Ex 3, 6.Udalosť "o kríku" (Ex 3, 1 n.) hovorí, ako sa Boh zjavil Mojžišovi v horiacom kre.

Mk 12,28-34 - Mt 22, 34-40; Lk 10, 25-28.

Mk 12,29-30 - Dt 6, 4-5.

Mk 12,29 - V takejto forme ho uvádza iba Marek.

Mk 12,31 - Lv 19, 18.

Mk 12,35-37 - Mt 22, 41-46; Lk 20, 41-44.

Mk 12,36 - Ž 110, 1.

Mk 12,38-40 - Mt 23, 6-7; Lk 20, 45-47.

Mk 12,41-44 - Lk 21, 1-4.

Mk 12,42 - Kvadrans = malá bronzová rímska minca. Rímsky kvadrans sa rovnal štvrtine asu. As = starorímska drobná minca a peňažná jednotka.